Рішення № 11418312, 21.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2010 р.Справа № 16/101-10-2679 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 30.06.2010р., ОСОБА_3

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу „РОСІЯ” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кулевчанської сільської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 ( далі по тексту СПД ОСОБА_3) звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до сільськогосподарського виробничого кооперативу „РОСІЯ” (далі по тексту СВК „РОСІЯ”) про визнання дійсним договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12, укладеного між сторонами по справі 29.04.2010р. та визнання права власності на нежитлову будівлю телятнику, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що складається з літ. „А”, загальною площею 918, 4 кв.м., інших споруд І-ІІІ. Свої доводи позивач обґрунтовує ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу, як того вимагають положення ст. 657 ЦК України.

Ухвалою про порушення провадження по даній справі від 18.06.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору, на стороні позивача було залучено Кулевчанську сільську раду.

Відповідач під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Кулевчанська сільська рада згідно із заявою, яка надійшла до господарського суду Одеської області 26.07.2010р., також проти задоволення позову не заперечувала. При цьому, даним учасником процесу було заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між СВК „РОСІЯ” (Продавець) та СПД ОСОБА_3 (Покупець) 29.04.2010р. було укладено договір купівлі-продажу з відстроченням платежу № 12, відповідно до умов якого Продавець зобовязувався передати Покупцеві у власність, а Покупець прийняти та оплатити нежитлову споруду телятника, що складається з літ. „А”, загальною площею 918,4 кв.м., інших споруд І-ІІІ, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір від імені Покупця та Продавця були підписані уповноваженими особами, що підтверджується наявними у матеріалах справи протоколом зборів уповноважених членів СВК „РОСІЯ” № 1 від 27.02.2010р., а також статутом СВК „РОСІЯ”, зареєстрованим в квітні 2003р.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26008187 від 29.04.2010р., а також свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Кулевчанською сільською радою на підставі рішення № 27 від 22.04.2010р. телятник, що складається з літ. „А”, загальною площею 918,4 кв.м. та інших споруд І-ІІІ, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить Продавцю на праві власності.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

На виконання умов договорі купівлі-продажу № 12 від 29.04.2010р., вимог ст. 655 ЦК України, згідно з актом передачі майна, складеним між сторонами по справі 29.04.2010р., відбулась фактична передача предмету купівлі-продажу - телятника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від Продавця до Покупця.

Умовами п. 2.1 вказаного договору сторони домовилися, що вартість обєкту продажу складає 37980 грн.. При цьому, згідно з п. 3.1 договору Покупець зобовязався передати Продавцю 1000 грн в якості попередньої оплати протягом 2-х днів з моменту підписання даного договору, а 36980 грн. протягом 2-х банківських днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке здійснюється за рахунок Продавця.

08.06.2010р. позивачем відповідачу було сплачено попередню оплату в розмірі 1000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 360, пізніше 06.08.2010р. Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця було перераховано в якості оплати за телятник грошову суму в розмірі 36980 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про повне виконання Покупцем своїх зобовязань по сплаті грошових коштів за договором купівлі-продажу, укладеним між сторонами по справі 29.04.2010р.

Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

На виконання положень приведеної законодавчої норми позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу № 12 від 29.04.2010р., але відповідач повідомив позивача про відсутність можливості вжити сумісні заходи з метою нотаріального посвідчення укладеного сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна, у звязку із скрутним матеріальним становищем та відсутністю грошових коштів для сплати нотаріального збору.

Наведене змусило СПД ОСОБА_3 звернутися до суду з вимогами про визнання договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12, укладеного між сторонами по справі 29.04.2010р. дійсними.

Як зазначалось вище, вимогами чинного цивільного законодавства України для договорів купівлі-продажу нерухомого майна передбачена обовязкова письмова форма даного виду договорів з подальшим нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією договору (ст. 657 ЦК України), у звязку з чим недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору тягне його нікчемність в силу положень ч. 1 ст. 220 ЦК України.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

На думку суду, з акту передачі, складеного між сторонами по справі 29.04.2010р., а також квитанції до прибуткового касового ордеру № 360 від 08.06.2010р., квитанції № NO2UR45570 від 06.08.2010р., вбачається повне виконання сторонами по справі істотних умов договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12 від 29.04.2010р. Доказів спростовуючих викладене відповідачем з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду представлено не було, вказаний договір будь-ким із заінтересованих осіб до теперішнього часу не оскаржено.

Більш того, як зазначалось вище, відповідачем згідно з відзивом на позовну заяву, позовні вимоги були визнані повністю.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги фактичне виконання сторонами по справі умов договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12 від 29.04.2010р., а також ухилення СВК „РОСІЯ” від нотаріального посвідчення вказаного договору, суд, керуючись ст.ст. 220, 657 ЦК України, доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог СПД ОСОБА_3 в частині визнання договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12 від 29.04.2010р., укладених між сторонами по справі, дійсним.

Приймаючи до уваги висновки, до яких дійшов суд за результатами позовних вимог СПД ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12 від 29.04.2010р. дійсним, суд також вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги СПД ОСОБА_3 про визнання права власності на обєкт вищезазначеного договору з урахуванням наступного.

У відповідності до положень ст.ст. 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При цьому, відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. З огляду на викладене, будь-які неправомірні дії третіх осіб, які обмежують повноту використання власником наданих йому законом повноважень володіння, користування і розпорядження належним йому майном, у тому числі і ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на підставі якого заінтересованою особою було придбане спірне майно, на думку суду, є порушенням чинного законодавства України.

Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, враховуючи ті обставини, що визнання за особою права власності на придбане за цивільно-правовою угодою майно в судовому порядку не суперечить вимогам чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог СПД ОСОБА_3 та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст.220, 319, 328, 329, 657 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV, у звязку з чим за позивачем слід визнати право власності на придбане на підставі договору купівлі-продажу з відстроченням платежу №12 від 29.04.2010р. майно, а саме: на нежитлову будівлю телятнику, що складається з літ. „А”, загальною площею 918, 4 кв.м., інших споруд І-ІІІ, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.220, 319, 328, 329, 657 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати дійсним договір купівлі-продажу з відстроченням платежу №12 від 29.04.2010р., укладений між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та сільськогосподарським виробничим кооперативом „РОСІЯ”.

3.Визнати право власності фізичної особи підприємця ОСОБА_3 /АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1 / на нежитлову будівлю телятнику, що складається з літ. „А”, загальною площею 918, 4 кв.м., інших споруд І-ІІІ, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

4.Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу „РОСІЯ”/ 68261, Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул.. Леніна, 47, код ЄДРПОУ 31893058/ на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_3 / АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1 / 464 грн. 80 коп. / чотириста шістдесят чотири грн. 80 коп./ - держмита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 21.08.2010р.

Суддя