Рішення № 11419004, 16.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 10/63-1200 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Тернопільобленерго”, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Тернопільського міського району електричних мереж, м. Тернопіль, вул. І.Франка, 18

До відповідача: Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 10

За участю представників

Позивача: Починок Г.О. –юрисконсульта Тернопільського міського району електромереж , довіреність № 4686 від 23.12.2009 р.; Маркевич Х.М. –заступника нач. Юридичного відділу , довіреність № 19/24 від 11.01.2010 року ;

Відповідача: Хлопась І.Б. –юрисконсульта , доручення № 3145 від 03.08.2010 року ;

          В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

ВАТ „Тернопільобленерго”, м. Тернопіль в особі Тернопільського міського району електричних мереж, м. Тернопіль звернулося з позовом до Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області, м. Тернопіль про стягнення заборгованості за відпущену електроенергію в сумі 79 369,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови Договору № 380 на постачання електричної енергії, укладеного між сторонами 12 січня 2008 року та невиконання відповідачем його умов в частині оплати за спожиту електроенергію; рахунками за спожиту електроенергію, актом про використану електричну енергію тощо; витрати по сплаті державного мита та послуг за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача по справі.

Ухвалою суду від 20 липня 2010 року судове засідання призначене о 15 год. 30 хвилин 03 серпня 2010 року.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, у судових засіданнях його представник частково заперечує заявлені вимоги , надавши суду копії платіжних доручень про перерахування коштів ВАТ " Тернопільобленерго " Тернопільському РЕМ і зазначає , що міський відділ УМВСУ в Тернопільській області фінансується з Державного бюджету України, а тому оплата за електроенергію проводиться згідно виділених бюджетних коштів по КЕКВ 1163 .

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 год. 09.08.2010 року та 16 год. 15 хв. 16 серпня 2010 року в порядку статті 77 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, заперечення представника відповідача господарський суд встановив наступне:

          Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

12 січня 2008 року між ВАТ «Тернопільобленерго», м. Тернопіль в особі Тернопільського міського району електричних мереж (Постачальник) та Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області, м. Тернопіль (Споживач) укладено договір № 380 про постачання електричної енергії, згідно умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 44 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності.

Відповідно до п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2. даного Договору Постачальник зобов’язується виконувати умови цього Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем, визначених додатком №5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 44 кВт.

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу") (п. 5.1. Договору).

          Згідно п. 4.2.2. Договору сторони передбачили, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці від фактичної спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт. І більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год. і більше.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання (купівлі – продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712,714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов’язана надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

П.1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання згідно умов договору щодо постачання електричної енергії позивач виконав повністю, однак , як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, виставленими рахунками за спожиту електроенергію та реактивну електроенергію в період з січня 2010 року по червень 2010 року, відповідач розрахувався не повністю і станом на 01.07.2010р. заборгованість Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області за активну електроенергію становить 66 555,30 грн. та реактивну електроенергію 1 625,30 грн.

Заперечуючи заявлені вимоги Тернопільський міський відділ УМВСУ в Тернопільській області надав суду копії платіжних доручень ( № 470 від 08.07.2010 року на суму 10000 грн. ; № 522 від 29.07.2010 року на суму 38922,97 грн. ; № 523 від 29.07.2010 року на суму 1077,03 грн. ; всього на суму 50000 грн. )

У судовому засіданні представник позивача підтвердив про погашення заборгованості Тернопільським міським відділом УМВСУ в Тернопільській області в сумі 50000 грн.

Отже , відповідач у справі Тернопільський міський відділ УМВСУ в Тернопільській області на час розгляду позову в суді частково виконав свої зобов’язання згідно Договору № 380 від 12.01.2008 року та перерахував позивачу 50000 грн. ( 48922,97 грн. за активну електроенергію та 1077,03 грн. за реактивну електроенергію ) і між сторонами в цій частині відсутній предмет спору .

          У відповідності до статті 80 п. 1-1 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          З огляду на зазначене суд припиняє провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 50000 грн. в порядку ст. 80 п. 1 ГПК України.

За даних обставин, позовні вимоги ВАТ " Тернопільобленерго " м. Тернопіль щодо стягнення з Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області, м. Тернопіль заборгованості за споживання електроенергії в сумі 17632,33 грн. основного боргу за активну електроенергію ; 548,27 грн. боргу за реактивну електроенергію, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.4.2.1.), з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, у вигляді сплати пені, що за період з січня 2010 р. по червень 2010 року становить 3 103,99 грн.

          Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та згідно представленого розрахунку становить 8 085,20 грн.

Оскільки, зобов’язання частково виконано після порушення провадження у справі, а тому відшкодування судових витрат позивача у відповідності до ст.ст. 44,49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22,32,33, 43, 44-49,64,75,82,84,85,115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області, м. Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 10, код ЄДРПОУ 08675499 в користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго“, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Тернопільського міського району електричних мереж, м. Тернопіль, вул. І.Франка, 18 на рахунок № 26030300411 ВАТ "Державний Ощадний банк України" Тернопільського обласного Управління, МФО 338545, код ЄДРПОУ 22605850 –17632,33 грн. основного боргу за активну електроенергію, на рахунок №260063000411 ВАТ "Державний ощадний банк України" Тернопільського обласного Управління, МФО 338545, код ЄДРПОУ 22605850 –548,27 грн. боргу за реактивну електроенергію, 3 103, 99 грн. –пені та 8 085,20 грн. –інфляційних нарахувань. Видати наказ.

3.Стягнути з Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області, м. Тернопіль, бул. Т.Шевченка, 10, в користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго“, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 в особі Тернопільського міського району електричних мереж, м. Тернопіль, вул. І.Франка, 18 на рахунок 260053000146, ВАТ "Державний ощадний банк України" Тернопільського обласного Управління, МФО 338545,код ЄДРПОУ 00130725 - 794 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В частині стягнення боргу в сумі 50000 грн. –провадження припинити .

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

          Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

6.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя