Рішення № 11418317, 20.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2010 р.Справа № 16/99-10-2405 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чемерисова С.В. за довіреністю № 857 від 14.07.2009р.

Відповідач: ОСОБА_3, паспорт серії КЕ № 051655, виданий Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області 08.02.1996р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом Арцизької міської ради Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Арцизька міська рада звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту СПД ОСОБА_3) про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між сторонами по справі 11.09.2002р.. В обґрунтування позову Арцизька міська рада посилається на невідповідність оскаржуваного договору приписам законодавства України щодо державної реєстрації договорів оренди землі. З огляду на викладене, а також зазначаючи про відсутність акту приймання-передачі обєкту оренди, акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та проекту відведення земельної ділянки, позивач вважає, що договір оренди землі б/н від 11.09.2002р. є неукладеним.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на виконання ним умов спірного договору та розташування на орендованій ним земельній ділянці майна, належного відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11.09.2002р. між Арцизькою міською радою (Орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради № 526 від 11.09.2002р. передав, а Орендар прийняв в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 1060 кв.м., яка розташована у м. Арциз, вул.. Ворошилова (з південної сторони ринку).

В подальшому, між Арцизькою міською радою Одеської області (Орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 12.01.2004р. відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого позивач на підставі рішення від 12.12.2003р. №328-ХХІV “Про надання в оренду земельної ділянки з послідуючим викупом субєкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_3 для комерційного використання” зобовязувався передати строком на 10 років з правом послідуючого викупу, а відповідач - прийняти з метою комерційного використання (розміщення автостоянки) в оренду земельну ділянку площею 0,106 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Ворошилова.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2005р. по справі № 16/227 05 4638 за позовом прокурора Арцизького району Одеської області, заявленим в інтересах держави, в особі Арцизької міської ради Одеської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки, позовні вимоги прокурора були задоволені повністю, у звязку з чим договір оренди земельної ділянки б/н від 12.01.2004р. було розірвано. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22-29.11.2005р. рішення господарського суду Одеської області по справі № 16/227 05 4638 було залишено без змін.

Рішенням Арцизької міської ради № 933-ІV 17.11.2005р. „Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради від 11.09.2002р. № 526 “Про надання в оренду ПП ОСОБА_3 земельної ділянки в м.Арцизі” було скасовано рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради № 526 від 11.09.2002р., на підставі якого було укладено спірний договір та зазначено про скасування договору оренди землі від 11.09.2002 р..

В свою чергу, постановою господарського суду Одеської області від 03.05.2007р. за позовом СПД ОСОБА_3 до Арцизької міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виконавчого комітету Арцизької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, позов СПД ОСОБА_3 було задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради №933-ІV від 17.11.2005р. „Про скасування рішення виконавчого комітету №526 від 11.09.2002р. „Про надання в оренду ПП ОСОБА_3 земельної ділянки в м. Арциз”, визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради №105-V від 21.06.2006р. „Про включення в перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в 2006р. земельної ділянки по вул. Ворошилова”. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2007р. дану постанову було залишено без змін.

12.06.2008р. Арцизькою міською радою було прийнято рішення № 1018-V про вилучення у відповідача земельної ділянки, площею 1060 квм., у звязку з розірванням у судовому порядку договору земельної ділянки б/н від 12.01.2004р.

В подальшому, рішенням від 20.06.2008р. за № 1056- V Арцизькою міською радою, крім іншого, було скасовано рішення виконавчого комітету Арцизької міської ради № 526 від 11.09.2002р. „Про надання в оренду ПП. ОСОБА_3 земельної ділянки в м. Арциз”, та виконавчому комітету доручено у судовому порядку розірвати договір оренди землі від 11.09.2002р.

Посилаючись на невідповідність оскаржуваного договору приписам законодавства України щодо державної реєстрації договорів оренди землі, а також на відсутність акту приймання-передачі обєкту оренди, акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та проекту відведення земельної ділянки, що, на думку позивача, свідчить про те, що договірні відносини на підставі договору оренди землі б/н від 11.09.2002р. між сторонами не виникли, Арцизька міська рада звернулася до господарського суду Одеської області із позовом про визнання вказаної угоди недійсною.

Згідно ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд (п. 1 Розяснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними”) повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили (п. 10 Розяснення ВАСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними”).

В межах даної справи позивачем висуваються вимоги про визнання недійсним саме договору оренди землі, укладеного між сторонами по справі 11.09.2002р., у звязку з чим питання щодо правомірності або неправомірності даної угоди слід вирішувати на підставі чинного на час укладення саме даної угоди законодавства.

З огляду на приведені вище доводи позивача, покладені в обґрунтування позовних вимог, суд вважає необхідним, передусім, звернутися до положень Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV, в редакції чинній на час укладення спірного правочину.

Так, за змістом ст. 13 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку. Крім того, згідно зі ст. 15 даного Закону у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, визначеному Земельним кодексом України. Проект відведення земельної ділянки є невід'ємним додатком до договору оренди. За змістом ст. 16 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації. Згідно зі статті 18 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, спірний договір був укладений між сторонами по справі терміном на 10 років, проте, всупереч вимогам ст. 13 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV не був посвідчений нотаріально, крім того, до нього не було складено ані плану (схему) земельної ділянки, ані проекту відведення земельної ділянки, як того вимагали наведені вище приписи ст. ст. 13, 15 Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV. Як вбачається з матеріалів справи проект відведення земельної ділянки та акт встановлення меж земельної ділянки в натурі були складені вже після укладення спірного договору до іншого договору оренди земельної ділянки укладеного між сторонами по справі 12.01.2004р. Більш того, спірний договір оренди землі від 11.09.2002р. не пройшов державної реєстрації.

В свою чергу, відповідно до ст. 14 цього Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України. Крім того, відповідно до частини першої статті 47 Цивільного кодексу України в редакції 1963р., чинній на час укладення спірної угоди, недодержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача про неукладеність спірної угоди адже положеннями чинного на час укладення спірної угоди законодавства момент укладення оренди землі не повязувався з його державною реєстрацією. Непроведення державної реєстрації мало своїм наслідком ненабрання договором оренди землі чинності та необхідність визнання його недійсним.

Водночас, відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положення Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16 січня 2003 року N 435-IV до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу в редакції 1963 р. до позовів про визнання угод недійсними застосовується загальний строк позовної давності - три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Статтею 76 Цивільного кодексу в редакції 1963 р. визначено, що право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Оскільки Арцизька міська рада є стороною оспорюваного договору, суд доходить висновку, що позивачу було відомо про всі недоліки вказаного договору, з дати його укладення, а саме з 11.09.2002р., у зв'язку з чим перебіг строку позовної давності починається з цієї дати. З урахуванням моменту укладення оспорюваного договору 11.09.2002р., трирічний строк позовної давності за заявленими позивачем вимогами про визнання договору оренди землі б/н від 11.09.2002р. недійсним сплинув 11.09.2005 р. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності або наявності обставин, з якими законом повязується їх преривання та зупинення, позивачем суду з дотриманням вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України представлено не було.

Водночас, частиною 1 статті 80 Цивільного кодексу в редакції 1963 р. встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Окрім того, статтею 75 Цивільного кодексу в редакції 1963 р. встановлювалася обов'язковість застосування судом позовної давності незалежно від заяв сторін. Чинне на той час цивільне законодавство не передбачало винятків щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання угод недійсними. Зокрема, ст. 83 Цивільного кодексу в редакції 1963 р. встановлено вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод недійсними.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне та правомірне відмовити позивачу у задоволенні позову до СПД ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 11.09.2002р., укладеного між сторонами по справі, з підстав пропуску строку позовної давності.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 47, 71, 75, 80 Цивільного кодексу в редакції 1963 р., п. 7 Прикінцевих та перехідних положення Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16 січня 2003 року N 435-IV, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Видати Арцизькій міській раді Одеської області / 68400, м. Арциз, вул. 28 Червня, 95а, код ЄДРПОУ 04057037/ довідку на одержання з державного бюджету України зайве сплачених витрат на ІТЗ судового процесу на загальну суму 28 грн. 00 коп. / двадцять вісім грн. 00 коп/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 21.08.2010р.

Суддя