Ухвала суду № 11389023, 23.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" вересня 2010 р.Справа № 17/59-1156

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Лучко Р.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль

Представник від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у звязку з відсутністю письмового клопотання.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК", м. Львів, звернувся 06.07.2010р. (згідно штампу на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль, 15 580,11 грн. заборгованості за отриманий згідно видаткових накладних №38/4 від 20.01.09р., №35/4 від 16.01.09р., №23/4 від 13.01.09р., №10/4 від 06.01.09р. товар. Окрім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" 4500,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката згідно укладеного Товариством з адвокатом ОСОБА_1 договору №05/07/10 від 05.07.2010р. про надання правової допомоги.

Позов обґрунтовується копіями видаткових накладних №38/4 від 20.01.09р., №35/4 від 16.01.09р., №23/4 від 13.01.09р., №10/4 від 06.01.09р.; копіями довіреностей на отримання ТМЦ №819198 від 20.01.09р., №819197, №819196 від 13.01.09р. та №819195; листом №47 від 19.05.2010р.; бухгалтерськими даними щодо розрахунків з покупцями позивача за період з 01.01.2009р. по 19.05.2010р.; копіями вимог №541 від 04.05.2010р. та №444 від 25.01.2010р.; копією договору №05/07/10 від 05.07.2010р. про надання правової допомоги; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3800/10 від 20.11.08р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 13.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 31.08.2010р. Судове засідання неодноразово відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України, востаннє на 23.09.2010р. у звязку з неявкою представників сторін, необхідністю подання сторонами доказів, необхідних для всебічного, повного та обєктивного вирішення даного господарського спору та через перебування судді у відрядженні.

Окрім того, у відповідності до ухвали суду від 13.09.2010р., винесеної в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду даного господарського спору продовжено на п'ятнадцять днів, до 24.09.2010р.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2986060, №2991579 та без номеру знаходяться в матеріалах справи).

Також, 21.09.2010р. позивачем подано клопотання №656 від 17.09.2010р. про припинення провадження у справі, згідно якого, посилаючись на добровільну сплату відповідачем боргу в сумі 15580,11 грн., просить припинити провадження у даній справі та стягнути з відповідача судові витрати : 155,80 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4500,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката. На підтвердження поданого клопотання позивачем долучено довідки ФАБ "Південний" у м. Львів від 13.09.2010р. та 21.08.2010р.; виписки даної банківської установи по розрахунковому рахунку позивача за період з 01.01.2010р. по 12.09.2010р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема підставами виникнення цивільних прав і обовязків, є договори, інші правочини, юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як випливає з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Рекламно-видавничою фірмою "ТРОПІК" згідно усної домовленості, по видаткових накладних №38/4 від 20.01.09р., №35/4 від 16.01.09р., №23/4 від 13.01.09р., №10/4 від 06.01.09р. передано, а відповідачем у справі через свого представника Бакай Т.Й., яка діяла на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №819198 від 20.01.09р., №819197, №819196 від 13.01.09р. та №819195, прийнято у власність товар (продовольчі товари), на загальну суму 166411,67 грн. (з ПДВ). Факт отримання Товару підтверджується підписами відповідача в графі накладних про отримання, які скріплені відтиском печатки юридичної особи-відповідача та довіреностями на отримання ТМЦ №819198 від 20.01.09р., №819197, №819196 від 13.01.09р. та №819195, а також не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

За даних обставин суд вважає, що між сторонами по справі виникло господарське зобовязання, в силу якого за ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач стверджує, що станом на 06.07.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Орвіс" ЛТД, порушено господарське зобовязання в частині проведення оплати вартості отриманого ним товару, внаслідок чого борг відповідача був не сплачений і складав 15580,00 грн. (з урахуванням часткової оплати товару в загальній сумі 150831,67 грн., що підтверджується наданими позивачем бухгалтерськими даними щодо розрахунків з покупцями позивача за період з 01.01.2009р. по 19.05.2010р.).

Відповідно до ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобовязання виконав належним чином, факт передачі товару підтверджується видатковими накладними №38/4 від 20.01.09р., №35/4 від 16.01.09р., №23/4 від 13.01.09р., №10/4 від 06.01.09р., довіреностями на отримання ТМЦ №819198 від 20.01.09р., №819197, №819196 від 13.01.09р. та №819195 та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку. Разом з тим, між сторонами не було встановлено строку виконання зобовязання по оплаті товару, а тому слід керуватися ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК" надсилалися на адресу відповідача вимоги №541 від 04.05.2010р. (отримана 18.05.2010р.), №636 від 26.08.2010р. (отримана 30.08.2010р.), №630 від 20.08.2010р. (отримана 25.08.2010р.), №600 від 08.07.2010р. (отримана 12.07.2010р.) та №418 від 06.08.2010р. (отримана 09.08.2010р.) з проханням погасити в добровільному порядку заборгованість за отриманий згідно видаткових накладних №38/4 від 20.01.09р., №35/4 від 16.01.09р., №23/4 від 13.01.09р., №10/4 від 06.01.09р. товар.

Крім того, з наданих суду клопотань №637 від 26.08.2010р., №656 від 17.09.2010р., довідок ФАБ "Південний" у м. Львів від 13.09.2010р. та від 21.08.2010р. та виписок даної банківської установи по розрахунковому рахунку позивача за період з 01.01.2010р. по 12.09.2010р. слідує, що відповідачем в період з 16.08.2010р. по 17.09.2010р. погашено заборгованість за отриманий згідно видаткових накладних №38/4 від 20.01.09р., №35/4 від 16.01.09р., №23/4 від 13.01.09р., №10/4 від 06.01.09р. товар в загальній сумі 15580,11 грн., а тому господарський суд, оцінивши подане позивачем клопотання про припинення провадження у справі та докази, подані на його обґрунтування, дійшов висновку про обґрунтованість клопотання, тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 15580,11 грн. основного боргу підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір між сторонами в цій частині відсутній.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що відповідачем в добровільному порядку сплачено суму боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою, тобто після 06 липня 2010р., відтак, з вини відповідача справу доведено до судового розгляду, тому згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при зверненні до господарського суду, суд покладає на відповідача у справі.

Оцінюючи клопотання позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" 4500,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката, суд вважає, що останнє підлягає до задоволення частково, з урахуванням наступного..

Статтею 59 Конституції України гарантується можливість отримання правової допомоги, що пов'язується з вільним вибором “захи сника своїх прав”. Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуаль ного кодексу України до складу судових витрат у господарсь кому судочинстві можуть включатися витрати на оплату послуг лише адвоката. Подібний статус мають виключно особи, визначені у ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, зокре ма ті, хто одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування позивачу сум, в якості судових витрат, які були сплачені ним за отримання послуг адвоката.

З матеріалів справи випливає, що правова допомога позивачу у даній справі надавалася адвокатом Котягіним А,С. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3800/10 від 20.11.2008р.) на виконання умов договору „Про надання правової допомоги” №05/07/10 від 05.07.2010р., укладеного між позивачем у справі (Клієнтом) та адвокатом Котягіним Андрієм Сергійовичем (Адвокатом).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору Адвокат взяв на себе зобовязання виконати доручення Клієнта по підготовці позовної заяви та повязаних із цим документів для звернення в господарський суд Тернопільської області з позовом до ТОВ "Орвіс" про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони погодили, що за надання правової допомоги, визначеної пунктом 1.1. Договору Клієнт сплачує Адвокату фіксований гонорар в розмірі 4500,00 грн. протягом тридцяти банківських днів з моменту підписання даного Договору.

Як видно з платіжного доручення №2308 від 07.07.2009р. позивачем сплачено на рахунок Адвоката кошти в розмірі 4500,00 грн., як оплату за правові послуги згідно договору, тому оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд вважає, що понесені витрати слід включити до складу судових витрат по даній справі, котрі підлягають відшкодуванню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль.

Разом з тим, пунктом 12 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", визначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Крім того, абзацом 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № v0619581-07 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", передбачено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Таким чином, з урахуванням обставин даної справи, складності господарського спору, беручи до уваги ціну позову та обсяг виконаної адвокатом ОСОБА_1 роботи, суд вважає за доцільне обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, тому оскільки заявлений розмір є завищеним, надмірно великим у порівнянні з ціною позову, суд стягує з відповідача 1500,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката.

В частині стягнення 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката слід відмовити.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525-526, 530, 655, 691, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 47, 22, 32, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 811, 86, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м. Тернопіль, вул. Будного, 3А, ідентифікаційний код 31490840, 155,80 грн. в повернення сплаченого державного мита, 236,00 грн. в повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1500,00 грн. витрат на оплату правової допомоги адвоката на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОПІК", м. Львів, Личаківський район, вул. Некрасова, 35А/12, ідентифікаційний код 20831737.

3. В частині стягнення 3000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги відмовити.

Видати наказ.

Суддя