Ухвала суду № 114144429, 12.10.2023, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/254/23

УХВАЛА

про залишення без руху

"12" жовтня 2023 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування договорів дарування земельної ділянки та купівлі-продажу житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом від імені та в інтересах АТ«Сенс Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування договору дарування земельної ділянки та договору купівлі-продажу житлового будинку.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпункт 2 пункту 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», встановлює розмір ставки судового збору, відповідно до якої за подання до суду позову немайнового характеру юридичною особою розмір судового збору становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, тобто станом на 2023 рік 2684 грн.

У Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 вказано, що якщо в позові об`єднано дві і більше немайнові вимоги до кількох відповідачів, судовий збір сплачується за кожну вимогу щодо кожного відповідача окремо.

В даному випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Позивач звертаючись до суду в позовній заяві заявляє дві вимоги немайнового характеру, а саме перша вимога визнати недійсним, застосувати наслідки нікчемності і скасувати договір дарування земельної ділянки та друга вимога - визнати недійсним, застосувати наслідки нікчемності і скасувати договір купівлі-продажу житлового будинку, при цьому вказані вимоги заявляє до трьох відповідачів.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 5368,00 грн., однак враховуючи вищезазначене, за подання позовної заяви, яка містить дві вимоги немайнового характеру щодо трьох відповідачів судовий збір слід сплатити за кожну позовну вимогу немайнового характеру щодо кожного з відповідачів, а отже позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 10736 грн. (5368,00 грн. за дві позовні вимоги щодо одного відповідача та 5368,00 грн. за дві позовні вимоги щодо іншого відповідача) і відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України докази сплати судового збору додати до позовної заяви.

Суд акцентує увагу позивача (представника позивача) на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21 лютого 1975 року, Де Жуффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне позовну заяву АТ «Сенс Банк» від імені та інтересах, якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування договорів дарування земельної ділянки та купівлі-продажу житлового будинку, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

З урахуванням наведеного вище, залишення позовної заяви без руху, жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення недоліків позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування договорів дарування земельної ділянки та купівлі-продажу житлового будинку, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. О. Горуц