Вирок № 11446175, 05.08.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-697/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«5» серпня 2010 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Косик Л.Г.,

при секретарі Надольній Д.В.,

за участю прокурора Паламарчук Я.А.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 09.02.2010 року, приблизно в 11 год., з проникненням у житло, а саме в приміщення АДРЕСА_2, таємно викрав чуже майно, яке належить гр-ці ОСОБА_3

При цьому ОСОБА_2 09.02.2010 року, приблизно в 10 год. 50 хв., знаходячись за місцем свого тимчасового проживання, в АДРЕСА_3, вирішив скоїти крадіжку чужого майна з кімнати НОМЕР_1 вказаною гуртожитку. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2, цього ж дня, приблизно в 11 год., взявши з собою заздалегідь приготовлену для вчинення злочину викрутку, спустився на 3-тій поверх гуртожитку і підійшов до вхідних дверей кімнати НОМЕР_1. Переконавшись в тому, що мешканці даної кімнат відсутні і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, відкрутив за допомогою викрутки скоби на вхідних дверях, зняв замок та проник у приміщення кімнати, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав чуже майно, яке належить, гр-ці ОСОБА_3, а саме: ноутбук «Асус X 351», ціною 2700 грн.; сумку для ноутбука, ціною 200 гривень; комп'ютерну мишку, ціною 100 гривень, а всього майна на загальну суму 3000 грн. З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілій гр-ці ОСОБА_3 матеріальну шкоду.

Крім цього, ОСОБА_2 04.04.2010 року, приблизно в 11 год., з проникненням у житло, а саме в приміщення АДРЕСА_4, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить гр-кам ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Так, ОСОБА_2 04.04.2010 року, приблизно в 10 год. 45 хв., знаходячись за місцем свого тимчасового проживання, в кімнаті АДРЕСА_3, вирішив скоїти крадіжку чужого майна з АДРЕСА_4 вищевказаного гуртожитку. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2, цього ж дня, приблизно в 11 год., взявши з собою заздалегідь приготовлений для вчинення злочину ніж, піднявся на 6-тий поверх даного гуртожитку і підійшов до вхідних дверей АДРЕСА_4. Переконавшись в тому, то мешканці кімнати відсутні і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи ніж, відкрив замок вхідних дверей і проник у приміщення АДРЕСА_4, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить гр-ці ОСОБА_4, а саме: гроші в сумі 200 грн., МР-3 плеєр «Асістент», ціною 250 грн., а всього майна на суму 450 грн., а також майно, яке належить гр-ці ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Соні Еріксон», ціною 100 грн.. з сім-карткою мобільного оператора «Діджус», ціною 25 грн., на рахунку якої грошей не було, гроші в сумі 50 грн., а всього майна на загальну суму 625 грн.

З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілим гр-кам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду кожній.

Крім цього, ОСОБА_2 10.04.2010 року, приблизно в 11 год. 30 хв., з проникненням у житло, в АДРЕСА_4, намагався повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить гр-ці ОСОБА_4, однак не довів свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Так, ОСОБА_2 10.04.2010 року, приблизно в 10 годин 50 хв., знаходячись за місцем свого тимчасового проживання, в кімнаті АДРЕСА_3, вирішив повторно скоїв крадіжку чужого майна з АДРЕСА_4 вказаною гуртожитку. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2, нього ж дня приблизно в 11 годин 30 хв., взявши з собою заздалегідь приготовлений для вчинення злочину ніж, піднявся на 6-тий поверх гуртожитку і підійшов до вхідних дверей АДРЕСА_4. Переконавшись в тому, що мешканці кімнати відсутні і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи ніж, відкрив замок вхідних дверей вказаної кімнати та проник у приміщення кімнати, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення став викрадати чуже майно, яке належить гр-ці ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон «Нокіа Н-73», ціною 700 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», ціною 35 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн. та флеш-картку на 4 ГБ., яка не представляє потерпілій матеріальної цінності, а всього майна на загальну суму 750 грн., але довести свій злочин до кінця ОСОБА_2 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий мешканцями гуртожитку на місці вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в скоєнні інкримінованих йому складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив суду обставини скоєння ним злочинів, вказавши на час, місце, спосіб та мету скоєння злочинів.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, з'ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Показання підсудного є достовірними, узгоджуються з матеріалами справи.

Таким чином, суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що винність підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України доведена повністю і кваліфікація його дій за ст. 185 ч.3 КК України є правильною, оскільки він скоїв крадіжку, поєднану з проникненням у житло, повторно. Правильною є також і кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 за ст. 15 ст. 185 ч.3 КК України оскільки він скоїв замах на крадіжку, поєднану з проникненням у житло, повторно, однак не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Як особа ОСОБА_2 осудний, холостий, працездатний, з 17.06.2009 року не працював, на обліку як безробітний не перебував, не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, позитивно характеризувався за місцем проживання та за попереднім місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував - про що свідчать дані: його показань, довідок, характеристик, копії паспорта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка помякшує покарання, суд вважає є щире каяття ОСОБА_2

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочинів, якими є крадіжки, те, що вчинені злочини по ст. 185 ч. 3 КК України та ст. 15 ст. 185 ч. 3 КК України, згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу підсудного та його ставлення до вчиненого.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів. Цивільні позови по справі не заявлені. Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 507,06 грн. Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, - П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, ст. 15 ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 185 ч.3 КК України у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі;

- за ст. 15 ст. 185 ч.3 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 12.04.2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити попередній тримання під вартою у слідчому ізоляторі міста Києва.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа Н-73» та флеш-карту на 4 Гб, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, вважати такими, які передані за належністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної дактилоскопічної експертизи в сумі 507,06 грн. (пятсот сім гривень 06 копійок), отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО № 25575285, МФО 821018.

Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - протягом п'ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

Суддя: