Постанова № 11445526, 30.09.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1п-1542/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В.,

при секретарі Титенко Ю.А.,

за участю прокурора Куца О.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

при попередньому розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановила:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 18.12.2005 року приблизно о 20 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «ГАЗ-31029» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Вільямса в м. Києві зі сторни вул. Якубовського в напрямку Амурської площі по мокрій проїзній частині дороги, яка має по дві смуги для руху в обох напрямках зі швикістю приблизно 60 км/год (зі слів обвинуваченого) підїжджаючи до нерегульованого перехрестя вул. Вільямса вул. Трутенка вул. Леніна, грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, в темну пору добу та в умовах недостатньої видимості, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, щоб зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, чим порушив п.п. 12.1, 12.2 Правил дорожнього руху України, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу для руху, чим порушив п. 11.4 ПДР України, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-21093» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по вул. Трутенка зі сторони Амурської площі в напрямку вул. Вільямса. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судово-медичної експертизи водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоровя, та легкі тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дана кримінальна справі підсудна Голосіївському районному суду м. Києва і надійшла до суду 13.09.2010 року.

В ході досудового слідства встановлено, що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, а саме з 18.12.2005 року, минуло більше 4 років. Враховуючи те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, від слідства не ухилявся, та беручи до уваги те, що з моменту вчинення злочину минули строки, передбачені ч. 1 ст. 49 КК України кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України направлена в суд з постановою про направлення кримінальної справи в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності.

В ході попереднього розгляду справи, представник потерпілого заявив клопотання про розгляд судом до закриття справи заявленого потерпілим цивільного позову, про притягнення до кримінальної відповідальності свідка ОСОБА_5 за дачу завідомо неправдивих показів та просив суд не знімати накладений на майно обвинуваченого арешт.

Заслухавши думку прокурора, який вважав за необхідне закрити кримінальну справу у звязку із закінченням строків давності та заперечував проти задоволення заявлених представником потерпілого клопотань, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими на даній стадії розгляду справи, думку потерпілого, який не заперечував проти закриття справи, проте просив задовольнити заявлені його представником клопотання, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення клопотань, просив закрити кримінальну справу, розуміючи при цьому наслідки такого закриття і те, що вказана підстава для закриття є нереабілітуючою, думку захисника, який заперечував проти клопотань представника потерпілого і просив закрити кримінальну справу, суддя прийшла до висновку про необхідність закрити провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України у звязку із закінченням строків давності, а ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки. Як вбачається із постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Згідно санкції ч. 1 ст. 286 КК України за вчинення даного злочину може бути, крім іншого, призначено покарання у виді обмеження волі. За таких обставин на злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України поширюються вимоги п. 2 ч. 1 ст.49 КК України.

Як вбачається із вищевказаної постанови органу досудового слідства, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, від слідства не ухилявся, а з дня вчинення злочину минули строки, передбачені п. 2 ч.1 ст. 49 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 в своїх поясненнях повідомив суду, що не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави і розуміє правові наслідки такого звільнення, суддя приходить до висновку, що кримінальну справу на підставі вимог ст. 49 КК України слід закрити, а обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу постанови в законну силу залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Суд приходить до висновку, що клопотання представника потерпілого в частині не зняття арешту з майна обвинуваченого є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд вважає, що клопотання представника потерпілого про розгляд цивільного позову в рамках кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно свідка ОСОБА_5 за дачу завідомо неправдивих показів, задоволенню не підлягають, оскільки розгляд цивільного позову при закритті кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України зі стадії попереднього розгляду справи не передбачений вимогами закону. Крім того, відповідно до вимог ст. 279 КПК України питання про притягнення до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві покази вирішується одночасно з постановленням вироку, тому при закритті кримінальної справи із стадії попереднього розгляду справи суддя позбавлений можливості вирішити питання про притягнення свідка ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показів.

Керуючись вимогами ст.ст. 11-1, 244, 248 КПК України, ст. 49 КК України, суддя-

постановила:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.

Звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у звязку із закінченням строків давності.

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_2 про не зняття арешту з майна обвинуваченого задовольнити, про розгляд цивільного позову потерпілого та про притягнення до кримінальної відповідальності свідка ОСОБА_5. за дачу завідомо неправдивих показів - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі: вартість проведеної судово-автотехнічної експертизи № 224 від 21.05.2008 року в розмірі 411 грн. 87 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466, призначення платежу: послуги експерта; та вартість судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи № 10358/10359 від 22.07.2010 року в розмірі 3222 грн. на користь КНДІСЕ м. Києва, р/р 31255272210579 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 02883096, призначення платежу: за авто технічну та транспортно-трасологічну експертизу № 10358/10359.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу постанови в законну сили залишити без змін у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову судді протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Суддя Г.В. Бондаренко