Рішення № 114141543, 12.10.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3485/20 2-др/335/33/2023

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Анісімової А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Антонець Ірини Валеріївни про ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2023 року позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19 (ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» в сумі 33867,56 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят сім гривень) 56 коп., та судові витрати в розмірі 546,94 грн. (п`ятсот сорок шість гривень 94 коп.).В решті частині вимог відмовлено.

Згідно з ч. 8ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

25.09.2023 надійшла заява відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Антонець Ірини Валеріївни про ухвалення судом додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За вимогами ч. 3ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За вимогами ч. 4ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважав за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи в межах вирішуваного питання, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу суду надано такі докази:

Платіжна інструкція від 30.06.2023 року про сплату правової допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Платіжна інструкції від 11.05.2023 року про сплату правової допомоги у розмірі 5000 грн.

Договір про надання правової допомоги №15-03/2023 від 15.03.2023року.

Додатковий договір №1 до Договору про надання правової допомоги №15-03/2023 від 15.03.2023року від 19.04.2023 року.

Акт приймання передачі послуг від 13.06.2023 року.

Акт приймання передачі від 18.09.2023 року.

Розрахунок вартості правової допомоги, наданої відповідачу у даній цивільній справі, за змістом якого наведено детальний опис наданих послуг, а саме: надання правової допомоги на суму 5500,00 грн. .

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

На адресу суду надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від представника АТ «Універсал Банк». Представник позивача посилаючись на необґрунтованість вимог, просив відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин суд зазначає, що ця справа згідно з положеннями статей 4, 19, 274 ЦПК України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, предмет спору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тобто, з позиції суду підготовка відзиву та заперечення у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а заявлена до відшкодування сума витрат на їх підготовку у розмірі 5500,00 грн. є значно завищеною.

Окрім того, згідно зі ст. 141 ЦПК Україниінші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2023 року позов задоволено частково. Задоволено 26,02% вимог. Отже, відповідно, відмовлено у задоволенні 73,98% вимог, а відтак, з огляду на положення ст. 141 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу відповідача має становити не більше ніж 73,98% понесених витрат.

До того ж, суд ураховує, що попередній розрахунок суми судових витрат, згідно відзиву відповідача складає: витрати на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Таким чином, на підставі ст.ст.137, 141 ЦПК України, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, задоволення позовних вимог частково, наявності клопотання відповідача, суд уважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на позивача понесені відповідачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Антонець Ірини Валеріївни про ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Акціонерного товариства "Універсал Банк", місцезнаходження - вул.Автозаводська,54/19 м.Київ 04114, код ЄДРПОУ - 21133352, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі) грн.

У задоволенні іншої частини заяви про стягнення судових витрат відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено 12.10.2023 року.

Суддя Ю.В. Апаллонова