Ухвала суду № 11391208, 23.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1509/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ТОВ «Фоззі-Фуд»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002112302 від 07 травня 2009 року в частині стягнення 465393 грн. 36 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що Закон України «Про розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не забороняє ведення обліку товарних запасів на складах.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПА в Київській області було проведено перевірку за дотриманням ТОВ «Фоззі-Фуд»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 0179101323/32294926 від 17 квітня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002112302 від 07 травня 2009 року, яким позивача зобовязано перерахувати до бюджету 465512 грн. 36 коп.

Згідно акту перевірки № 0179101323/32294926 від 17 квітня 2009 року позивачем було допущено наступні порушення:

-здійснення торгівлі продовольчими товарами, алкогольними напоями і тютюновими виробами (7 найменувань товару) без цінників у грошовій одиниці України, за що до ТОВ «Фоззі-Фуд»застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 119 грн. 00 коп.;

-недотримання порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, за що до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 465393 грн. 36 коп.

ТОВ «Фоззі-Фуд»визнало правомірним застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 119 грн. 00 коп. та не оскаржує рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002112302 від 07 травня 2009 року в цій частині.

Разом з тим, позивач вважає, що обліку товарних запасів ним ведеться у повній відповідності до вимог законодавства, тому просить скасувати оскаржуване рішення відповідача в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 249614 грн. 76 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Фоззі-Фуд»суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару є хибним і не відповідає змісту закону.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що матеріально-правовою підставою для застосування до ТОВ «Фоззі-Фуд»штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил обліку товарних запасів є п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповідності до п. 12 ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Таким чином, положення вказаної норми закону дозволяють субєктам підприємницької діяльності здійснювати облік товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

Згідно наказу директора ТОВ «Фоззі-Фуд»№ 1 від 01 січня 2008 року «Про облікову політику підприємства»місцем зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку є архів підприємства.

Наказом директора ТОВ «Фоззі-Фуд»№ 683/1 від 02 квітня 2008 року встановлено, що архів підприємства знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7.

Під час проведення перевірки позивача співробітниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було виявлено відсутність документів обліку товарних запасів у місці реалізації товару, що стало підставою для накладення на позивача санкцій. Чи наявні у позивача такі документи в іншому, передбаченому Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»місці, податковим органом перевірено не було.

З огляду на те, що у п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено альтернативне здійснення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації колегія суддів вважає, що відповідач не пересвідчившись, чи наявні у позивача первинні облікові документи на товар у іншому, визначеному законом, місці, дійшов передчасного висновку про порушення ТОВ «Фоззі-Фуд»порядку обліку товарів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача не заперечував, що у позивача наявні всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, проте наполягав. що вони повинні зберігатися у місці реалізації.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи представник відповідача наполягав на тому, що такі документи відсутні у позивача не лише за місцем реалізації, а й у архіві підприємства.

У звязку з цим колегією суддів було зобовязано представника позивача надати суду копії документів первинного бухгалтерського обліку на товари, що знаходилися у магазині «Сільпо»ТОВ «Фоззі-Фуд»станом на час проведення перевірки.

На виконання вимог судової колегії представником позивача були надані завірені копії накладних, товарно-транспортних накладних, контрольних листів на перевезення, актів, податкових накладних та видаткових накладних.

Під час судового засідання представник визнав відповідність вказаних копій оригіналам та не наполягав на огляду у судовому засіданні оригінал згаданих документів.

Вказані документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здіснення позивачем належного обліку товарів, які надійшли до магазину «Сільпо»ТОВ «Фоззі-Фуд»від таких контрагентів як ВАТ «Алкогольная традиція», ВАТ «АРДА ТД», ВАТ «Аскони-Центр», ВАТ «Баядера-Імпорт», ВАТ «Фірма «Дисна», ДП «Долмарт Україна», ВАТ «КВИНТ ЛТД», ЗАТ «Массандра», ВАТ «Мегаполіс», ВАТ «Нива», ВАТ «Орландо», ДП «Перно Рікар Україна», Р Красиловка ГОЛД Димер-й п. 4, ВАТ «Сандора»та ВАТ «Сомелье».

У висновках акту перевірки № 0179101323/32294926 від 17 квітня 2009 року зазначено, що додатком до нього є відомість товарних запасів за місцем реалізації на загальну суму 232696 грн. 68 коп.

Відповідачем вказану відомість до матеріалів справи в якості доказу правомірності свого рішення додано не було. Також ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області не було надано суду переліку товарів, які, на думку податкового органу, не були обліковані позивачем.

У звязку з цим колегія суддів позбавлена можливості на даний час на підставі поданих представником позивача документів перевірити повноту обліку товару, які знаходилися у магазині на час проведення перевірки.

Разом з тим, представник відповідача не заперечував проти того, що подані представником позивача копії документів підтверджують здійснення обліку товарних запасів у повному обсязі.

Крім того, під час судового засідання представник ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області як на підставу для задоволення апеляційної скарги послався на те, що п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»містить лише диспозицію обовязкове правило поведінки субєкта підприємницької діяльності, а ст. 21 сказаного Закону містить не лише диспозицію, а й санкцію, тобто передбачає відповідальність за невиконання встановленого правила поведінки субєкта підприємницької діяльності.

У звязку з цим представник відповідача вважає, що при визначенні місця здійснення обліку товарних запасів слід застосовувати положення ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів вважає наведену думку представника відповідача необґрунтованою з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як раніше зазначалося, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»дозволяє субєктам підприємницької діяльності здійснювати облік товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що положення ст. 21 вказаного Закону застосовуються передбачає відповідальність субєктів підприємницької діяльності, які скориставшись правом вибору місця здійснення обліку товарних запасів, обрали таким місцем саме місце реалізації та зберігання товарів, проте не здійснюють такий облік чи здійснюють його із порушенням встановленого порядку.

Позивач, як було зазначено раніше, здійснює облік товарних запасів не за місцем їх реалізації, а в приміщенні архіву підприємства.

Дослідивши диспозицію ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»колегія суддів дійшла до висновку, що вона не може бути застосована до ТОВ «Фоззі-Фуд»як такого, що скористалося правом здійснювати облік товарних запасів не за місцем їх реалізації.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 24 лютого 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 28 вересня 2010 року.