Рішення № 11389021, 27.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2010 р.Справа № 2/59-939 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ 38, 03038

до відповідача Приватного агропромислового підприємства "Конкурент" с.Нова Могильниця, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48152

про стягнення 441 010 грн. 36 коп. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: Козак Н.В., довіреність№ 04 від 10.02.2010р.

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 641 250 грн. збитків, завданих йому відповідачем внаслідок втрати (нестачі) майна - насіння ярої пшениці сорту "Струна Миронівська" (150 тонн) та насіння ярого ячменю сорту "Геліос" (200 тонн), переданих останньому по актах прийому-передачі насіння №1 від 16.09.2009р. та №2 від 24.09.2009р. на зберігання, згідно умов договору №С-66 від 16.09.2009р. про надання послуг зі зберігання насіння.

Стверджує, що в результаті проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, встановлено відсутність у відповідача (зберігача майна) переданого йому на зберігання майна, про що свідчить інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей №1 від 15.04.2010р., підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками.

Відповідач письмового відзиву на позов не представив.

В судових засіданнях зазначав, що 05.07.2010р. він частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 50000грн., про що свідчить платіжне доручення №1 від 05.07.2010р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача і приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представнику позивача роз’яснено його права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) 16.09.2009р. між "Державний резервний насіннєвий фонд України" та ПАП "Конкурент" був заключений договір №С-66 про надання послуг зі зберігання насіння.

У виконання умов даного договору позивач (Поклажодавець) передав відповідачеві (Зберігачу) на зберігання майно - насіння ярої пшениці сорту "Струна Миронівська" (150 тонн) та насіння ярого ячменю сорту "Геліос" (200 тонн), що підтверджено підписаним представниками сторін актами прийому-передачі насіння №1 від 16.09.2009р. та №2 від 24.09.2009р.

Зазначений договір укладено терміном на три роки (п. 7.1. Договору).

Відповідно до договору №С-66 від 16.09.2009р., Зберігач зобов’язаний:

- забезпечити належне зберігання насіння згідно ДСТУ 2240-93 (п. 2.2.4. Договору);

- не допускати його змішування та погіршення посівних властивостей (п. 2.9. Договору);

- Зберігач не має права користуватися насінням та передавати його у користування іншим особам (п. 2.11. Договору);

- зберігати насіння протягом строку, встановленого у договорі зберігання (2.12. Договору).

3) 15.04.2010р., з метою перевірки дотримання п. 2.2.4. договору зберігання, позивачем проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей (насіння), які знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача.

В результаті проведеної перевірки встановлено відсутність майна - насіння ярої пшениці сорту "Струна Миронівська" у кількості 150 тонн та насіння ярого ячменю сорту "Геліос" у кількості 200 тонн, переданого відповідачеві на зберігання, про що свідчить інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей №1 від 15.04.2010р., підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплені їх печатками.

У зв’язку з чим позивачем 28.04.2010р. направлено відповідачеві лист №138-2/10-14/35 із вимогою про повернення втраченого насіння.

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Позивач стверджує, що станом на 02.06.2010р. (час звернення з позовом до суду) втрачене насіння відповідачем зі зберігання не повернуто, що є порушенням ст.ст. 526, 611, 936, 938, 942 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

4) Ст. 950 Цивільного кодексу України передбачено, що за втрату (нестачу) речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем - у розмірі її вартості (ст. 951 Цивільного кодексу України).

П. 6.3. договору №С-66 від 16.09.2009р. сторони передбачили, що вартість насіння, втраченого зберігачем, відшкодовується виходячи з рівня середньозважених цін на товарне зерно, що складуються на біржових торгах за спотовими контрактами на момент розрахунку з урахуванням сортових надбавок.

В зв’язку з чим, позивачеві завдано збитків на суму 641250грн., з яких: 317250грн. –за відсутність насіння ярої пшениці сорту "Струна Миронівська" у кількості 150 тонн та 324000грн. –за відсутність насіння ярого ячменю сорту "Геліос" у кількості 200 тонн.

Позивач стверджує, що на час розгляду справи відповідачем сплачено 20000грн., про що свідчать платіжні доручення №68 від 16.03.2010р.; №1 від 17.03.2010р. та №11 від 27.05.2010р.

Збитки в сумі 621250грн. відповідачем не відшкодовані.

Відповідач не представив доказів виконання вимог договірних зобов'язань.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 621250грн. є обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

5) Кошти в сумі 20000 грн. перераховані 16.03.2010р., 17.03.2010р. та 27.05.2010р. Відтак, на час розгляду справи в частині стягнення 20 000грн. заборгованості –відсутній предмет спору.

Тому, справу провадженням в даній частині позову слід припинити (ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

6) Твердження відповідача про те, що він платіжним дорученням №1 від 05.07.2010р. частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 50000грн., судом до уваги не приймається, оскільки:

- в платіжному дорученні №1 від 05.07.2010р. в графі "Призначення платежу" зазначено –за насіння ярої пшениці "Елегія Миронівська" 1 реп. згідно рах. Фактури №СФ-02129 від 05.07.2010р.;

- збитки в сумі 641250грн. завдані позивачеві у зв’язку із втратою відповідачем насіння ярої пшениці сорту "Струна Миронівська" (150 тонн) та насіння ярого ячменю сорту "Геліос" (200 тонн).

Відтак, кошти в сумі 50000грн., перераховані позивачеві згідно платіжного доручення №1 від 05.07.2010р., є оплатою за насіння ярої пшениці сорту "Елегія Миронівська", а спір у даній справі виник за втрату насіння ярої пшениці сорту "Струна Миронівська" та насіння ярого ячменю сорту "Геліос".

7) Кошти в сумі 20 000 грн. перераховані відповідачем 16.03.2010р., 17.03.2010р. та 27.05.2010р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.

Позивач з позовом до суду звернувся 27.05.2010р., про що свідчить відтиск штампу відділення пошти на конверті, в якому надіслано позовну заяву до суду.

Тому видатки по держмиту, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в сумі 6 212 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача, а в сумі 200грн. –на позивача.

8) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 80, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Конкурент" с.Нова Могильниця, Теребовлянського району, Тернопільської області (ідент. код 31877214):

- на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" вул. Ямська, 32, м. Київ (ідент. код 30518866) суму 621250грн. –заборгованості; 6 212 грн. 50 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2) В частині стягнення 20 000грн. справу провадженням припинити.

3) Держмито в сумі 200 грн. позивачеві не повертається.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «27»вересня 2010 року через місцевий господарський суд.

          Суддя