Рішення № 11419023, 23.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2010 р.Справа № 17/64-1387

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Андрусик Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвікнобуд", с. Васьківці Шумського району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: Кузьма Г.Р., юрисконсульт, довіреність№18-02/15 від 12.10.09р.;

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ, в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Тернопіль, звернувся 21.08.2010р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвікнобуд", с. Васьківці Шумського району Тернопільської області, про стягнення 1919,82 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань, що виникли з договору про надання послуг електрозв’язку № 25 від 22.10.2008р., в тому числі 1703,92 грн. основного боргу, 81,49 грн. пені, 103,11 грн. інфляційних нарахувань та 31,30 грн. –3% річних.

Позов обґрунтовується копією договору про надання послуг електрозв’язку № 25 від 22.10.2008р. з додатками до нього; розрахунками боргу та штрафних санкцій; карткою обліку розрахунків за надані відповідачу послуги зв’язку; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.09.2010р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України, на 23.09.2010р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та зважаючи на неподання ним витребуваних документів.

Представник позивача в судових засідання позовні вимоги підтримав та подав витребувані судом документи.

Окрім того, у відповідності до клопотання №18-09/645 від 07.09.2010р. позивач просить суд в порядку ст. 44, 49 ГПК України покласти на відповідача витрати, понесені позивачем за отримання довідки державного реєстратора щодо включення ТОВ "Західвікнобуд" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 17,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов не подав, клопотань про розгляд справи без його участі не заявив. Ухвала про порушення провадження у справі, яка надсилалася судом за фактичною адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, а саме: м. Шумськ Тернопільської області, вул. Вілійська, 1, повернута 1-им відділенням поштового зв’язку м. Шумськ без вручення із зазначенням причини невручення: "За зазначеною адресою не проживає".

У зв'язку з наведеним, беручи до уваги, що згідно даних довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №678717 від 02.09.2010р. місцезнаходженням відповідача є с. Васьківці Шумського району Тернопільської області, ухвалу про відкладення розгляду справи від 07.09.2010р. господарським судом надіслано за даною адресою.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов’язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, процесуальні документи (ухвала про відкладення розгляду справи) надсилалися судом за юридичною адресою відповідача згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №678717 від 02.09.2010р., відтак, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України та п. 26.4.71 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого господарського суду України”, господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу, а тому справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено:

22 жовтня 2008 року між Цехом електрозв’язку № 11 Тернопільської філії ВАТ „Укртелеком”, як Підприємством зв’язку та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західвікнобуд", як Споживачем, укладено договір про надання послуг електрозв’язку за № 25 (далі Договір), який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, Згідно частини 1 статті 903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити виконавцеві надану послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Споживачем, умов договору в частині оплати за надані йому послуги телефонного зв’язку.

У відповідності до п.п. 3.2.8, 4.3 вказаного договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, надані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1 даної угоди визначено, що послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.5. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку, останній не виконував своїх зобов’язань в повному обсязі, та не провів розрахунків у строки та порядку, що визначені розділом 4 Договору, внаслідок чого станом на 21.08.2010р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача складає 1703,92 грн. (за період з грудня 2008р. по грудень 2009р. включно).

Вказане, серед іншого, підтверджується даними карточки обліку розрахунків за надані послуги електрозв’язку; розрахунком суми боргу за надані послуги електрозв’язку; іншими документами та не заперечено відповідачем у справі належними та допустимими доказами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно вимог Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Позивач стверджує і це випливає з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем в повному обсязі та своєчасно були надані передбачені в додатках до Договору послуги електрозв’язку впродовж дії Договору, однак відповідачем, всупереч згаданих приписів закону, умов договору неналежно виконувалися обов’язки по оплаті за отримані ним послуги зв’язку. Станом на 21.08.2010р. заборгованість відповідача складає 1703,92 грн., що не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

Надіслана на адресу ТОВ "Західвікнобуд" претензія №313 від 18.12.09р. з вимогою в строк до 25.12.2009р. сплатити борг, який станом на момент оформлення претензії складав 1808,57 грн. (в тому числі 45,42 грн. пені), залишена відповідачем без відповіді та повного задоволення.

За таких обставин, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 1703,92 грн. основного боргу підлягають до задоволення шляхом примусового стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Належне виконання зобов’язань Споживачем забезпечено у п. 5.8. Договору пенею у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожну добу затримки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені, здійснений за період з 01.03.2010р. по 08.08.2010р. (160 днів) в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати в розмірі 81,49 грн., суд вважає їх такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та п. 5.8. договору, відтак, задовольняються судом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та надані позивачем розрахунки втрат від інфляції (за період з жовтня 2009р. по березень 2010р. включно), виходячи з суми заборгованості станом на 01.09.2009р. (1333,43 грн.) та 3% річних (нарахованих за період з 21.01.2010р. по 08.08.2010р.), виходячи з суми заборгованості, яка існувала в цей період (1333,43 грн.), суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення в сумі 103,11 грн. інфляційних нарахувань, а також правомірними є вимоги в розмірі 31,30 грн. –3% річних, нарахованих з 21.01.2010р. по 08.08.2010р., оскільки відповідають вимогам закону, адже ні договір, ні закон, не встановлюють іншого розміру процентів, ніж той, що передбачено нормами ЦК України.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

Розглядаючи клопотання позивача про відшкодування з відповідача в порядку ст. 44, 49 ГПК України витрат в сумі 17,00 грн., сплачених Товариством за виготовлення довідки держреєстратора щодо включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом дані вимоги відхиляються з огляду на таке.

Позивач вважає, що потрачені кошти слід стягнути в порядку ст. 44, 49 ГПК України, тобто як судові витрати у даній справі.

В силу вимог ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, у п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Суд вважає, що позивачем не подано доказів належності заявленої до стягнення позивачем суми по оплаті за довідку держреєстратора до складу судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, у зв’язку з чим вимоги про стягнення з відповідача в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України 17,00 грн., тобто як судових витрат, понесених позивачем по розгляду даної справи, судом відхиляються за необґрунтованістю.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково, в розмірі 1919,82 грн. заборгованості, в тому числі 1703,92 грн. основного боргу, 81,49 грн. пені, 103,11 грн. інфляційних нарахувань та 31,30 грн. –3% річних.

У судовому засіданні 23.09.2010р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. 173, 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західвікнобуд", с. Васьківці Шумського району Тернопільської області, ідент. код 34043162, - 1703,92 грн. основного боргу, 81,49 грн. пені, 103,11 грн. інфляційних нарахувань, 31,30 грн. –3% річних та 338,00 грн. в повернення сплачених судових витрат в користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Київ, Шевченківський район, бульв. Т. Шевченка, 18, ідент. код 21560766, в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Тернопіль, вул. Чорновола, 1, ідент. код 01188052 (п/р №26038310 в ПАТ "Райффазен Банк Аваль", м. Тернопіль, МФО 338501).

3. В решті позову –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “27” вересня 2010 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя