Постанова № 11413865, 21.09.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

21 вересня 2010 р. № 7/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіКривда Д.С.,

Полянський А.Г., розглянувши касаційну скаргуВАТ "Томашгородський щебеневий завод"

на постанову від 08.04.2010 р. Львівського апеляційного господарського суду

у справі№ 7/11 Господарського суду Рівненської області

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"від імені якого діє відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця"

доВАТ "Томашгородський щебеневий завод"

простягнення 30 885 грн. штрафу

за участю представників сторін:

позивача – Шевчин І.З.дов. від29.07.2010р.,

відповідача – Кузяк Р.Б. дов. від 16.09.2010 р.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.09.2010 року, у зв’язку з виходом з відпустки суддів Муравйова О.В., Кривди Д.С., для перегляду в касаційному порядку справи № 7/11 призначеної до розгляду на 21.09.2010 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді – Кривда Д.С., Полянський А.Г.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Рівненської області 29.01.2010 р. (суддя –Маціщук А.В.) позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Томашгородський щебеневий завод" на користь державного територіально-галузевого об’єднання "Львівська залізниця", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Львівська дирекція залізничних перевезень"ДТГО "Львівська залізниця" 30 885 грн. штрафу, 308,85 грн. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу.

           Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 р. (судді – Процик Т.С., Дубник О.П., Скрипчук О.С.) рішення Господарського суду Рівненської області 29.01.2010 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ВАТ "Томашгородський щебеневий завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувані рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2009 р. ВАТ "Томашгородський щебеневий завод" (Відправник) зі станції Томашгород Львівської залізниці згідно залізничної накладної № 36249594 було відвантажено вагони №№ 65026767, 66109133, 65767642 з вантажем "ВІДСІВ"до станції призначення - Стрий Львівської залізниці, що підтверджено також дорожньою відомістю № 36249594 на маршрут.

Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. передбачено, що вантажовідправником заповнюються (в обов'язковому порядку) визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувач" і "Його поштова адреса", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу та його цифровий код; поштова адреса одержувача з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку.

Відправник в залізничній накладній № 36249594 від 13.07.2009 р., одержувачем зазначив ПП "Грант", вказавши його поштову адресу: Хмельницька область, м. Нетішин, пр. Незалежності, 9/209, та код 1843.

Відповідно до п. 2.3. Правил представник відправника Лапюк О.О., вказав свою посаду (начальник цеху) про що розписався у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую", засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Згідно п. 24. Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

16.07.2009 р., із станції Стрий Львівської залізниці на станцію Томашгород була направлена телеграма з повідомленням про прибуття на станцію вагонів № № 65026767, 66109133, 65767642 та вимогою терміново з’ясувати Одержувача, у зв’язку з відсутністю на цій станції зазначеного в документі № 36249594 Одержувача –ПП "Грант" код 1843.

Відповідач листом за вих. № 444 від 15.07.2009 р., який отриманий станцією Томашгород 16.07.2009 р. о 16 год. 18 хв., повідомив станцію, що отримувачем продукції є не ПП "Грант", який зазначений помилково, а ВАТ "Галенергобудпром". 16.07.2009 р., станція Томашгород телеграмою повідомила станцію Стрий про належного отримувача вантажу по відправці 36249594 - ВАТ "Галенергобудпром" код 1843, зазначивши про помилку з вини подавача.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

В зв'язку із вказаними обставинами, старшим товарним касиром станції Стрий Львівської залізниці був складений акт загальної форми № 315, який був підписаний без зауважень представником ВАТ "Галенергобудпром" Кирилів І.

Ст. 105 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що вантажовідправником заповнюються (в обов'язковому порядку) визначені цим пунктом графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувача вантажу" та щодо "Його поштова адреса", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код, а також поштова адреса одержувача з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній (ч.1ст. 24 Статуту).

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф на підставі статті 122 Статуту залізниць України, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць України).

У розділі накладної № 36249594 від 13.07.2009 р. "Тарифні відмітки" вказано, що провізна плата становить 6177 грн. Відповідно до розрахунку позивача розмір штрафу становить 30885 грн.

Враховуючи викладені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 30 885 грн. за неправильне зазначення у накладній № 36249594 від 13.07.2009 р. назви Одержувача вантажу та його адреси були правомірними і підстав для зменшення розміру штрафу до 1000 грн. суди не знайшли.

Заявник касаційної скарги не оспорюючи самого факту порушення просить зменшити розмір штрафу до1000грн., що не входить до компетенції касаційної інстанції.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли правомірного висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Томашгородський щебеневий завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 29.01.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року у справі № 7/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Кривда Д.С.

                                                                                Полянський А.Г.