Рішення № 11419452, 30.08.2010, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

КОПІЯ Справа № 2-22/10

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2010 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання договорів на вклад, стягнення сум вкладів і прострочених відсотків, третя особа ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Райффайзен банк Аваль» про розірвання договорів на вклад «Універсальний» від 1 грудня 2008 року № 20/02-02/8 та № 20/02-02/9 та стягнення сум вкладів і прострочених відсотків в сумі 108287 доларів США. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.12.2008 року він уклав з відповідачем договори на вклад «Універсальний» №20/02-02/8 і № 20/02-02/9 на підставі яких передав банку 100000 доларів США терміном на 12 місяців, під відсоткову ставку 25% річних. Згідно умов договорів відповідач зобовязувався виплачувати відсотки по вкладам щомісячно, але за грудень 2008р. березень 2009 року не виплатив йому відсотки по вкладам в загальній сумі 8287 доларів США, чи порушив умови договору. В звязку з цим позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про дострокове розірвання вказаних договорів, повернення суми вкладів та прострочених відсотків, але відповідач його вимогу не виконав, в звязку з чим він звернувся до суду.

Також у травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення суми вкладу і прострочених відсотків посилаючись на те, що 1 листопада 2006 року він уклав з відповідачем договір на вклад «Універсальний» № 20/02-02/22 та передав готівкою 45000 грн. терміном на 12 місяців під відсоткову ставку 25% річних. У звязку з цим на його імя був відкритий рахунок № НОМЕР_1, який 24 червня 2008 року він поповнив на 55000 грн., а 25 листопада 2008 року ще на 5400 грн. При цьому відсотки за договором він не отримував. Незважаючи на те, що строки повернення вкладів давно наступили, він їх також не отримав, тому 31 березня 2009 року він звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу в сумі 105400 грн. та прострочених відсотків в сумі 39903,18 грн., але відповідач не повернув йому вкладу та не сплатив відсотків по ньому, тому він вимушений звертатись до суду. Виходячи з положень ст.ст 1059-1061 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на підставі пунктів 2.4.2 та 3.3.3 вищевказаного договору просив стягнути з відповідача на його користь 105400 гривень грошового вкладу та прострочені відсотки в сумі 39903,18 грн.

Ухвалою суду від 28 травня 2009 року вказані позови обєднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 27 квітня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було залучено ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути на його користь понесені судові витрати. Суду пояснив, що договори банківського вкладу він укладав у кабінеті начальника Миргородського відділення ОСОБА_4, де кожного разу підписував договір в двох екземплярах, після чого вони йшли до каси, де він залишався у приміщенні поряд з касою, призначеному для перерахунку коштів, та через віконце передавав кошти начальнику відділення, яка перебувала безпосередньо в приміщенні каси, потім виходила з приходним касовим ордером який йому віддавала. При цьому в нього не було сумніву в законності вчинюваних дій та наявності у представника банку необхідного обсягу повноважень. Відсоткова ставка була йому запропонована ОСОБА_4 і він погодився на запропоновані умови, тому що ОСОБА_4 йому пояснила, що він відноситься до важливих клієнтів. Раніше він вже укладав з відповідачем аналогічні договори у ніяких проблем при цьому не виникало. Кошти він з рахунку в гривнях не знімав, тому що у нього не було в них необхідності, а у 2009 році, коли він вирішив розірвати договори на вклад у доларах США, в звязку з тим, що банк не виплачував йому щомісячно проценти, він вирішив розірвати і договір у гривнях та звернувся до відповідача з вимогою про повернення всіх вкладів, але йому в цьому було відмовлено, тому він звернувся до суду.

Представник позивача адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав відповідності укладених договорів вимогам Цивільного кодексу України, того, що відсутність належного обліку та контролю є внутрішньою проблемою банку і не може бути підставою для відмови у виконанні зобовязань, а юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями.

Представник відповідача, ОСОБА_6 що діє на підставі довіреності (т.1 а.с.261, т.2 а.с.54) позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. У заперечення позову пояснив, що позивачем не доведено факт вчинення правочину укладення банківського договору вкладу між ним та ВАТ «Райффайзен банк Аваль», так як документи, надані позивачем на підтвердження укладення правочину, відповідач вважає підробленими, оскільки вони не відповідають зразкам, які використовуються у діяльності відповідача, і позивачем не надано доказів, що вони складалися за вказаних ним обставин. Крім того, у відповідача відсутні дані про укладення ним вказаних позивачем договорів, так як грошові кошти від позивача на виконання умов цих договорів до каси банку не надходили і зазначені у договорах рахунки на відкривалися, що підтверджується показаннями свідків економіста та касирів Миргородського відділення.

За умови, якщо спірні договори були укладені позивачем і підписані начальником Миргородського відділення ОСОБА_4, вони не можуть вважатися дійсними, так як при їх укладенні не була дотримана письмова форма договору, передбачена ст. 1059 ЦК України, тому що надані позивачем копії прибуткових касових ордерів не є касовими документами, які відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України підтверджують факт внесення готівки до банку для зарахування на вкладний рахунок. Крім того, відповідно до посадової інструкції та довіреності до компетенції начальника Миргородського відділення ОСОБА_4 не входило приймання готівкових коштів від клієнтів банку.

З цих підстав, а також інших, викладених у письмових запереченнях на позов, вважав, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 1 листопада 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» було укладено Договір № 20/02-02/22 на вклад Універсальний. Сума вкладу становила 45000 гривень. Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних. Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 12 місяців (т.1 а.с. 90). На виконання умов договору ОСОБА_1 передав готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 45000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 1 листопада 2006 року (т.1 а.с.91). Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Банк відкрив вкладнику рахунок № 2625071377/22. 24 червня 2008 року позивач поповнив вказаний рахунок на 55000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 24 червня 2008 року (т.1 а.с.91). 25 листопада 2008 року вказаний рахунок був поповнений ще на 5400 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 25 листопада 2008 року (т.1 а.с.91).

Крім того, 1 грудня 2008 року між ОСОБА_1 і Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», було укладено договір № 20/02-02/8 на вклад Універсальний, за умовами якого ОСОБА_1 передав відповідачу 55000 доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 25% річних, а також укладено договір № 20/02-02/9 на вклад Універсальний, за умовами якого ОСОБА_1 передав ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 45000 доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 25% річних. Згідно п 2.2 кожного договору для обліку сум вкладів Банк відкрив вкладнику рахунки НОМЕР_2 і НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 6, 8). Передача коштів підтверджується прибутковими валютними ордерами № 3 від і № 4 від 1 грудня 2008р. (т.1. а.с.7, 9).

За період часу, що пройшов від укладення позивачем першого договору АППБ «Аваль» змінив найменування на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», а потім на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

31 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про розірвання вищевказаних договорів, повернення сум вкладів та сплату прострочених відсотків (т.1 а.с.10-16), але відповідач відмовив в задоволенні його заяви та повідомив, що вказані договори на вклад не зареєстровані та не зберігаються у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», крім того, вони укладені ОСОБА_4 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та з перевищенням своїх повноважень, на підставі вказаних договорів рахунки у Миргородському відділенні не відкривалися і кошти до банку не надходили, тому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» не має правових підстав для виплати коштів за договорами (т.1 а.с.35), внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативноправовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надані позивачем прибуткові ордери (т.1. а.с.7, 9, 91) відповідають вказаним вимогам Інструкції, отже вони являються документами які підтверджують внесення грошової суми до банку і письмова форма договорів банківського вкладу є додержаною. Це підтверджується і висновком судово-економічної експертизи №924/924/1 від 9 лютого 2010 року (т.2 а.с.38-42) згідно якого факт отримання ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» готівкових коштів від ОСОБА_1 документально підтверджується наданими ним прибутковими касовими ордерами № 1 від 01.11.2006р. на суму 45000 грн., № 1 від 24.06.2008р. на суму 55000 грн., № 1 від 25.11.2008р. на суму 5400 грн., прибутковими валютними ордерами №3 від 01.12.2008 р. на суму 55000,00 дол США, №4 від 01.12.2008 р. на суму 45000 дол. США, договорами на вклад Універсальний №№ 20/02-02/8, 20/02-02/9 від 1.12.2008 р.

Крім того, положення вищевказаної Інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обовязкових правил поведінки для клієнтів банку, тому ОСОБА_1 не може бути відповідальним за порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів.

З цих же підстав, а також з огляду на те, що відповідно посадових інструкцій начальника Миргородського відділення ПОФ АПБ «Аваль» та Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_4 (т.1 а.с.37-41, 120-125), остання на час укладення договорів з позивачем мала право на заміщення будь якого працівника банку, в тому числі і касира, операціоніста-касира, забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, а також, згідно наказу № 915 від 30 вересня 2008р. мала право першого підпису касових документів відділення (т.1 а.с.42), на підставі діючих на той час довіреностей (т.1 а.с.36, 119), мала право підписувати від імені АППБ «Аваль» документи з питань, що стосуються розрахунково-касового обслуговування вкладів громадян, підписувати від імені ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» розрахунково-касові документи (прибуткові, видаткові та реєстри) і одержувати майно, суд не може прийняти до уваги посилання представника банку на те, що кошти від ОСОБА_1 приймалися не касиром, як на підставу вважати вищевказані договори недійсними.

Спірні договори від імені відповідача укладені та підписані ОСОБА_4 начальником Миргородського відділення Полтавського обласного філіалу АППБ «Аваль», а пізніше начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтвердив відповідач у своїй відповіді на адресу позивача (т.1 а.с.35), та скріплені печаткою банку, яка, за показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11., ОСОБА_12 зберігалась у начальника відділення.

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

Повноваження представника відповідача ОСОБА_4 на укладення та підписання депозитних (вкладних) договорів та будь-яких документів, повязаних з виконанням цих договорів, від імені банку передбачені довіреностями від 21 серпня 2004 року(т.1. а.с. 119) і від 27 грудня 2006 року(т.1 а.с.36). Згідно п.6.4 вказаних договорів Банк брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб (в даному випадку ОСОБА_4), як за свої власні.

Враховуючи вищевикладене, договори між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем на вклад Універсальний № 20/02-02/22 від 01.11.2006р. та .№№ 20/02-02/8, 20/02-02/9 від 01.12.2008 р. є укладеними і такими, що набрали чинності.

Відповідно до п.2.1. Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003р., грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті. Отже ведення обліку вкладних (депозитних) договорів організовується безпосередньо банком і відсутність договорів з позивачем на обліку у відповідача є внутрішньою проблемою організації обліку юридичної особи банку і не може бути підставою для відмови у виконанні зобовязань.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний повернути позивачу суму вкладу на першу вимогу вкладника, а відмова від такої видачі є неправомірною, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення суми вкладів 105400 гривень та 100000 доларів США ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом суд виходить із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданої начальнику Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_4 довіреності, її посадової інструкції та «Процедури щодо надання повноважень на право підпису від імені «Райффайзен Банк Аваль», затвердженої Постановою Правління «Райффайзен Банк Аваль» №П-101/11 від 11.09.2006 року (т.1 а.с.45-50), остання повинна була в своїй діяльності керуватися як діючим законодавством України, так і внутрішніми нормативними документами «Райффайзен Банк Аваль».

З рішення Комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №КУАП-67/2 від 23.08.2006 року на дату укладення договору на вклад Універсальний № 20/02-02/22 від 01.11.2006р. за депозитними договорами на вклад у гривнях на суму більше 10000 грн. у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» діяв розмір процентної ставки на рівні 13,5% річних (т.1 а.с.131).

Даних про те, що начальник Миргородського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_4 мала повноваження укладати договори по депозитним вкладам з більш високими відсотками судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що при визначенні відсоткової ставки по спірному депозитному вкладу слід виходити з розміру 13,5% річних, а не 25% річних, як це зазначено в договорі, оскільки стягнення більших відсотків ніж офіційно встановив Банк, не відповідатиме положенням ст.ст. 5, 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Таким чином, розмір відсотків за строк дії договору (1 рік) становить 45000 грн. х 13,5% = 6075 грн.

Відповідно до п.6.2. вказаного договору, строк його дії не продовжується. П.5.4. передбачено, що якщо вкладник в день закінчення строку дії договору не звернувся за сумою вкладу та відсотками, нарахування відсотків на загальну суму вкладу з цього моменту відбувається за тарифами банку для рахунку «до запитання», які діють на момент підписання цього договору. Конкретних розмірів процентної ставки в договорі не зазначено, отже відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.1061 ЦК України з 01.11.2007р. банк зобовязаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи суми коштів, що вносив на вкладний рахунок позивач, та розмір облікової ставки, що діяла у період, за який підлягають стягненню відсотки, їх розмір складає:

з 01.11.07р. по 31.12.07р. 45000 Ч 8% : 365 Ч 61 = 601,64 грн.;

з 01.01.08р. по 30.04.08р. 45000 Ч 10% : 365 Ч 120 = 1479,75 грн.;

з 01.05.08р. по 24.06.08р. 45000 Ч 12% : 365 Ч 55 = 813,70 грн.;

з 25.06.08р. по 25.11.08р. 100000 Ч 12% : 365 Ч 153 = 5030,14 грн.;

з 26.11.08р. по 06.05.09р. 105400 Ч 12% : 365 Ч 162 = 5613,63 грн.;

з 07.05.09р. по 14.06.09р. 105400 Ч 12% : 365 Ч 39 = 1351,43 грн.;

з 15.06.09р. по 11.08.09р. 105400 Ч 11% : 365 Ч 58 = 1842,33 грн.;

з 12.08.09р. по 07.06.10р. 105400 Ч 10,25% : 365 Ч 300 = 8879,59 грн.;

з 08.06.10р. по 07.07.10р. 105400 Ч 9,5% : 365 Ч 30 = 822,99 грн.;

з 08.07.10р. по 09.08.10р. 105400 Ч 8,5% : 365 Ч 33 = 809,99 грн.

з 10.08.10р. по 30.08.10р. 105400 Ч 7,75% : 365 Ч 21 = 469,97 грн.

Всього: 33789,86 грн.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.1061 ЦК України, у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

З рішення Комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №081117/РІ/1 від 17.11.2008 року на дату укладення договорів .№№ 20/02-02/8, 20/02-02/9 від 01.12.2008р. за депозитними договорами на вклад у доларах США у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» діяли максимальні розміри процентних ставок на рівні 11,5% річних (т.1 а.с.54).

Зважаючи на наведене, суд вважає, що при визначенні відсоткової ставки по спірних депозитних вкладах слід виходити з розміру 11,5% річних, а не 25% річних, як це зазначено в договорах.

Отже проценти за строк дії вказаних договорів повинні становити:

100000 дол.США Ч 11,5 % = 11500 дол.США.

Виходячи із меж позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь відсотків по вкладах в сумі 8287 доларів США, суд вважає необхідним стягнути із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його користь заборгованих відсотків по договорам на вклад № 20/02-02/8 та № 20/02-02/9 в сумі 8287 доларів.

Згідно ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У позовній вимозі про дострокове розірвання договорів на вклад Універсальний №№ 20/02-02/8, 20/02-02/9 від 01.12.2008р. слід відмовити, оскільки строк їх дії закінчився 1 грудня 2009 року, і, відповідно до п. 6.2. вказаних договорів строк їх дії не продовжується.

Відповідно до ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України в звязку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 500 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (т.1 а.с.1, 2, 86, 98). Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 17 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 95, 237, 239, 244, 525, 526, 533, 626, 621, 638, 1059, 1060, 1061, 1074 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 100000,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 788700 грн. (сімсот вісімдесят вісім тисяч сімсот гривень 00 коп.) в рахунок повернення банківського вкладу по договорам на вклад Універсальний № 20/02- 02/8 від 01 грудня 2008р. та № 20/02-02/9 від 01 грудня 2008 року, та 8287,00 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 65359,57 грн. (шістдесят пять тисяч триста пятдесят девять гривень 57 коп.) процентів по вказаним вкладам

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 105400,00 грн. (сто пять тисяч чотириста гривень 00 коп.) в рахунок повернення банківського вкладу по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/22 від 01 листопада 2006р. та 33789,86 грн. (тридцять три тисячі сімсот вісімдесят девять гривень 86 коп.) процентів по вказаному вкладу.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 500,00 грн. (пятсот гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь держави 1700 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: (підпис)

Рішення законної сили не набрало

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко