Рішення № 114049222, 31.05.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26824/21

Провадження № 2-а/761/96/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.

В позовних вимогах, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Рубель І. у рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5;

- визнати протиправною (оскаржену 23.07.2021) бездіяльність, допущену після 01.02.2021 і до 23.07.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції у виконавчому провадженні за № № НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 і № НОМЕР_9 Рубель І.В. при примусовому виконанні постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2012 по справі №2610/3926/2012;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дотриматись у рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 приписів ст.ст.1, 3, 8, 2, ст.19 Конституції України , ч.3 ст.18 , ст.76 Закону України "Про виконавче провадження» №1404 від 02.06.2016р. , статті 188-13 КУпАП і Розділу XIV «Відповідальність у виконавчому провадженні» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5;

- вирішити питання про стягнення з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на виконанні перебували 4 виконавчих листа.

Позивач зазначає, що згідно до Закону №1404 -VIII і Розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, в контексті примусового виконання до 28.06.2021р. постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27.06.2012, прийнятої у справі 32610/3926/2012, зокрема її примусове виконання в рамках виконавчого провадження НОМЕР_10, НОМЕР_7, НОМЕР_9, НОМЕР_8, також в контексті предмету позову у справі №761/26824/21, можна зробити висновок, що ефективною й доречною б після 01.02.2021 і до 28.06.2021 активною поведінкою державного виконавця була б як раз та поведінка, яка б складалась із послідовного вчинення в цей період певної сукупності дій держвиконавцем. Однак, держвиконавець не вчиняв певних дій, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 матеріали позову передані на розгляд судді Макаренко І.О.

Головуючим суддею у справі Макаренко І.О. було заявлено самовідвід, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

20 січня 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва заяву про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, передано для повторного автоматичного розподілу справи в порядку ст. 18 КАС України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

26 січня 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва позовну заяву передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

09 серпня 2022 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2022 року скасовано та направлено справу до Шевченківського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

29 серпня 2022 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.

07 листопада 2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2022 року відкрито провадження по справі та ухвалено розгляд адміністративної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.02.2023 до суду від відповідача Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надійшов відзив із викладенням заперечень.

У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) були пред`явлені наступні виконавчі документи:

1) виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2014 № 2610/3926/2012 про зобов`язання Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 25.11.2003р., ОСОБА_2 від 06.06.2005р., про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 (далі - ВП № НОМЕР_7);

2) виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2014 № 2610/3926/2012 про зобов`язання Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 25.11.2003, ОСОБА_2 від 06.06.2005, про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 (далі - ВП № НОМЕР_8);

3) виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2014 № 2610/3926/2012 про зобов`язання Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 25.11.2003, ОСОБА_2 від 06.06.2005, про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 (далі - ВП № НОМЕР_6);

4) виконавчий лист Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2014 № 2610/3926/2012 про зобов`язання Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішенні про безоплатну передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 25.11.2003, ОСОБА_2 від 06.06.2005, про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодіння АДРЕСА_1 (далі - ВП № НОМЕР_9).

05 січня 2015 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_8.

13 січня 2015 року державним виконавцем Відділу винесено три постанови про відкриття виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7, ВП № НОМЕР_9.

В подальшому, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 11 серпня 2015 року, 02 грудня 2015 року та 03 грудня 2015 року повідомив Відділ про те, що на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі № 2610/3926/2012 Департаментом земельних ресурсів підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову у безоплатній передачі громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу».

Отже враховуючи те, що Департаментом земельних ресурсів, фактично та повно виконано постанову Шевченківського районного суду м. Києва, просив закінчити виконавче провадження, про що винести відповідну постанову.

Отримавши вищезазначені листи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державний виконавець Відділу Думанська А.Л., винесла: 14 січня 2015 року постанови про закінчення виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_7, ВП № НОМЕР_9 та 25 лютого 2015 року постанови про закінчення виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_8, з посиланням на фактичне виконання, згідно виконавчого документа.

В подальшому, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 березня 2017 року визнано незаконними та скасовано постанови від 14 січня 2015 року про закінчення виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_7, ВП № НОМЕР_9 та постанови від 25 лютого 2015 року про закінчення виконавчих проваджень: ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_8, а також зобов`язано відновити вказані виконавчі провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

27.07.2017 державним виконавцем у відповідності до вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відновлення виконавчого провадження в якій зазначено, що суд, якому повернуто виконавчий документ, зобов`язаний у місячний строк з дня надходження постанови пред`явити його до виконання. Вказана постанова направлена сторонам виконавчого провадження та на адресу Шевченківського районного суду міста Києва.

Станом на 17.04.2019 Шевченківським районним судом міста Києва виконавчі листи на виконання до відділу - не пред`явлені, у зв`язку із чим, керуючись пунктом 13 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 17.04.2019 винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22.11.2019 у справі №761/19292/19 визнано протиправною бездіяльність та дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із закінчення виконавчих проваджень №№ НОМЕР_8, НОМЕР_7 та скасовані постанови про закінчення виконавчих проваджень від 17.04.2019.

04.02.2020 державним виконавцем у відповідності до вимог статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» винесені постанови про відновлення виконавчого провадження.

В подальшому до відділу примусового виконання рішень надійшла скарга стягувача від 28.01.2020 щодо бездіяльності державних виконавців, зобов`язання вчинити дії.

За результатами розгляду скарги начальником відділу винесені відповідні постанови.

17.11.2021 виконавчі провадження закінчені на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду.

Перелік постанов винесених у виконавчому провадженні № НОМЕР_8. зокрема:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2015;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 20.05.2015;

- загальна постанова без затвердження від 20.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 20.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.09.2015;

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.02.2016;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 27.07.2017;

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2019;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 04.02.2020;

- постанова про скасування постанови від 10.04.2020;

- постанову про перевірку законності виконавчого провадження від 27.05.2020;

- постанову про перевірку законності виконавчого провадження від 16.11.2021;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 16.11.2021;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.11.2021, винесену на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду, що підлягало виконанню.

Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_7 містять, зокрема:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 14.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.09.2015;

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2016;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 27.07.2017;

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2019;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 04.02.2020;

- постанова про скасування постанови від 10.04.2020;

- постанову про перевірку законності виконавчого провадження від 27.05.2020;

- постанову про перевірку законності виконавчого провадження від 16.11.2021;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 16.11.2021;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.12.2021, винесену на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду, що підлягало виконанню.

Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_6 містять, зокрема:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 14.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.09.2015;

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.02.2016;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 27.07.2017;

- постанову про перевірку законності виконавчого провадження від 16.11.2021;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.11.2021, винесену на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду, що підлягало виконанню.

Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_9 містять, зокрема:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2015;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 14.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.05.2015;

- постанова про накладення штрафу від 14.09.2015;

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2016;

- постанова про відновлення виконавчого провадження від 27.07.2017;

- постанову про перевірку законності виконавчого провадження від 16.11.2021;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 06.12.2021, винесену на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону, у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду, що підлягало виконанню.

Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Пунктами 1, 16 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п.2-4 , п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

«...2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити дії;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. А отже визнання протиправною бездіяльності та (або) дій є способом захисту прав.

У відповідності до положень статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Пункт 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2020 позивач разом із ОСОБА_2 оскаржив дії начальника органу ДВС із залишення скарг позивача від 28.01.2020 без розгляду, оскаржив і бездіяльність виконавців (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 по справі №761/10931/20).

06.05.2020 позивач разом із ОСОБА_2 оскаржив бездіяльність директора ДДВС МЮУ щодо скарг від 10.03.2020 стягувачів на дії, бездіяльність начальника органу ДВС Озадовського Р. щодо скарг від 28.01.2020, оскаржив і бездіяльність виконавців, їх постанови (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі №761/13378/20).

Згідно рішення Шевченківського райсуду м.Києва від 14.02.2022 розглянуто у рамках справи №761/28821/20 позовні вимоги щодо бездіяльності держвиконавців, триваючої до 04.08.2020, до 13.11.2020.

Оскільки, неодноразово визнавалась протиправною бездіяльність державних виконавців у вище зазначених виконавчих провадженнях, відтак, належними та допустимими доказами позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а тому підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправною, а саме: бездіяльність державного виконавця Рубель І. у рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5; бездіяльність, допущену після 01.02.2021 і до 23.07.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції у виконавчому провадженні за № № НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 і № НОМЕР_9 Рубель І.В. при примусовому виконанні постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2012 по справі №2610/3926/2012.

У зв`язку з наведеним, з метою захисту порушених прав позивача вбачається за доцільне зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дотримуватись у рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 приписів ст.ст.1, 3, 8, 2, ст.19 Конституції України , ч.3 ст.18 , ст.76 Закону України "Про виконавче провадження» №1404 від 02.06.2016р. , статті 188-13 КУпАП і Розділу XIV «Відповідальність у виконавчому провадженні» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5.

Позивач також просив винести окрему ухвалу, однак суд не вбачає на даний час підстав для винесення окремої ухвали.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 3 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 984,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 249, 250, 255, 287, 383 КАС України; ст.ст.18, 39, 41 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Рубель І.В. у рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Визнати протиправною (оскаржену 23.07.2021) бездіяльність, допущену після 01.02.2021 і до 23.07.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції у виконавчому провадженні за № № НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 і № НОМЕР_9 Рубель І.В. при примусовому виконанні постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2012 по справі №2610/3926/2012.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України дотримуватись у рамках виконавчих проваджень НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 приписів ст.ст.1, 3, 8, 2, ст.19 Конституції України , ч.3 ст.18 , ст.76 Закону України "Про виконавче провадження» №1404 від 02.06.2016р. , статті 188-13 КУпАП і Розділу XIV «Відповідальність у виконавчому провадженні» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 984,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: