Постанова № 11419564, 28.04.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

29 квітня 2010 року Справа № 2-23/742-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Санаторій "Південний" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 09.03.2010 у справі №2-23/742-2010

за позовом відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)

до державного підприємства "Санаторій "Південний" (смт. Форос, місто Ялта, 98690)

про стягнення 9 595,55 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з державного підприємства "Санаторій "Південний" 8900, 98 грн заборгованості, 355, 57 грн неустойки, 258, 11 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 80, 89 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2010 у справі №2-23/742-2010 позов задоволено.

Стягнуто з державного підприємства "Санаторій"Південний" на користь відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" 8 900,98 грн основного боргу, 355,57 грн пені, 258,11 грн індексу інфляції, 3% річних у сумі 80,89 грн, а також 102,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем на суму 8 900, 98 грн, а також з неналежного виконання боржником свого обов’язку щодо своєчасної сплати вказаної суми боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, державне підприємство "Санаторій"Південний" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, провадження у справі припинити.

Заявник апеляційної скарги вважає рішення господарського суду неправомірним, оскільки судом не враховано, що аналогічний спір між тими же сторонами, про той же предмет і з тих же підстав мав місце, що підтверджується позовною заявою від 20.02.2009, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2009, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями.

У судовому засіданні –27.04.2010 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, який мотивований тим, що спори, які виникли між сторонами в рамках справ № 2-29/976-2009 та № 2-23/742-2010, є різними як за предметами, так і за підставами, а тому господарським судом в рамках даної справи норми процесуального закону не порушені.

Представник позивача у судовому засіданні –27.04.2010 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 27.04.2010 по 29.04.2010.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

05.01.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю "Севморрємо" (виконавець) та державним підприємством "Санаторій "Південний" (замовник) укладено договір № 1/07 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов’язався виконати та передати, а замовник –прийняти та оплатити роботи з технічного обслуговування та ремонту 23-ох ліфтів, установлених у корпусах санаторію (а. с. 8).

У зв’язку з реорганізацією товариства з обмеженою відповідальністю "Севморрємо" шляхом приєднання до відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" між зазначеними вище товариствами та відповідачем 15.03.2007 була укладена трьохстороння додаткова угода № 1 до договору № 1/07 від 05.01.2007, згідно з умовами якої до позивача перейшли всі права та обов’язки виконавця за вказаним договором (а. с. 10).

Пунктом 3.6 укладеного договору зобов’язано виконавця щомісячно до 24-го числа кожного місяця надавати замовнику акт виконаних робіт та рахунки на оплату.

Згідно з актом № 08, підписаного представниками сторін, роботи за договором № 1/07 від 05.01.2007 і додаткової угоди до нього № 1 від 15.03.2007 в серпні 2007 року на суму 6382, 64 грн виконані виконавцем в повному обсязі (а. с. 13). Докази оплати 6382, 64 грн відсутні в матеріалах справи.

21.06.2007 за вих. № 259 державне підприємство "Санаторій "Південний" направило виконавцю заявку на ремонт трансформатора блоку управління дверей ліфта головного корпусу (а. с. 12), посилаючись на пункт 2.6 договору № 1/07 від 05.01.2007, відповідно до якого виконавець здійснює аварійний ремонт ліфта протягом 4-х годин після виклику.

У подальшому виконання заявки державного підприємства "Санаторій "Південний" за № 259 від 21.06.2007 було оформлено окремим договором № 07/25 (а. с. 11). Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору виконавець зобов’язався виконати та передати, а замовник –прийняти та оплатити роботу з ремонту трансформатора управління ліфтом головного корпусу.

Вартість виконання робіт згідно з пунктом 3.1 договору визначається двосторонньою узгодженою калькуляцією і становить 2518, 34 грн. У пункті 3.2 договору сторони передбачили, що розрахунки за ним здійснюються шляхом оплати авансу в розмірі 50% від договірної ціни і кінцевого розрахунку після оформлення акта здачі-приймання робіт протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку від виконавця. Матеріалами справи не підтверджується оплата авансу. Проте, 23.10.2007 сторонами підписаний акт № 111, відповідно до якого ремонт трансформатора управління ліфтом головного корпусу в обсязі калькуляції-протоколу № 111 від 10.07.2007 на суму 2518, 34 грн виконані в повному обсязі (а. с. 11). Докази оплати 2518, 34 грн відсутні в матеріалах справи.

Виконання робіт за вказаними обома договорами на загальну суму 8900, 98 грн встановлено рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2009 у справі №2-29/976-2009 за позовом відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" до державного підприємства "Санаторій "Південний" про стягнення 13091, 30 грн, залишеним без змін постановами Севастопольського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України (а. с. 43 –51). Проте, зазначеним рішенням позивачеві відмовлено у позові. Підставою для відмови стали ті обставини, що строк виконання зобов’язань відповідача з оплати виконаних робіт за договором № 1/07 на суму 6382, 64 грн, договором № 07/25 на суму 2518, 34 грн не настав, оскільки в матеріалах справи були відсутні докази отримання замовником рахунків № 1344/2 від 23.08.2007, № 1693/2 від 23.10.2007, які за умовами укладених договорів є подією, з настанням якою пов’язується здійснення розрахунку.

Звертаючись повторно з вимогою про стягнення 8900, 98 грн заборгованості за укладеними договорами 1/07, № 07/25 в рамках даної справи, позивачем до позовної заяви долучено докази направлення рахунків № 1344/2 від 23.08.2007, № 1693/2 від 23.10.2007 відповідачеві (а. с. 15 –17). Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказані рахунки отримані відповідачем 28.09.2009 (а. с. 17).

Несплата отриманих державним підприємством "Санаторій "Південний" 28.09.2009 рахунків стала підставою для звернення відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" з позовом про 8900, 98 грн заборгованості, на нарахованих на неї 355, 57 грн неустойки, 258, 11 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 80, 89 грн.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Державне підприємство "Санаторій "Південний" відповідно до умов укладених договорів зобов’язалось оплачувати виконані роботи.

Пунктом 3.8 договору № 1/07 встановлено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником по отриманню рахунку від виконавця на підставі двостороннє оформленого акт виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів (а. с. 8). Пункт 3.2 договору № 07/25 передбачає здійснення кінцевого розрахунку після оформлення акта здачі-приймання робіт протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку від виконавця (а. с. 11).

Отже, за умовами укладених договорів для здійснення кінцевого розрахунку за виконані роботи потрібно настання двох умов: оформлення акта здачі-прийняття робіт та отримання виконавцем рахунків.

Матеріалами справи, зокрема, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2009 у справі №2-29/976-2009, яке на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення, підтверджується, що сторонами оформлено акт № 08 виконання робіт за договором № 1/07 у серпні 2007 року на суму 6382, 64 грн та акт № 111 виконання договору № 07/25, згідно з якими роботи виконані в повному обсязі, замовник претензій не має.

Рахунки № 1344/2 від 23.08.2007 на суму 6382, 64 грн, № 1693/2 від 23.10.2007 на суму 2518, 34 грн (а. с. 15, 16) отримані відповідачем 28.09.2009 (а. с. 17), але не оплачені.

Згідно з статтями 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості в розмірі 8900, 98 грн.

Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Різновидом неустойки є пеня, яка згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 4.4 договору № 1/07 від 05.01.2007 передбачає відповідальність замовника за прострочення оплати виконаних робіт у вигляді пені в розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми платежу, у той час як пункт 4.4 договору № 07/25 від 01.07.2007 - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми платежу.

Розміри пені, встановлені вказаними пунктами, відповідають статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому підлягають застосуванню.

Оскільки договорами № 1/07 від 05.01.2007, № 07/25 від 01.07.2007 встановлені різні строки оплати виконаних робіт після отримання рахунків, то й строки прострочення виконання відповідачем зобов’язань є різними. Так, за договором № 1/07 від 05.01.2007 (пункт 3.8) –це 5 банківських днів, за договором № 07/25 від 01.07.2007 (пункт 3.2) –3 банківських дня з моменту отримання рахунку. Отже, датою прострочення виконання відповідачем зобов’язань є 06.10.2009 та 02.10.2009 відповідно.

Позивач просить стягнути пеню за період з 03.10.2009 по 20.01.2010 (110 днів) за договором № 1/07 від 05.01.2007 та за період з 01.10.2009 по 20.01.2010 (112 днів) за договором № 07/25 від 01.07.2007. Проте, правомірним періодом нарахування є 06.10.2009 по 20.01.2010 (107 днів) за договором № 1/07 від 05.01.2007 та період з 02.10.2009 по 20.01.2010 (111 днів) за договором № 07/25 від 01.07.2007.

На підставі викладеного розмір пені за вказаними періодами за договором № 1/07 від 05.01.2007 становить 191, 79 грн (6382, 64 грн х 10, 25 х 107 : 365), за договором № 07/25 від 01.07.2007 –157 грн (2518, 34 грн х 10, 25 х 2 х 111 : 365).

З огляду на зазначене з відповідача підлягає стягненню 348, 79 грн пені (неустойки). Висновки суду першої інстанції про стягнення 6, 78 грн пені є неправомірними.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 3% річних за період з 03.10.2009 по 20.01.2010 (110 днів) за договором № 1/07 від 05.01.2007 та за період з 01.10.2009 по 20.01.2010 (112 днів) за договором № 07/25 від 01.07.2007. Проте, як зазначалося вище, 3% підлягають нарахуванню за період 06.10.2009 по 20.01.2010 (107 днів) за договором № 1/07 від 05.01.2007 та за період з 02.10.2009 по 20.01.2010 (111 днів) за договором № 07/25 від 01.07.2007.

Отже, розмір 3 % річних за договором № 1/07 від 05.01.2007 становить –56, 13 грн (6382, 64 грн х 3 х 107 : 365), за договором № 07/25 від 01.07.2007 –22, 98 грн (2518, 34 грн х 3 х 111 : 365).

З огляду на зазначене з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 79, 11 грн. Висновки суду першої інстанції про стягнення 3% річних у сумі 2, 58 грн є неправомірними.

Допущені позивачем помилки в періодах прострочення на розрахунок інфляційних втрат не впливає, а тому заявлені вимоги про стягнення 185, 09 грн інфляційних втрат за договором № 1/07 від 05.01.2007 та 73, 02 грн за договором № 07/25 від 01.07.2007 підлягають задоволенню.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки господарським судом Автономної Республіки Крим була розглянута справа між тими же сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що підтверджується позовною заявою від 20.02.2009, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2009, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, не приймаються судовою колегією. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Таким чином, для припинення провадження з цієї підстави необхідне наявності 3 вказаних умов у їх сукупності. У даному випадку ні підстава, ні предмет позову не збігається зі справою № 2-29/976-2009. Збіг учасників спору за даними справами не є підставою для припинення провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції в частині розрахунку 3% річних та пені не відповідають обставинам справи, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, апеляційна скарга –частковому задоволенню.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                    

ПОСТАНОВИВ:

1Апеляційну скаргу державного підприємства "Санаторій "Південний" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2010 у справі №2-23/742-2010 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: " 1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з державного підприємства "Санаторій "Південний" (98690, місто Ялта, смт. Форос, р/р 260013127301 у філії АБ "Південний", місто Ялта, МФО 384522, ідентифікаційний номер 19004029) на користь відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (99001, місто Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, р/р 26006300000163 в СФ АКБ "Форум", МФО 384931, ідентифікаційний номер 14312370) 8 900, 98 грн боргу, 348, 79 грн пені, 258, 11 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 79, 11 грн, а також 102 грн державного мита та 236 грн втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити у позові в частині стягнення 6, 78 грн пені та 3% річних у сумі 2, 58 грн".

3.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Ю.М. Гоголь