Рішення № 11418308, 20.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2010 р.Справа № 16/104-10-2682 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Авдєєв О.С. за довіреністю від 15.06.2010р.

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” до державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” про стягнення 2731 517,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” (далі по тексту ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” (далі по тексту ДП „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп”) про стягнення 2731517,75 грн. – загальної заборгованості за договором про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.01.2010р.. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасного повернення позики.

При цьому, у п. 1 позовної заяви ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” було заявлено клопотання про накладення арешту на грошові кошти ДП „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” в розмірі заявлених позовних вимог в сумі 2731517,75 грн. При цьому, в обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилається на значний розмір заборгованості та ухилення відповідача від повернення суми позики.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що позивачем не доведено суду наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. З огляду на викладене, судом вказане клопотання позивача відхилено у зв’язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” (Позикодавець) та ДП „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” (Позичальник) 12.01.2010 року було укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики), відповідно до умов статей 1, 2, 3 якого Позикодавець зобов’язався передати у власність Позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на поточний рахунок, а Позичальник зобов’язався використати позику за цільовим призначенням (для поповнення обігових коштів підприємства) і повернути її Позикодавцю в порядку та у строк, визначені цим договором. При цьому, позика надається Позичальнику на безпроцентній основі. Сума позики визначається розміром коштів, фактично перерахованих Позикодавцем Позичальнику. При цьому, попередньо сторони домовилися, що розмір позики буде в межах 100000 грн. Відповідно до п. 4.1 договору позика надається строком до 30.04.2010р.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено низку додаткових угод до договору від 12.01.2010р. Так, згідно з додатковою угодою № 1 від 28.04.2010р. сторонами було продовжено строк надання позики до 30.08.2010р. Додатковою угодою № 2 від 04.05.2010р. сторони збільшили загальний розмір позики до 150000 грн. Додатковою угодою № 3 від 09.06.2010р. сторонами знов було збільшено загальну суму позики до 3000000 грн. Крім того, даною додатковою угодою було визначено наступний графік повернення позики у безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом переказу на поточний рахунок Позикодавця: 50000 грн не пізніше 14.06.2010р., 100000 грн не пізніше 21.06.2010р., 200000 грн. не пізніше 29.06.2010р., 200000 грн. не пізніше 05.07.2010р., 200000 грн. не пізніше 12.07.2010р., 300000 грн. не пізніше 19.07.2010р., 300000 грн. не пізніше 26.07.2010р., 300000 грн. не пізніше 02.08.2010р., 300000 грн. не пізніше 09.08.2010р., 300000 грн. не пізніше 16.08.2010р., 300000 грн. не пізніше 23.08.2010р., 181517,75 грн. не пізніше 30.08.2010р. Також додатковою угодою № 3 було визначено обов’язок Позичальника зі сплати пені та штрафу у разі неналежного виконання останнім зобов’язань з повернення позики. Крім того, п.5 додаткової угоди № 3 було передбачено обов’язок Позичальника із забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики). Нарешті, даною додатковою угодою Позикодавцю було надано право на дострокове розірвання договору про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.01.2010р. у разі невиконання Позичальником будь-якого зобов’язання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що позика надається окремими платежами на підставі заявок Позичальника.

На виконання умов договору позики та на підставі заявок відповідача Позикодавцем за період з 12.01.2010р. по 11.06.2010р. було надано позику у розмірі 2731517,75 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 278 від 12.01.2010р., № 285 від 15.01.2010р., № 303 від 03.02.2010р., № 317 від 17.02.2010р., № 327 від 04.03.2010р., № 336 від 11.03.2010р., № 339 від 17.03.2010р., № 354 від 02.04.2010р., № 370 від 29.04.2010р., № 375 від 06.05.2010р., № 404 від 04.06.2010р., № 409 від 11.06.2010р.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до п.п. 4.1, 5.1, 5.2 договору з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 та № 3 Позичальник зобов’язався повернути позику Позикодавцю у строк до 30.08.2010р. частинами відповідно до приведеного по тексту рішення вище графіку повернення.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 1.1, 4.1, 5.1, 5.2 договору з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 та № 3, вимог ст.ст. 525, 526, 629, 1049 ЦК України, ст. 193 ГК України, ДП „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” платежі передбачені графіком повернення позики не здійснювалися взагалі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 6 додаткової угоди № 3 від 09.06.2010р. невиконання Позичальником будь-якого зобов’язання договору про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.01.2010р. надає Позикодавцю право на дострокове розірвання даного договору в односторонньому порядку із достроковим стягненням всієї заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги неналежне виконання Позичальником договірних зобов’язань з повернення позики та ненадання забезпечення позики, скориставшись наданим договором правом на дострокове розірвання договору про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.01.2010р., ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” направило відповідачу повідомлення № 2010-06-15-1 від 15.06.2010р. про розірвання договору, яким у тому числі повідомляло про необхідність негайного (в день отримання цього повідомлення) повернення отриманих в якості позики коштів. Вказане повідомлення було одержано відповідачем 15.06.2010р., про що свідчить підпис директора підприємства на повідомленні.

Проте, до теперішнього часу позику відповідачем повернуто не було.

Таким чином, приймаючи до уваги неналежне виконання Позичальником договірних зобов’язань з повернення позики, скориставшись наданим договором позивачу правом на дострокове повернення в такому разі позики, ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача 2731517,75 грн. – загальної заборгованості за договором про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.11.2010р.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.01.2010р. зі своєчасного повернення позики, керуючись наведеними вище умовами п. 6 додаткової угоди № 3 від 09.06.2010р., ст. 1050 ЦК України, згідно з якими Позикодавцю надано право вимагати дострокового повернення позики у разі неналежного виконання Позичальником прийнятих на себе зобов’язань щодо повернення позики, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” заборгованості у розмірі 2731517,75 грн.

Таким чином, факт існування загальної заборгованості відповідача за договором про надання зворотної фінансової допомоги (безпроцентної цільової позики) від 12.01.2010р. з урахуванням додаткових угоди до нього у сумі 2731517,75 грн. перед ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ТОВ „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного підприємства „Державний інститут по проектуванню підприємств по переробці плодоовочевої продукції „Діпроплодоовочгосп” /65026, м. Одеса, вул.. Пастера, 25, п/р 26001100102549 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, код ЄДРПОУ 00334439/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „РЕАЛ ІНВЕСТ” /65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 4а, п/р 26002110016840 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, код ЄДРПОУ 35696279/ основний борг в розмірі 2731517 грн. 75 коп. /два мільйони сімсот тридцять одна тисяча п’ятсот сімнадцять грн.. 75 коп./, державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп. /двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн.. 00 коп. /, витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 21.08.2010р.

Суддя