Рішення № 11416248, 27.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.10 Справа № 17/64/09

Суддя

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод”,

юридична адреса: 14021, м. Чернігів, вул. Франка І., 1А

фактична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія”, 72300, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175

про стягнення 26 792,05 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Філіпенков А.М., довіреність від 21.04.10 № 12/Д

від відповідача: Слятіна Д.О., довіреність від 05.02.10 б/н

СУТЬ СПОРУ:

27.01.09 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” (надалі ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (далі за текстом - ТОВ “Агропромислова компанія”) про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2 в сумі 23 937,23 грн., з яких: 18 667,60 грн. - сума основного боргу, 409,66 грн. - 3 % річних, 1 586,74 грн. - інфляційні витрати та 3 273,23 грн. - пені.

Ухвалою від 27.01.09 судом порушено провадження у справі № 17/64/09, судове засідання призначено на 23.02.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

20.02.09 у звязку із надходженням на адресу господарського суду касаційної скарги ТОВ “Агропромислова компанія” на ухвалу суду від 27.01.09 матеріали справи були направленні господарським судом Запорізької області до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.09 вказаним судом відмовлено ТОВ “Агропромислова компанія” у прийнятті касаційної скарги від 13.02.09 б/н на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.01.09 у справі № 17/64/09.

Ухвалою від 09.06.09 судове засідання призначено на 23.06.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 09.06.09 заяву позивача за вих. від 05.05.09 № 42 про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу у справі, судом задоволено.

Заявою від 22.06.09 № 66 позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних витрат та пені. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 399,68 грн., з яких: 18 667,60 грн. - сума основної заборгованості за договором купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2; 645,95 грн. - 3 % річних; 2 930,80 грн. - інфляційні витрати та 5 155,33 грн. - пені. Представник відповідача не заперечив проти вказаної заяви. Заява надана відповідно до положень ст. 22 ГПК України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим прийнята судом та задоволена.

Ухвалою від 23.06.09 строк вирішення спору за клопотанням представників сторін судом продовжено на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, розгляд справи № 17/64/09 відкладено на 14.07.09.

Ухвалою від 25.06.09 судом змінено розмір заходів щодо забезпечення позову. Накладено арешт на грошові суми, що належать відповідачеві - ТОВ “Агропромислова компанія”, які знаходяться на банківських рахунках:

- № 26003325104210 в Мелітопольському філіалі АК БСР “Укрсоцбанк”, МФО 313463;

- № 2600845422 в ЗОД “Райфайзен банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827;

- № 260031955 в ДФ ВАТАБ “Укргазбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305448;

- № 26043017221001 в ЗФ ВАТ “АБ “Бізнес Стандарт”, МФО 313537 до ухвалення рішення в справі № 17/64/09 по суті спору в межах суми позовних вимог в розмірі 27 399,68 грн.

01.07.09 у звязку з надходженням на адресу господарського суду Запорізької області апеляційної скарги на ухвалу суду від 09.06.09, справу № 17/64/09 направлено для розгляду апеляційної скарги до Запорізького апеляційного господарського суду.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.09.09 апеляційну скаргу ТОВ “Агропромислова компанія” задоволено. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.06.09 у справі № 17/64/09 скасовано. Відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” про забезпечення позову.

25.09.09 у звязку з надходженням на адресу господарського суду Запорізької області апеляційної скарги на ухвалу суду від 25.06.09, справу № 17/64/09 направлено для розгляду апеляційної скарги до Запорізького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.09 відмовлено ТОВ “Агропромислова компанія” у відновлені пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.06.09 у справі № 17/64/09. Матеріали апеляційної скарги повернуто заявнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.10 у справі № 17/64/09 касаційну скаргу ТОВ “Агропромислова компанія” на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.09 у справі № 17/64/09 залишено без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.09 у справі № 17/64/09 - без змін.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.02.10 прийнято справу № 17/64/09 до свого провадження для подальшого розгляду, судове засідання призначено на 15.03.10.

18.02.10 матеріали справи направлено до Вищого господарського суду України з метою подальшого направлення до Верховного Суду України для розгляду касаційної скарги ТОВ “Агропромислова компанія” від 08.02.10 б/н на постанову Вищого господарського суду України від 21.01.10.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.03.10 вказаним судом відмовлено у порушені провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.01.10 у справі № 17/64/09. Матеріали справи повернуто до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.10 прийнято справу № 17/64/09 до свого провадження для подальшого розгляду, судове засідання призначено на 16.06.10.

Заявою від 08.06.10 б/н позивач уточнив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 26 792,05 грн., з яких: 18 667,60 грн. - сума основної заборгованості за договором купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2; 1 196,77 грн. - 3 % річних; 4 685,52 грн. - інфляційні витрати та 2 242,16 грн. - пеня. Представник відповідача розгляд вказаної заяви надав на розсуд суду. Заява надана відповідно до положень ст. 22 ГПК України у звязку з чим прийнята судом до розгляду та задоволена.

Ухвалою від 16.06.10 розгляд справи № 17/64/09 судом відкладено на 23.06.10. Судом визнано обовязковою особисту явку в судове засідання 23.06.10 о 14 год. 05 хв. директора ТОВ “Агропромислова компанія” Попову В.М. та головного бухгалтера (прізвище та імя по батькові якого представник відповідача не зміг назвати) цього товариства.

Ухвалою від 23.06.10 розгляд справи № 17/64/09 у звязку з неявкою в судове засідання представника позивача судом відкладено на 19.07.10. Судом повторно визнано обовязковою особисту явку в судове засідання 19.07.10 о 12 год. 10 хв. директора Попову В.М. та головного бухгалтера ТОВ “Агропромислова компанія”.

В судовому засіданні 19.07.10 судом оголошувалась перерва до 16.08.10.

В судовому засіданні 16.08.10 судом оголошувалась перерва до 27.09.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 27.09.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Сторони повідомлені про дату складення повного рішення - 28.09.10.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнень до неї та пояснив, що в ході здійснення господарської діяльності між сторонами укладено договори купівлі-продажу від 15.04.08 № 15/04/08-2 та від 21.04.08 № 21/04/08-2. На виконання вказаних договорів позивач поставив відповідачу товар - кормові дріжджі в кількості 40 тон на загальну суму 90 400 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними. Однак, зобовязання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорах, відповідач не виконав. У звязку з чим, за домовленістю сторін частина товару на суму 71 732,40 грн. повернута відповідачем позивачеві за зворотними накладними від 13.05.08 №№ 668, 668/1. Таким чином, за твердженнями позивача, повернення продукції на суму 71 732,40 грн. дало змогу повністю погасити заборгованість відповідача за договором від 15.04.08 № 15/04/08-2, а також частково на суму 26 532,40 грн. за договором від 21.04.08 № 21/04/08-2. Отже, на думку позивача, на день звернення з позовом до суду у цій справі, сума основного боргу складає 18 667,60 грн. У звязку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача за договором купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2 суму основного боргу в розмірі - 18 667,60 грн., 1 196,77 грн. - 3 % річних за період з 28.04.08 по 16.06.10, 4 685,52 грн. - інфляційні витрати за період з травня 2008 року по травень 2010 року та 2 242,16 грн. - пені за період з 28.04.08 по 28.10.08. Зазначив, що станом на час прийняття рішення у цій справі по суті спору сума заборгованості за позовом відповідачем не сплачена.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та в письмових поясненнях за вих. від 19.05.10 б/н, від 22.06.10 б/н, зазначивши, що позивачем не надано суду жодних доказів підтверджуючих поставку дріжджів кормових саме за договором купівлі-продажу від 14.04.08 № 14/04/08-2, оскільки у спірній видатковій накладній, товарно-транспортній накладній та рахунку-фактурі відсутні будь-які посилання на вказаний договір. Крім того, зазначає, що у спірній накладній зазначено умови продажу - попередня оплата, а п. 1.2 спірного договору встановлена 100 % оплата вартості товару протягом 5 днів з моменту отримання товару. Разом з тим, відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача за період з 14.04.08 по 29.04.08 за дріжджі кормові грошові кошти в розмірі 106 860,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученням, копії яких залучені до матеріалів справи. Також, на думку відповідача, при вирішенні справи необхідно врахувати вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” щодо порядку заповнення податкової накладної, порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, витребувати та дослідити податкові накладні для встановлення взаємозвязку між наданими рахунками та видатковими накладними із спірним договором. Також представник відповідача зазначав, що станом на час прийняття рішення у цій справі по суті спору сума заборгованості за позовом не сплачена. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні заявленого позову в повному обсязі.

Головний бухгалтер ТОВ “Агропромислова компанія” - Камишева Є.А. на виконання вимог ухвал суду від 16.06.10 та від 23.06.10 в судові засідання жодного разу не зявилась, направила на адресу суду письмові пояснення від 12.07.10, згідно з якими підтримує позицію, викладену в поясненнях та запереченнях представника ТОВ “Агропромислова компанія”. Також зазначила, що постійні нестиковки у переданні відповідачем документації (рахунків, видаткових накладних) утворювали певні складнощі при оплаті того або іншого договору, що змушувало з метою недопущення прострочення здійснювати оплату на підставі наявних на підприємстві рахунків, що в свою чергу утворювало навіть переплату за одним чи іншим рахунком, яка враховувалась на погашення інших.

Директор ТОВ “Агропромислова компанія” - Попова В.М. на виконання вимог ухвал суду від 16.06.10 та від 23.06.10 в судові засідання також жодного разу не зявилась. 16.07.10 на адресу суду надійшли особисті письмові пояснення від 12.07.10 вказаної особи відповідно до яких директор відповідача у справі зазначила, що особисто нічого не може пояснити по суті виниклих з боку позивача претензій, зокрема по документації, оформленню відносин та просить суд звільнити від необхідності бути особисто присутньою в судовому засіданні у справі № 17/64/09.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договори купівлі-продажу від 15.04.08 № 15/04/08-2 та від 21.04.08 № 21/04/08-2 укладені між ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” (Продавець) і ТОВ “Агропромислова компанія”, за умовами яких (п. 1.1. договорів) Продавець зобовязався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар: дріжджі кормові, в кількості 20 тон за ціною 2 260,00 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ. Загальна вартість в гривнях, у т.ч. ПДВ, - 20 % - 45 200,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не розрахувався за поставлений товар. Натомість, за зворотними видатковими накладними від 13.05.08 №№ 668 та 668/1 відповідачем повернуто позивачу продукцію - дріжджі кормові на суму 71 732,40 грн., що повністю погасило заборгованість за договором від 15.04.08 № 15/04/08-2 та частково на суму - 26 532,40 грн. за договором від 21.04.08 № 21/04/08-2.

Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2 в сумі (з урахуванням заяв про зміну позовних вимог позивача зазначених вище) 26 792,05 грн. з яких: 18 667,60 грн. - сума основної заборгованості, 1 196,77 грн. - 3 % річних, 4 685,52 грн. - інфляційні витрати та 2 242,16 грн. - пеня.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, зясувавши фактичні обставини щодо поставки товару суд вважає, що позовні вимоги ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Положеннями до ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобовязання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (…).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів господарської справи № 17/64/09 вбачається, що 22.04.08 ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” відвантажено ТОВ “Агропромислова компанія” товар - дріжджі кормові кількістю 20 тон загальною вартістю 45 200,00 грн.

Факт поставки товару (дріжджів кормових) підтверджується рахунком-фактурою від 22.04.08 № РОL00000000167, товарно-транспортною накладною від 22.04.08 № 01ЧН та видатковою накладною від 22.04.08 № РОL00000000153.

Вбачається, що у справі № 17/64/09 поставлений товар отриманий уповноваженою особою відповідача ОСОБА_1 без жодних претензій та зауважень, про що свідчить відповідний підпис вказаної особи, скріплений печаткою ТОВ “Агропромислова компанія” на товарно-транспортній накладній від 22.04.08 № 01ЧН. При цьому, повноваження ОСОБА_1 на отримання товару підтверджується довіреністю серії ЯОЧ № 425452 від 31.03.08, копія якої долучена до матеріалів справи, виданою ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” на отримання від ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” цінностей - дріжджів кормових за договором (без зазначенням реквізитів договору). Строк дії довіреності до 30.04.08. Крім того, з вказаної довіреності вбачається, що підпис особи, якій видано довіреність, посвідчено керівником, головним бухгалтером та печаткою ТОВ “Агропромислова компанія”.

Також, зміст видаткової накладної від 22.04.08 № РОL00000000153 свідчить, що підпис уповноваженої особи на товарно-транспортній накладній від 22.04.08 № 01ЧН про отримання дріжджів кормових аналогічний підпису, який міститься на видатковій накладній від 22.04.08 № РОL00000000153, що підтверджує факт отримання товару - дріжджів кормових в кількості 20 тон уповноваженою особою відповідача - ОСОБА_1

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи № 17/64/09 первинні документи, зокрема, товарно-транспортну накладну від 22.04.08 № 01ЧН, видаткову накладну від 22.04.08 № РОL00000000153, податкову накладну від 22.04.08 № 156 та рахунок-фактуру від 22.04.08 № РОL00000000167, а також договір купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2, на підставі якого позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 26 792,05 грн., та зясувавши фактичні відносини сторін з постачання товару, суд дійшов висновку, що поставка ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” дріжджів кормових товариству з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” відбулась поза межами договору купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2.

Так, розглядаючи справу № 17/64/09 по суті спору судом враховано наступне.

По-перше, видаткова накладна від 22.04.08 № РОL00000000153, за якою передано відповідачу товар, не містить посилання на спірний договір купівлі-продажу від 21.04.08 № 21/04/08-2. Зміст вказаної накладної свідчить, що умовою продажу за цією накладною є попередня оплата, тобто продаж товару на інших умовах аніж визначено пунктом 2.1. договору від 21.04.08 № 21/04/08-2, яким сторони встановили сплату Покупцем 100 % вартості товару в безготівковій формі протягом пяти днів з дати поставки товару.

По-друге, у видатковій накладній від 22.04.08 № РОL00000000153 підставою продажу вказано: “замовлення: рахунок-фактура від 22.04.08 № РОL00000000167. Натомість, у рахунку-фактурі від 22.04.08 № РОL00000000167 відсутнє посилання на договір від 21.04.08 № 21/04/08-2. Також, у товарно-транспортній накладній від 22.04.08 № 01ЧН відсутні будь-які посилання на договір купівлі-продажу 21.04.08 № 21/04/08-2, як на підставу здійснення поставки.

По-третє, в ході розгляду справи № 17/64/09 судом враховано норми Закону України “Про податок на додану вартість”, підпунктом 7.2.1 якого визначено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну.

Підпунктом 7.2.3. вказаного Закону визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Аналогічні положення містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.98 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037.

Так, згідно з вказаним Порядком заповнення податкової накладної, податкова накладна має містити умову поставки, тобто форму цивільно-правового договору, на підставі якого здійснюється господарська операція. До матеріалів справи долучена податкова накладна від 22.04.08 № 156, відповідно до змісту якої вбачається, що поставка товару - дріжджів кормових відбулась 22.04.08 на умовах поставки - рахунку від 22.04.08 № РОL00000000167. Тобто, також відсутнє посилання на договір. Отже, запис у податковій накладній від 22.04.08 № 156 підтверджує факт проведення сторонами господарської операції поза межами договору від 21.04.08 № 21/04/08-2.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що передання товару за видатковою накладною від 22.04.08 № РОL00000000153 не свідчить про продаж його саме за договором купівлі-продажу 21.04.08 № 21/04/08-2, про що в т.ч. свідчать і умови продажу, які у договорі і накладній є різними.

Викладені вище обставини зясовані судом з урахуванням вказівок, викладених Вищим господарським судом України у постанові від 22.02.10 у справі № 14/57/09-1/100/09 зі спору між тими ж сторонами за аналогічними правовідносинами.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача про наявність в матеріалах справи ветеринарного свідоцтва від 22.04.08 форми № 2, в якому визначено, що поставка відбулась на підставі договору 21.04.08 № 21/04/08-2, оскільки жодних первинних документів, з яких би вбачалось проведення господарської операції на підставі договору купівлі-продажу 21.04.08 № 21/04/08-2 суду не надано.

Відповідно до змісту ст. 4 ГПК України, господарський суд вправі самостійно визначатись стосовно законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенні конкретного господарського спору незалежно від змісту вимог, викладених у позовній заяві, та не застосовує лише акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

При цьому, самостійне визначення судом законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не є порушенням ст. 83 ГПК України, оскільки вихід за межі позовних вимог у даному випадку відсутній.

Таким чином, судом застосовуються норми ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України (ЦК України).

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Надані до суду документи в сукупності, а саме: товарно-транспортна накладна від 22.04.08 № 01ЧН, видаткова накладна від 22.04.08 № РОL00000000153, податкова накладна від 22.04.08 № 156 та рахунок-фактура від 22.04.08 № РОL00000000167 свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), яка за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобовязується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна договору. Законодавством не передбачено обовязковість письмової форми договору купівлі-продажу (за виключенням окремих видів договорів купівлі-продажу перелік яких визначено статтею 657 ЦК України).

Матеріали справи № 17/64/09 свідчать, що між сторонами склались господарські відносини щодо поставки товару - дрожів кормових, що породили взаємні обовязки. Обовязки позивача виразились у поставці товару, а обовязки відповідача - в оплаті отриманого товару.

Згідно із положеннями ст. 712 ЦК України, (…) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи № 17/64/09 свідчать, що за видатковою накладною від 22.04.08 № РОL00000000153 відповідачу поставлено товар на загальну суму 45 200,00 грн.

Про прийняття ТОВ “Агропромислова компанія” запропонованих умов купівлі - продажу свідчать сама видаткова накладна, товарно-транспортна накладна від 22.04.08 № 01ЧН та підпис уповноваженої особи відповідача на цих накладних, що підтверджує факт отримання товару уповноваженою особою ТОВ “Агропромислова компанія” за довіреністю серії ЯОЧ № 425452 від 31.03.08, виданої ОСОБА_1 на отримання дрожів кормових (копії яких долучені до матеріалів справи).

Встановлено, що ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” виставлено ТОВ “Агропромислова компанія” рахунок-фактуру від 22.04.08 № РОL00000000167 на оплату поставленого товару на суму 45 200,00 грн.

В рахунку-фактурі від 22.04.08 № РОL00000000167 зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 06.05.08. Виходячи з цього, відповідач повинен був оплатити отриманий ним товар у строк до 06.05.08.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі - продажу у вигляді досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Однак, як свідчать матеріали справи № 17/64/09, відповідач зобовязань щодо оплати поставленого товару не виконав. Натомість, за зворотними накладними від 13.05.08 №№ 668, 668/1 ТОВ “Агропромислова компанія” було повернуто ТОВ “Поліський виробничо-експериментальний завод” дріжджів кормових на загальну суму 71 732,40 грн., з якої частково погашена заборгованість з поставки продукції за виставленим рахунком-фактурою від 22.04.08 № РОL00000000167 на суму 26 532,40 грн.

Таким чином, з урахування часткового повернення дріжджів кормових на суму 26 532,40 грн. за виставленим рахунком від 22.04.08 № РОL00000000167, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 18 667,60 грн. (18 667,60 грн. = 45 200 грн. - 26 532,40 грн.)

Доказів на підтвердження повної сплати заборгованості на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури від 22.04.08 № РОL00000000167 за поставлені дріжджі кормові в кількості 20 тон за видатковою накладною від 22.04.08 № РОL00000000153 відповідачем суду не надано.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача про перерахування на рахунок позивача 106 860,00 грн. за дріжджі кормові, оскільки зміст наданих платіжних доручень (платіжні доручення від 29.04.08 № 870, від 22.04.08 № 792, від 14.04.08 № 746, від 17.04.08 № 774), які надані на підтвердження такої проплати свідчать, що сплата відбувалась не за виставленим рахунком-фактурою від 22.04.08 № РОL00000000167, який визначений у видатковій накладній від 22.04.08 № РОL00000000153, а на підставі інших рахунків.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт наявності заборгованості у розмірі 18 667,60 грн. за поставлену продукцію на підставі видаткової накладної від 22.04.08 № РОL00000000153 підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 17/64/09 по суті спору судом ТОВ “Агропромислова компанія” має заборгованість перед позивачем за поставлений товар - дріжджі кормові на підставі видаткової накладної від 22.04.08 № РОL00000000153 у розмірі 18 667,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги той факт, що відповідач не надав суду доказів виконання прийнятих на себе зобовязань щодо оплати отриманого товару в повному обсязі, суд знаходить позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 18 667,60 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно з розрахунком позивача, розмір 3 % за період з 28.04.08 по 16.06.10 складає 1 196,77 грн. Однак, враховуючи, що прострочення виконання зобовязання відповідно до рахунку-фактури від 22.04.08 № РОL00000000167 починається з 07.05.08, за розрахунком суду період стягнення 3% становить з 07.05.08 по 16.06.10 і складає суму - 1 181,96 грн. Отже вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 1 181,96 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються у звязку з їх необґрунтованістю.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції за період з травня 2008 р. по травень 2010 р. в сумі 4 685,52 грн. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Також, позивачем заявлено вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 2 242,16 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Оскільки приписи ст. 547 ЦК України визначають обовязковість письмової форми вчинення правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, в т.ч. пені, а матеріали цієї господарської справи свідчать, що поставка товару відбулась поза межами договору, судом у задоволенні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 242,16 грн. відмовляється через необґрунтованість.

22.06.10 на адресу суду надійшла заява ТОВ “Агропромислова компанія” за вих. від 22.06.10 б/н, якою відповідач просить суд скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду від 25.06.09.

Враховуючи, що ухвалою від 25.06.09 судом змінено розмір заходів щодо забезпечення позову та накладено арешт на грошові суми, що належать відповідачеві - ТОВ “Агропромислова компанія” в межах суми позовних вимог в розмірі 27 399,68 грн. до ухвалення рішення в справі № 17/64/09 по суті спору, а відповідно до вимог ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі, судом прийнята до розгляду та задоволена заява відповідача за вих. від 22.06.10 б/н.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 245,35 грн. державного мита та 216,12 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 45, 22, 33, 34, 68, 69, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромислова компанія” (72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 31914947, р/р 26003325104210 в Мелітопольській філії АКБ СР “Укрсоцбанк”, МФО 313463) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Поліський виробничо-експериментальний завод” (юридична адреса: 14021, м. Чернігів, вул. І. Франка, 1А, фактична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 49-А, код ЄДРПОУ 33336034, р/р 2600601000122 в ЧФ ВАТ “Кредобанк” м. Чернігів, МФО 353713) - 18 667 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 60 коп. основного боргу, інфляційні втрати - 4 685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят пять) грн. 52 коп., 3 % річних - 1 181 (одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 96 коп., 245 (двісті сорок пять) грн. 35 коп. державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Скасувати заходи щодо забезпечення позову, накладені ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.09 у справі № 17/64/09.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 28.09.2010.