Рішення № 11395065, 28.09.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 2-5919/10

28 вересня 2010року Голосіївський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Чередніченко Н.П.,

при секретарі Чигир Т.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту раку,третя особа ОСОБА_2 про оскарження дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду про оскарження дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що дисциплінарного проступку вона не вчиняла, але до неї все ж таки застосували дисциплінарне стягнення, також не допускала вона й систематичних порушень стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих, але її було звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин визначених трудовим договором обовязків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 позов підтримали повністю за вищевикладеними обставинами і просили його задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечував, вважав їх необґрунтованими і як таким що не підлягають до задоволення. Вважає, що ОСОБА_1 допускала дисциплінарні проступки і до неї правильно були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани та звільнення з роботи.

У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2, проти позову також заперечував і просив у його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні судом встановлені наступні факти та обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 вступила у трудові відносини з відповідачем Національним інститутом раку, у листопаді 1993р., а на посаді провідного наукового співробітника н/д відділення хіміотерапії солідних пухлин працювала з квітня 2009р., про що свідчить трудова книжка ОСОБА_1 За час роботи у відповідача - у березні 2010р., вона захистила докторську дисертацію та їй присуджено науковий ступінь доктора медичних наук, про що свідчить диплом доктора наук серії НОМЕР_2. За належне виконання нею трудових обовязків до неї застосовувалися заходи заохочення, про що свідчить трудова книжка ОСОБА_1

Наказом відповідача від 09.03.10р. № 59-кн до позивача застосовано заходи дисциплінарного стягнення оголошено догану, за вчинення нею, як зазначається у наказі, порушення трудової дисципліни образливої поведінки по відношенню до ОСОБА_4 під час телефонної розмови з останньою 27.01.2010р.(а.с.16-17). Відповідно до наказу № 59-кн підставами до застосування дисциплінарного стягнення були протокол засідання комісії від 18.02.2010р., рапорт ОСОБА_4, рапорт Сивак Л.А.

Але, у ході судового засідання подібних доказів вчинення ОСОБА_1 27.01.2010р. трудового проступку по відношенню до ОСОБА_4 (як підстав до застосування дисциплінарного стягнення) судом не встановлено. У рапорті ж Сивак Л.А. від 17.02.2010р.(а.с.54-57) нічого не йдеться про трудовий проступок ОСОБА_1 27.01.2010р., а з повідомлення Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика від 17.09.2010р. № 12/2-1544 вбачається, що Сивак Л.А. у період з 14.01.по 19.05.2010р. навчалася у академії на циклі спеціалізації за фахом „Онкологія” (а.с.36). Більше того, на засіданні Профспілкового комітету інституту всі його члени дійшли висновку, що образ, які б принижували честь та гідність ОСОБА_4 з боку ОСОБА_1 не було, про що свідчить Витяг з протоколу № 2 засідання Профспілкового комітету Національного інституту раку від 28.01.2010р .( а.с.18 )

Окрім того, з цього ж Витягу з протоколу №2 засідання Профспілкового комітету інституту вбачається, що адміністрації відповідача вже 28.01.2010р. було відомо про розгляд скарги ОСОБА_4 і про результати розгляду. Але, дисциплінарне стягнення все ж таки було застосоване до ОСОБА_1 09.03.2010р. всупереч ст.148 КЗпП України по перебігу місячного строку для його застосування.

Із встановлених судом зазначених обставин суд доходить висновку, що відповідачем всупереч ст.147 КЗпП України було застосовано 09.03.2010р. до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення за трудовий проступок, якого вона не вчиняла, дисциплінарне стягнення було застосоване по перебігу місячного строку для його застосування на порушення ст. 148 КЗпП України. А, отже, застосування до ОСОБА_1 цього дисциплінарного стягнення є незаконним.

У позовній заяві, в судовому засіданні позивач пояснила, що з тим, аби не поглиблювати й так напружені відносини з адміністрацією відповідача, це дисциплінарне стягнення вона не оскаржувала. Факт існування таких відносин між позивачем та відповідачем підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, підтверджується наказом відповідача від 24.04.2009р. № 72-к про переведення ОСОБА_1 на нижчу посаду (а.с.77). Суд вважає такі причини пропуску трьохмісячний строк на оскарження поважними і поновлює ОСОБА_1 строк на оскарження нею застосованого до неї дисциплінарного стягнення за наказом відповідача від 09.03.2010р. № 59-кн.

У судовому засіданні судом встановлено, що наказом відповідача № 109-кн від 23 липня 2010р., підписаним виконуючим обовязки директора інституту ОСОБА_2 (а.с.22), позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади провідного наукового співробітника н/д відділення хіміотерапії солідних пухлин інституту за систематичне невиконання без поважних причин обовязків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст.40 КЗпП України. У цьому наказі зазначено, що ОСОБА_1 в черговий раз порушила стандарти діагностики та лікування онкологічних хворих, затверджених наказом МОЗ України від 17.09.07р. № 544, про що свідчать рапорти зав. н/д відділення хіміотерапії солідних пухлин доктора медичних наук Сивак Л.А. від 13.07.10р (а.с.62-63), від 19.07.10р. (а.с.69-70) та від 16.07.10р.(а.с.68), а також доповідна записка завідуючої відділенням терапії солідних пухлин Алпатьєвой С.Ю. від 14.07.2010р.(а.с.67) При цьому, ОСОБА_1 не виконала розпорядження щодо усунення таких порушень, про що свідчить рапорт керівника відділу консервативних методів лікування доктора медичних наук Крячок І.А. від 13.07.2010р.(а.с.61) Окрім цього, у наказі № № 109-кн вказується, що ОСОБА_1 і раніше порушувала трудову дисципліну, за що до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення догани згідно наказів від 10.02.09р. № 24-к та від 09.03.10р. № 59-кн.

Але, як вбачається з самого наказу № 109-кн, відповідач не вказує у чому саме полягають порушення стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих, яких припустилася ОСОБА_1 і коли вони мали місце. У чому саме полягають порушення зі сторони ОСОБА_1 стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих не вбачається і з рапортів завідуючої науково-дослідного відділення хіміотерапії солідних пухлин доктора медичних наук Сивак Л.А. від 13.07.10р., від 19.07.10р. та від 16.07.10р., доповідної записка завідуючої відділенням терапії солідних пухлин Алпатьєвой С.Ю. від 14.07.2010р., рапорту керівника відділу консервативних методів лікування доктора медичних наук Крячок І.А. від 13.07.2010р., досліджених у судовому засіданні. Перерахування тих чи інших вимог стандартів не свідчить про їх конкретне порушення певною особою. А п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. „Про практику розгляду судами трудових спорів” визначає необхідність зясування судом у чому конкретно проявилося порушення.

З цього суд доходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не припускалася систематичних порушень стандартів діагностики та лікування онкологічних хворих і до неї застосовано 23.07.2010р. дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за трудові проступки, яких вона не вчиняла, всупереч ст.147, п.3 ст.40 КЗпП України, п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. „Про практику розгляду судами трудових спорів”.

Не може ОСОБА_1 вважатися як такою, що мала дисциплінарне стягнення за наказом відповідача від 10.02.09р. № 24-к (а.с.71-72), відповідно до ст.151 КЗпП України після спливу одного року з дня накладення дисциплінарного стягнення. Виходячи з проаналізованих судом вище обставин, не може ОСОБА_1 також вважатися як такою, що мала дисциплінарне стягнення за наказом відповідача від 09.03.10р. № 59-кн. Звідси, відсутні підстави розірвання з ОСОБА_1 трудового договору з ініціативи уповноваженого органу за п.3 ст 40 КЗпП України, оскільки вона вважається як такою, до якої раніше не застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. І її звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України і з цих підстав є незаконним.

Судом у судовому засіданні також встановлено, що всупереч вимогам ст.149 КЗпП України відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, що підтверджується наказом відповідача № 109-кн від 23 липня 2010р. На порушення вимог ст.43 КЗпП України, звільнення ОСОБА_1 з роботи з ініціативи адміністрації інституту було проведено без попередньої згоди на те виборного органу первинної профспілкової організації інституту, членом якої вона є, що підтверджується Витягом з протоколу № 11 засідання Профспілкового комітету Національного інституту раку від 15.09.2010р .( а.с.38-39)

Судом встановлено, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з роботи 23.07.2010р. і на момент судового розгляду вона не працевлаштувалася і ніде не працює, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 Такі обставини потребують для неї додаткових зусиль для організації свого життя. Позбавлення ОСОБА_1 права на працю за встановлених вище обставин завдало їй моральної шкоди через приниження її професійної, людської гідності, про що підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 Суд оцінює завдану ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,0 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на її користь відповідно до ст. 237-1 КЗпП України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 43, 148, 149, 150, 151, 232, 234, 235, 237, 237-1 КЗпП України, ст. ст.213, 214, 215 ЦПК України суд, -

Вирішив :

Позов ОСОБА_1 до Національного інституту раку про оскарження дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним застосування до ОСОБА_1 (1951р. народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 01053, АДРЕСА_1), дисциплінарного стягнення догани, згідно наказу від 09.03.10р. № 59-кн Національного інституту раку (ідентифікаційний код 02011976, місцезнаходження: 03022, м.Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Поновити ОСОБА_1, на роботі на посаді провідного наукового співробітника науково-дослідного відділення хіміотерапії солідних пухлин у Національному інституті раку, звільнену з роботи згідно наказу № 109-кн від 23 липня 2010р. Національного інституту раку.

Стягнути з Національного інституту раку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5464,60грн. (пять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 60 копійок).

Стягнути з Національного інституту раку на користь ОСОБА_1 5000,0грн. (п»ять тисяч гривень 00 копійок) заподіяної їй моральної шкоди.

Стягнути з Національного інституту раку на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрат на правову допомогу у розмірі 16000,0грн.(шістнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Національного інституту раку в дохід держави судовий збір у розмірі 500,0грн. (пятсот гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 120 грн. .

Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді провідного наукового співробітника науково-дослідного відділення хіміотерапії солідних пухлин у Національному інституті раку підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Суддя :