Рішення № 11418976, 22.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

22 вересня 2010 року справа № 5020-5/100

За позовом Приватного підприємства „Стройверфь”

(99011, м. Севастополь, вул. Адм.Октябрського б. 14, кв. 13, 99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, б. 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал сервіс група”

(99038, м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, б. 5, корп. 12, кв. 26)

про стягнення заборгованості в розмірі 90885,50 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники:

Позивач –Мовчан О. В., довіреність № 48-10 від 02.08.2010;

Відповідач –Кот М. В., довіреність № 75/1/0 від 25.01.2010.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Стройверфь” (далі ПП „Стройверфь”), звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал сервіс група” (далі ТОВ „МСГ”) про стягнення заборгованості в розмірі 90885,50 грн.

У судовому засіданні 22.09.2010 позивач наполягав на вимогах позовної заяви, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, суму основної заборгованості визнав, проти задоволення позову у частині штрафних санкцій заперечує. Обґрунтувань власних заперечень не надав, усно просить суд відстрочити виконання рішення на 3 місяці у зв’язку з поганим фінансовим станом підприємства та кризовими явищами в економіці країни.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2008 між ПП „Стройверфь” та ТОВ „МСГ” був укладений договір підряду № 62 на виконання капітального ремонту будівлі дизельної ділянки з прибудовою за адресою м. Севастополь, вул. Правди, 30/5, а також інші будівельно-монтажні роботи.

До вказаного договору 25.11.2009 було укладено додаткову угоду № 3 на виконання додаткових робіт з улаштування огородження в районі АБК і рибоколгоспу на виробничо-складському комплексі ТОВ „МСГ” по вул. Правди, 30 (пункт 1 додаткової угоди). Вартість робіт за цією угодою було встановлено 154140,00 грн.

11.12.2009 ТОВ „МСГ” перерахувало аванс за договором у розмірі 46242,00 грн. на рахунок ПП „Стройверфь”.

Всі роботи за додатковою угодою №3 були виконані у повному обсязі, та їх вартість по закінченню виконання склала 132603,60 грн., про що сторонами 03.05.2010 було підписано акти виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3, та ПП „Стройверфь” виставило рахунок на оплату за виконані роботи, за мінусом авансу /а.с. 12-16/.

          На час подання позову не сплачена заборгованість ТОВ „МСГ” за виконані ПП „Стройверфь” роботи складає 86361,60 грн.

Суд вважає позов ПП „Стройверфь” таким, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (чатина перша статті 530 ЦК України). Боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (чатина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до умов пункту 5 Додаткової угоди № 3 від 25.11.2009 ТОВ „МСГ” повинно було сплатити ПП „Стройверфь” за виконані роботи протягом 3-х банківських днів з часу підписання актів КБ-2, КБ-3.

          Тобто ТОВ „МСГ”, відповідно до взятих на себе за договором та додатковою угодою зобов’язань, повинно було до 06.05.2010 розрахуватися за прийняті роботи. Починаючи з 07.05.2010 почалось прострочення строку оплати з боку ТОВ „МСГ” та ПП „Стройверфь” отримало право вимоги щодо сплати за виконані роботи.

Між ПП „Стройверфь” та ТОВ „МСГ” було здійснено звірку розрахунків та складено відповідний акт, згідно якого ТОВ „МСГ” підтвердило наявність заборгованості за договором № 62 в розмірі 86361,60 грн. /а.с. 19/.

Вищевказане свідчить про обґрунтованість вимог ПП „Стройверфь” та порушення ТОВ „МСГ” взятих на себе зобов’язань за договором і дає суду підстави для стягнення основної заборгованості за виконані роботи у розмірі 86361,60 грн.

                    В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.4 Договору передбачено відповідальність за порушення строків здійснення платежів у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач обмежив власні вимоги щодо сплати пені подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, у зв’язку з чим, керуючись статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає можливим задовольнити вимоги ПП „Стройверфь” щодо стягнення з ТОВ „МСГ” пені у розмірі 3906,36 грн. /а.с. 8/.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3%, річних вважає можливим задовольнити вимоги у частині стягнення 3 % річних, які складають 617,54 грн. /а.с. 8/.

Суд не знаходить підстав для відстрочення виконання рішення суду, оскільки з часу виникнення заборгованості сплило більше 4 місяців, але заборгованість не сплачена, крім того відповідачем не надано доказів, які б обґрунтовували їх власні посилання. Вказівка відповідача на наслідки фінансової кризи не може бути взята судом до уваги, оскільки кризові явища впливають на всіх суб’єктів господарювання, у тому числі і на позивача, який не може отримати кошти.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал сервіс група” (99038, м. Севастополь, вул. А. Кесаєва, буд. 5, корп. 12, кв. 26, ідентифікаційний код 34224798, відомостей про наявні рахунки в банківських установах немає) на користь Приватного підприємства „Стройверфь” (99011, м. Севастополь, вул. Адмірала Октябрського, буд. 14, кв. 13, ідентифікаційний код 33250041, відомостей про наявні рахунки в банківських установах немає) заборгованість у розмірі 90885,50 грн., в тому числі: сума основного боргу –86361,60 грн., пеня –3906,36 грн., 3% річних –617,54 грн. та витрати зі сплати державного мита –908,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлене

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.09.2010