Рішення № 11416252, 22.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.10 Справа № 22/61/10

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну «МТМ»Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт.адреса:69065, м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2а)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2(69015,, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості за договором № 102113 від 01.04.2009 р. у розмірі 16050, 78 грн.

Суддя Ярешко О.В. Представники:

Від позивача Михайлова О.В., довіреність № 2566/27-18 від 14.06.2010р. ;

Від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

06.08.2010р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 16050, 78 грн, що скаладається з 14710, 24 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 1132, 48 грн.- пені за порушення договірних зобовязань; 166, 17 грн 3% річних; 59,01 грн.- витрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2010р. порушено провадження у справі № 22/61/10, судове засідання призначено на 07.09.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 07.09.2010р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів, що перешкоджає вирішенню спору по суті та у звязку з необхідністю встановлення фактичних обставин справи, витребування у сторін відповідних доказів, які необхідні для розгляду справи по суті, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 22.09.2010р.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні представник позивача подала уточнення позовних вимог, де зазначила про технічну помилку в тексті позовної заяви в частині «прошу», і просила суд стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 14710, 24 грн. основного боргу; 1094, 31 грн. пені; 190,05 грн 3 % річних; 56,18 грн.- витрат від інфляції, а всього 16050, 78 грн: а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 160, 51 грн.- державного мита; 236 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 22.09.2010р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та обґрунтував їх ст.ст.11, 15, 16, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 258, 276 Господарського кодексу України та договором № 102113 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.04.2009р. Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору № 102113, укладеного з відповідачем, свої зобов'язання по поставці теплової енергії перед відповідачем виконав в повному обсязі. Відповідач зобовязання щодо оплати отриманих послуг за період з жовтня 2009р. по травень 2010 р. виконав неналежним чином, чим створив заборгованість в розмірі 14710, 24 гривень. При цьому позивач надав для огляду суду оригінал банківської виписки про оплату відповідачем 10.02.2010 року частини суми заборгованості по вказаному договору в розмірі 1203, 50 грн. Копія даної виписки долучена до матеріалів справи.

Відповідачем ПП ОСОБА_2 письмового відзиву не надано. До судових засідань за викликом суду відповідач не зявилася. Ухвали про порушення господарської справи та про відкладення розгляду справи надсилалися на адресу відповідача відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак відповідач була належним чином повідомлена про час і місце розгляду господарської справи. Крім того, позивачем був наданий акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем, за яким відповідач ПП ОСОБА_2 визнала суму заборгованості в розмірі 14710, 24 гривень Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 р. між Концерном “Міські теплові мережі” (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач, відповідач) укладено договір № 102113 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1. договору).

Згідно з п.п.10.1, 10.4 договір набуває чинності з 01.04.2009р. і діє до 01.04.2010р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік , якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору, відповідно до вимог чинного законодавства, не заявила про його розірвання.

Відповідно до п.п.3.2.1, 3.2.6 відповідач зобовязався виконувати умови договору та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В пунктах 6.2., 6.3 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п.п.6.7, 6.7.1 Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії. Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового обігу (по місту 3 дні).

Відповідно до п.6.1. Розрахунки за договром здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до 3.2.26 договору № 102113 Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.6.7.2. договору, у разі неотримання акту прийманняпередачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобовязаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк.

Згідно з наданими позивачем матеріалами справи на виконання умов договору, ним постачалася відповідачу теплова енергія в період з жовтня 2009 р. по травень 2010 р. включно, на суму 15913,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи, акти приймання-передачі теплової енергії за надані послуги за період з жовтня 2009р. по травень 2010р., надсилалися відповідачу рекомендованими листами, на підтвердження чого суду представлені реєстри розісланих листів з повідомленням з відбитками поштового штемпелю за спірний період.

Однак, відповідач акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2009р. по травень 2010р не підписав та позивачу не повернув, обґрунтованих заперечень не надав, внаслідок чого в порядку п.6.7.2 договору ці акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. На підставі погоджених Актів за вищевказаний період відповідачу виставлено рахунки за спожиту теплову енергію на загальну суму 15913,74 грн., які також вручалися Споживачу.

Згідно п.6.4 договору передбачено, що Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

10.02.2010 року відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 1203. 50 грн., про що свідчить виписка з банку (оригінал оглянутий, копія долучена до матеріалів справи)

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст.6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п.4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п.40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст.22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач заявлені вимоги та викладені у позові обставини не спростував, доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу не надав. Докази припинення або розірвання договору на даний час відсутні, тому його умови обовязкові для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги про стягнення 14710,24 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними, основані на договорі та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.2.8 в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0.5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем сум заявленої пені, 3% річних та втрат від інфляції, і визнано їх такими, що є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст.6, 11, 525, 526, 530, 626, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 24 Закону України “Про теплопостачання”, ст.ст.22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69015,АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 14710 (чотирнадцять тисяч сімсот десять) грн. 24 коп. основного боргу, 1094 (одну тисячу девяносто чотири) грн. 31 коп пені, 190 (сто девяносто) грн. 05 коп. 3 % річних, 56 (пятдесят шість) грн. 18 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 160 (сто шістдесят) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 27.09.2010р.