Постанова № 11414969, 22.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2010 р. № 2а-4324/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

при секретарі - Івашків В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Монастирський О.Я.,

від відповідача 1: Чабан О.С.,

від відповідача 2: не зявився,

від прокуратури: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина Мерчендайзергова Компанія»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, Управління державного казначейства у Франківському районі м. Львова, за участю прокуратури Франківського району м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022340/0 від 15.01.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина Мерчендайзергова Компанія»звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022340/0 від 15.01.2010 року, стягнення податку на додану вартість з державного бюджету.

Ухвалою судового засідання від 14.07.2010 року задоволено клопотання відповідача - Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залучено другого відповідача Управління державного казначейства у Франківському районі м. Львова.

Прокурором Франківського району м. Львова заявлено про участь у справі прокуратури Франківського району м. Львова з метою представництва інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова.

19.07.2010 року через канцелярію суду (вх.№26630 від 19.07.2010 р.) подано письмову заяву про внесення змін до позовної заяви та уточнення позовних вимог, в якій просить суд про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022340/0 від 15.01.2010 року.

Ухвалою судового засідання від 21.07.2010 р. заяву про внесення змін до позовної заяви та уточнення позовних вимог задоволено, в частині стягнення податку на додану вартість з державного бюджету в сумі 410400,00 залишено без розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та з долучених до матеріалів справи письмових пояснень, в яких позивач зазначає, що не погоджується з відповідачем, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 410480,00 грн. по податковій декларації за листопад 2009 року у зв'язку з тим, що підприємством не представлено документів про фактичне здійснення оплати на суму 410480,00 грн. Також зазначає, що відємне значення податку на додану вартість по деклараціях за лютий, травень, червень, вересень, жовтень 2009 року виникло у звязку з імпортом мясопродуктів, при митному оформленні яких для визначення розмірів ввізного мита та податку на додану вартість бралася за основу митна вартість товару, яка на 45% перевищувала договірну вартість імпортованої продукції. Відтак, оскільки розмір податку на додану вартість, який сплачувався про розмитненні товару суттєво перевищував розмір податку, який позивач отримував від вітчизняного покупця в рахунок оплати товару у позивача поступово накопичувалося відємне значення податку на додану вартість, яке у листопаді 2009 року було заявлено до відшкодування.

На підтвердження правильності визначення суми бюджетного відшкодування позивачем надано результати аналізу податкових зобовязань та податкового кредиту Товариства за період з листопада 2008 року по грудень 2009 року у формі таблиці та помісячно згруповано витрати, на основі яких сформовано податковий кредит, та надходження, на основі яких сформовано зобовязання, із розбивкою по контрагентах та виокремленням платежів на митницю.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, зазначив, що податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з огляду на те, що ним не було представлено документів з належно завіреною відміткою банку про здійснення оплати за отримані послуги.

Представник другого відповідача - Управління державного казначейства у Франківському районі м. Львова в судові засідання не зявлявся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник прокуратури в судовому засіданні від 15.09.2010 року проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина Мерчендайзергова Компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий, травень, червень, вересень, жовтень 2009 року, про що складено Акт від 15.01.2010 року №58/23-4/33665516 (далі- Акт перевірки), внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022340/0 від 15.01.2010 року, згідно з яким ДПІ у Франківському районі м. Львова зменшено суму заявленого Товариством бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у повному обсязі у розмірі 410480,00 грн.

Як вбачається з висновків Акта перевірки позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в розмірі 410480,00 грн. на порушення п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Крім того, у Акті перевірки (Т.1 а.с.30, 32, 33, 36,40) зазначено, що понад 99 % (в жовтні 89%) податкового кредиту за вказані періоди сформований за рахунок податку на додану вартість, сплаченого на митницю у звязку із імпортом мясопродуктів, придбаних в нерезидента Компанії Procavi S.L. згідно Контракту б/н від 11.11.2008 року та Контракту № ES-011009 від 01.10.2009 року про поставку мясопродуктів. Щодо визначення податкових зобовязань, податкового кредиту та відємного значення ПДВ в Акті перевірки зазначено, що порушень чи відхилень по деклараціях за лютий, травень, червень, вересень, жовтень 2009 року, не встановлено (Т.1,а.с.30-41). Втім, не зважаючи на зазначене при перевірці достовірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2009 року, в акті перевірки зазначено, що ТзОВ «Єдина Мерчендайзергова Компанія»зайво включено до р.3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 410480,00 грн., оскільки підприємством не представлено документів про фактичне здійснення оплати на суму 410480,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина Мерчендайзергова Компанія»здійснює діяльність із оптової та роздрібної торгівлі мясопродуктами, ввезеними на митну території України в митному режимі імпорту, починаючи з листопада 2008 року. Позивач придбавав мясопродукти в іноземних виробників та імпортував їх на територію України для наступного продажу. При митному оформленні імпорту товару для визначення розмірів ввізного мита та податку на додану вартість митним органом за основу бралась митна вартість товару, яка визначалась ним згідно з відповідними внутрішніми довідниками, яка істотно перевищувала договірну вартість. В подальшому мясопродукти реалізовувались гуртом та вроздріб на території України за ринковою ціною, яка розраховувалась з ціни придбання та торгової націнки. У звязку з тим, що розмір податку на додану вартість, який сплачувався при розмитненні товару був істотно вищим від розміру податку на додану вартість, який Позивач отримував від вітчизняних покупців разом з оплатою товару, а також у звязку з тим, що імпорт мясопродуктів складав понад 90 % всіх витрат Товариства, у Позивача поступово накопичувалось відємне значення з податку на додану вартість, яке і було заявлено до бюджетного відшкодування.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів: виданих та отриманих податкових накладних та їх реєстрів, вантажно-митних декларацій, платіжних доручень про попередню оплату за митне оформлення, податкових декларацій з податку на додану вартість, контрактів з нерезидентами про поставку мясопродуктів. підтверджується правильність визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість, податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за період з листопада 2008 року по грудень 2009 року.

Судом встановлено, що висновки відповідача - ДПІ у Франківському районі м. Львова - грунтуються не на неправильному веденні обліку чи відсутності первинних документів, податкових накладних, вантажно-митних декларацій, а на твердженні про відсутність документів про сплату податку на додану вартість на митницю в розмірі, заявленому позивачем до бюджетного відшкодування 410480,00 грн.

Відповідно до Наказу Держмитслужби України від 09.07.1997 року №307 Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації графи А, С, Б/:г, Е/З, С, І, Е ВМД паперового примірника ВМД та її електронної копії або ВМД тільки в електронному вигляді заповнюються посадовою особою митного органу.

Посадовою особою митного органу, якою здійснювався контроль за справлянням податків і зборів за цією ВМД, у графі С "Митний орган відправлення" проставляються номерний штамп "СПЛАЧЕНО", підпис і дата.

Якщо податки та збори нараховуються умовно або не сплачуються в інших визначених законом випадках, то вищезазначеною посадовою особою в графі вчиняється запис "Перевірено", проставляються номерний штамп "СПЛАЧЕНО", дата та підпис.

Відтак, для висновку про справляння позивачем податку на додану вартість перевіряючим достатньо було дослідити митні декларації, на примірнику кожної з яких (долучених до матеріалів справи) проставлено номерний штамп "СПЛАЧЕНО", підпис і дата посадової особи митного органу.

Додатково про сплату податків і зборів позивачем податків і зборів підтверджують долучені до матеріалів справи платіжні доручення.

Суд не бере до уваги доводів представника прокуратури, який зазначив, що як вбачається з постанови про проведення виїмки (Т.2, а.с.1) від 06.05.2010 р., позивачем згідно з податковою декларацією задекларовано залишків ТМЦ у сумі 2462880,42 грн., в тому числі ПДВ 410480,00 грн., оскільки залишків ТМЦ неможливо встановити на підставі податкової декларації з ПДВ, так як відповідно до Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 в редакції від 17.03.2008 р.№159 Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання у податковій декларації з податку на додану вартість відсутній рядок, в якому б зазначалися дані про ТМЦ.

Суд також не бере до уваги хибних міркувань відповідача - ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо можливого повернення позивачу податку на додану вартість на території Європейського Союзу під час перетину кордону, оскільки така процедура застосовується згідно з нормами ЄС щодо товарної продукції, яка переміщається через митний кордон фізичними особами і в жодному разі не може бути застосована до замитненої продукції, якою була продукція позивача, що підтверджується експортними митними деклараціями, які є підставою для митного оформлення в Україні, при митному оформленні залишаються у митному органі.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Позивач у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»включав до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних та вантажно-митних декларацій та включав до складу податкових зобовязань суми податку на додану вартість на підставі виданих податкових накладних. Отримане відємне значення податку на додану вартість було правомірно заявлено позивачем в декларації за листопад 2009 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто обов'язок доказування правомірності нарахування податкових зобов'язань був покладений на податковий орган. ДПІ у Франківському районі м. Львова не доведено правомірність та обгрунтованість прийняття оспорюваного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022340/0 від 15.01.2010 року, винесеного ДПІ у Франківському районі м. Львова є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді 3 грн. 40 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000022340/0 від 15.01.2010 року ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина Мерчендайзергова Компанія»(місце знаходження: 79015, м. Львів, вул. Тургенєва, 73, ідентифікаційний код 33665516) 3 (три) грн.40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 24.09.2010 року.

Суддя Лунь З.І.