Справа № 2-2349/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
В складі: головуючого - судді Деркача О.Г.
секретаря Лящинської М.В.
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Рибалка Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
В С Т А Н О В И В :
10.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Трест Київспецбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі(а.с.1-4). Мотивуючи свої вимоги наступним: 22.06.2004 року був прийнятий на роботу на посаду виконроба Будівельно-монтажного управління ВАТ «Трест Київспецбуд»; 05.05.2008 року переведений на посаду механіка; наказом № 135-Е від 16.10.2008 року його переведено до ВАТ «Трест Київспецбуд» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпПУ; наказом № 344-к від 16.10.2008 року був прийнятий на посаду електрика 6-го розряду у ВАТ «Трест Київспецбуд»; наказом № 12-к від 29.01.2010 року його було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ у зв»язку зі скороченням штату працівників. Вважає, що при звільнені з роботи з ним не проведено розрахунок в повному обсязі за період роботи у відповідача з наступних підстав. В період його роботи на посаді електрика 6-го розряду посадовий оклад згідно штатного розпису складав 2500 грн. і виплачувався в повному обсязі до жовтня 2008 року. З жовтня 2008 року заробітна плата в повному обсязі не виплачувалась, що підтверджується розрахунковими листами з жовтня 2008 року по грудень 2009 року. Згідно даних розрахункових листків ним недоотримано за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року заробітну плату в сумі 10590 грн. 70 коп. компенсація втрати частини доходів на зазначену суму становить 477 грн. 94 коп. Розмір даної заборгованості підтверджується також довідкою Консультаційно-аудиторської фірми «К-АУДИТ» від 17.01.2010 року, яка проводила розрахунки на підставі наданих ним документів. Зазначає, що в розрахункових листках до березня 2009 року його оклад зазначено 2500 грн., а починаючи з квітня 2009 року вже 2000 грн. Про зміну посадового окладу адміністрація підприємства його не попереджала, на неодноразові письмові звернення будь-яких пояснень не надавала. Вказує, що невиплата йому заробітної плати в повному обсязі за вказаний вище період суттєво вплинула і на розмір розрахункових коштів, сплачених йому при звільненні. Крім того, адміністрацією підприємства неправомірно в розмірі 50 % заробітку з його заробітної плати утримувалась заподіяна ним шкода підприємству, яка була нарахована у вересні 2008 року, розмір шкоди складав 8628 грн. 57 коп. 25.09.2008 року він погодився на відрахування із заробітку в розмірі 30 %, про що подав відповідну заяву, однак фактично вираховувалось 50 %, що підтверджується розрахунковими листами. Таким чином із його заробітку незаконно утримано 3047 грн. 80 коп., що підтверджується довідкою аудитора від 17.01.2010 року і ця сума підлягає стягненню на його користь як надмірно утримана. Не виплата йому заробітної плати в повному обсягу суттєво ускладнювало його матеріальне становище, ці обставини викликали в нього серйозні переживання та хвилювання, значно поглиблювалися з причин необхідності відновлення справедливості шляхом звернень до адміністрації підприємства. Вважає, що незаконними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 9500 грн.
В ході розгляду справи позивач подав до суду уточнену позовну заяву(а.с.53-56), в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі 12865 грн. 73 коп., 1170 грн. 15 коп. компенсації втрати частини доходів; 3061 грн. 84 коп. незаконно утриманих із заробітної плати коштів; 15000 грн. 00 коп. моральної шкоди; 550 грн. судових витрат за надання юридичної допомоги, 950 грн. вартості експертних довідок.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсягу, надав пояснення викладені в позовній заяві та суду доповнив, що наказом про переведення йому було встановлено заробітну плату в сумі 2500 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що роботодавець виплачував заробітну плату позивачу і проводив з нього відповідні утримання згідно з умовами колективного договору, затвердженого на загальних зборах всього колективу. Вказала, що позивач моральних страждань не довів.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом 43-к від 22.06.2004 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду виконроба до Будівельно-монтажного управління ВАТ «Трест Київспецбуд» (а.с.81); 05.05.2008 року переведений на посаду механіка; наказом № 135-к від 16.10.2008 року його переведено до ВАТ «Трест Київспецбуд» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпПУ; наказом № 344-к від 16.10.2008 року прийнятий на посаду електрика 6-го розряду в порядку переведення з БМУ ВАТ «Трест Київспецбуд» (а.с.77); наказом № 12-к від 29.01.2010 року звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ у зв»язку зі скороченням штату працівників (а.с.5-7,75).
Крім того, судом встановлено, що при переведенні позивача до ВАТ «Трест Київспецбуд» на посаду електрика 6-го розряду, останньому було запропоновано посадовий оклад у розмірі 2500 грн. (а.с.67,68).
Разом з тим, при призначенні позивача на вищевказану посаду, в наказі про призначення (а.с.77), з яким, доречі, був ознайомлений і сам позивач, розмір посадового окладу не визначено і в наступному позивач отримував заробітну плату на підставі наказів, що видавалися щомісячно (а.с.82-101) у меншому розмірі ніж було йому запропоновано при вищезгаданому переведенні.
Проте, Положенням про оплату праці в апараті ВАТ «ТрестКиївспецбуд», яке являється невідємною частиною Колективного договору підприємства відповідача, схваленого конференцією трудового колективу ВАТ «ТрестКиївспецбуд» 12.12.2007 та зареєстрованого в установленому законом порядку 13.05.2008 (а.с.69-74), визначено, що у разі невиконання плану по обсягам БМР, колективний фонд не виплачується, а посадовий оклад зменшується на процент невиконання плану, тобто на час отримання позивачем заробітної плати починаючи з жовтня 2008 року в меншому розмірі ніж йому було запропоновано, вищезгадані умови оплати праці вже існували.
Враховуючи те, що відповідно до Закону України « Про колективні договори і угоди» положення Колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства тощо незалежно від того чи є вони членами профспілки та обовязкові як для власника або уповноваженого ним органу так і для самого працівника, на думку суду, не потребувало додаткового узгодження з позивачем питання щодо впровадження або зміни вищезазначених умов оплати праці.
Більш того, заробітна плата виплачувалася позивачу по окремих наказах, що видавалися щомісячно, і про її розмір в т.ч. і встановлений менший розмір окладу, позивачу було відомо щомісячно із отримуваних ним щомісячно розрахункових листів (а.с.18-25), що підтвердив в судовому засіданні останній.
Щодо розміру заробітної плати, яка нараховувалася позивачу щомісячно із врахуванням проценту невиконаного плану то безпосередньо сам розрахунок не оспорювався останнім в судовому засіданні.
За таких обставин та беручи до уваги те, що позивачем не доведено факту існування заборгованості із заробітної плати, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, вказаної ним суми заборгованості.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги і щодо стягнення коштів, незаконно утриманих із заробітної плати позивача, оскільки останнім пропущено тримісячний строк звернення до суду за вирішенням вказаного ним трудового спору, визначений ст. 233 КЗпП України.
Не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки позивач не довів факт заподіяння йому відповідачем моральної шкоди згідно ст. 237-1 КЗпП України.
Суд розглянув позов в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 179 грн. 48 коп. та на користь державного бюджету м. Чернігова витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 24 32, 103, 233, 237-1 КЗпП України, Закону України « Про колективні договори і угоди», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, суд,
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 179 грн. 48 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету м. Чернігова на р/р 31214259700002 код ЄДРПОУ 22825965 МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова О.Г.Деркач
Судове рішення № 11428812, Новозаводський районний суд м. Чернігова було прийнято 09.09.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2349. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: