Рішення № 11447811, 28.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2010Справа №2-11/4466-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт», м.Сімферополь;

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-ММ», Сімферопольський р-н, с.Мирне,

про стягнення 600684,46 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Братцева О.О., представник по дов. від 20.08.2010 р.

Від відповідача – Майлиєва Ф.Р., представник по дов. від 24.09.2010 р.

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт», м.Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-ММ», Сімферопольський р-н, с.Мирне, про стягнення 600684,46 грн., в тому числі: 500262,00 грн. основного боргу, 51136,37 грн. пені, 35018,34 грн. індексу інфляції, 14267,75 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги позивача полягають на тому, що відповідач не здійснює оплату заборгованості за виконані будівельні роботи по договору підряду від 29.04.2009 р., що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду за стягненням заборгованості у примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечував, по мотивам викладеним у відзиві, основні з яких полягають на тому, що об`єкт незавершеного будівництва був переданий в забезпечення виконання зобов`язаня по договору іпотеки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-ММ» був укладений Договір підряду за № 33/2009 (надалі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Замовник (ТОВ «Надія-ММ) доручило а Генпідрядник (ТОВ «ГК «Моноліт») прийняло на себе зобов'язання по здійсненню наступних робіт: проведення будівельно-монтажних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку та виконання інших робіт, нерозривно пов'язаних з таким будівництвом і місцезнаходженням об'єкту на території, розташованій за адресою м. Сімферополь, вул. Беспалова 110 в, згідно з проектно-кошторисною документацією.

Згідно п. 3.1. договору підрядні роботи повинні були розпочатися 29 квітня 2009 р. та закінчитися 01 жовтня 2009 р.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що договірна ціна будівельних робіт визначається на підставі кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договору і складає 500 263,20 грн.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата вартості будівельних робіт здійснюється Замовником протягом 3 календарних днів з моменту повного виконання будівельних робі та підписанні актів виконаних робіт в повному обсязі.

На підставі цього, Генпідрядником були здійснені передбачені договором будівельні роботи на загальну суму 500 262,00 грн., про що свідчить довідка про вартість виконаних підрядних робіт, яка підписана сторонами за вересень 2009 року.

Сторонами також були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року.

Таким чином, станом на 09 вересня 2009 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Надія-ММ» виникла дебіторська заборгованість у розмірі 500 262,00 грн., яка була підтверджена відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків, яка на теперішній час не сплачена позивачу.

Однак, відповідач в порушення умов договору N 33/2009 від 29.04.2009 р., не виконав свого обов'язку замовника, вартість виконаних робіт не сплатив, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, становить 500262,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 500262,00 грн. боргу за

роботи по договору підряду обґрунтовані та підлягають стягненню з відповідача.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача: 51136,37 грн. пені, за період з 08.09.2009 р. по 08.03.2010 р.; 35018,34 грн. індексу інфляції, за період з 08.09.2009 р. по 20.08.2010 р.; 14267,75 грн. 3 % річних, за період з 08.09.2009 р. по 20.08.2010 р., які розраховані вірно і підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом п.13.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Замовником виконаних робіт, Замовник сплачує Генпідряднику пеню у розмірі 5 % від вартості несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пеня розрахована з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, розрахунок здійснений вірно, отже пеня підлягає стягненню у повному обсязі в сумі 51136,37 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача та неоспореними відповідачем розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 35018,34 грн., за період з 08.09.2009 р. по 20.08.2010 р.; 3 % річних, за період з 08.09.2009 р. по 20.08.2010 р. становить 14267,75 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3 % річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 29.09.2010 року.

Керуючись ст. ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія-ММ», (95050, Сімферопольський р-н, с.Мирне, вул.Родникова, 20, ідентифікаційний код 22263349, р/р 2600101300184 в ТОВ «УкрПромБанк» МФО 384867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Моноліт», (95049, м.Сімферополь, вул.Гречеська, 16, ідент. код 35874725, р/р 26000037036 в КФ АБ «Експрес-Банк» МФО 384674) 500262,00 грн. основного боргу, 51136,37 грн. пені, 35018,34 грн. індексу інфляції, 14267,75 грн. 3 % річних, 6007,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.