Рішення № 11416126, 23.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" вересня 2010 р.Справа № 19/478

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Макаревича В.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Косигін М.І., дор. № 179 від 20.04.2010р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "СТВ-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СТВ" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 2616,23 грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 2616,23 грн., з яких: 2418,66 грн. заборгованості, 163,78 грн. інфляційних, 33,79 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки № 3027/607 від 14.11.2008р. щодо оплати за отриманий товар.

22.06.2010р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача 686,39 грн. боргу, 46,48 грн. інфляційних та 9,59 грн. 3% річних.

Суд, враховуючи приписи ст. 22 ГПК України, розглядає позов в межах зменшених позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у судове засідання не направив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2008р. між Дочірнім підприємством " СТВ-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю фірма " СТВ" (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ( відповідач у справі) укладено договір поставки № 3027/607, згідно якого постачальник ( позивач) поставляє, а покупець ( відповідач) зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму .

Відповідно до п.4.1 договору, платня за партію товару може здійснюватися по узгодженню сторін з відстрочкою платежу на десять банківських днів від дати поставки.

На виконання умов договору Дочірнє підприємство " СТВ-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю фірма " СТВ" поставило Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 товар на загальну суму 3079,81 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7436187 від 20.06.2009р. (а.с. 13-14), оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Правові наслідки порушення продавцем умов договору щодо асортименту товару передбачені ст. 672 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, в цих нормах законодавець закріпив способи захисту права покупця на отримання товару належного асортименту.

Проте, судом не встановлено, що відповідач (покупець) висував позивачу (продавцю) претензії щодо асортименту товару, зокрема, відмовлявся від його прийняття та оплати.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів про поставку за видатковими накладними товару іншого, ніж передбачено договором.

Ч. 4 ст. 672 ЦК України передбачає, що товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснення позивача, товар приймався представником відповідача ОСОБА_3 по видаткових накладних, у тому числі і по видатковій накладній № 7436187 від 20.06.2009р. на підставі договору. В підтвердження того предстаником позивача надано копії видаткових накладних, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні ( а.с. 13-14, 52-54).

Доказів звернення до позивача з претензіями стосовно асортименту поставленої продукції відповідачем не було надано суду.

Оцінивши в сукупності видаткові накладні, які долучені до матеріалів справи, пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 3027/607 від 14.11.2008р. Саме таку правову позицію займає Вищий господарський суд України по справі № 8/369 ( постанова від 23.02.2010р.).

Відповідно до п.4.1 договору, платня за партію товару може здійснюватися по узгодженню сторін з відстрочкою платежу на десять банківських днів від дати поставки.

23.09.2009р. наручно відповідачу було вручено письмову вимогу № 222 від 23.09.2009р. про сплату боргу, на якій відповідач зробив відмітку про те, що зобов'язується борг сплатити по наступному графіку: 01.10.2009р. - 400 грн.; 05.10.2009р. - 600 грн.; 07.10.2009р. - 400 грн. та 12.10.2009р. - 1018 грн. ( а.с. 12).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, в результаті чого на день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 686,39 грн., що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 9,59 грн. - 3% річних за період з 12.10.2009р. по 31.03.2010р. та 46,48 грн. - інфляційних за період з жовтня 2009р. по лютий 2010р. включно.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум 3% річних та інфляційних ( а.с. 55) разом з позовними матеріалами, суд вважає їх правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню на суму 742,46 грн., з яких: 686,39 грн. заборгованості, 46,48 грн. інфляційних та 9,59 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 612, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ГПК України, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Дочірнього підприємства " СТВ- Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю фірми " СТВ", м. Житомир, вул. Комерційна, 4, ідентифікаційний код 32467744:

- 686,39 грн. боргу;

- 46,48 грн. інфляційних;

- 9,59 грн. 3% річних;

- 102 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяМакаревич В.А.

Повне рішення складено 28.09.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу