Рішення № 11389014, 20.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р.Справа № 16/61-1134 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1.

За участю представників сторін:

Позивача: Мужевич В.Я.-представник, довіреність № 4 від 22.12.2009 р.

Відповідача: не зявився.

Суть справи: Ухвалою суду від 06.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 20 вересня 2010 р. на 10 год. 15 хв. у відповідності до п.п. 1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України .

Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область звернулось до суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, про cтягнення 67096 грн. основного боргу, 20000 грн. збитків спричинених неякісно проведеними роботами, 870 грн. 96 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є: неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань згідно договору на поставку виробів № 0101 від 02.06.2009 року, що стосуються якості виготовлених та встановлених ним металопластикових та алюмінієвих виробів; наявність факту переплати позивачем відповідачу коштів за виготовлені та встановлені відповідачем металопластикові та алюмінієві вироби.

В судове засідання представник позивача зявився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не зявився, а також не забезпечив явку в судове засідання свого представника. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні господарського суду. Також судом було своєчасно надіслано ухвали від 23.07.2010 року та від 06.09.2010 року про відкладення розгляду справи відповідно на 06.09.2010 року та на 20 вересня 2010 року. Повернуті відділенням поштового зв'язку рекомендовані листи на адресу відповідача з довідками, в яких зазначена причина поверненя за закінченням терміну зберігання, знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача .

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

02 червня 2009 року між Приватним підприємцем ОСОБА_2, в подальшому - “Продавець”, з однієї сторони, та Приватним агропромисловим підприємством “Агропрдсервіс”, як “Покупцем”, з іншої сторони, було укладено договір на поставку виробів № 0101, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого “Постачальник” зобовязався виготовити та встановити метало- пластикові та алюмінієві вироби з профілю “REHAU” (Німеччина) та “Алютех” (Білорусь) за адресою, зазначеною в “Оцінці вартості”, а “Покупець” оплатити і прийняти вироби.

У відповідності до пункту 2.1 розділу 2 ціна на вироби “Постачальника”, які поставляються за даним договором визначається згідно “Оцінки вартості”, що додається до даного договору, є його невідємною частиною і затверджуються сторонами додатково.

Згідно пункту 3.1 розділу 3 договору якість виробів, які продаються та встановлюються за даним договором, повинна відповідати держстандарту ДСТУ БВ. 2.6-16-99 “Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері полівінілхлоридні. ЗТУ”.

Як визначається у пункті 3.2 розділу 3 договору монтаж виробів проводиться за DIN 18201 “Допуски на розміри в будівництві. Позначення, основні положення, застосування та випробування” та DIN 18202 “Допуски в багатоповерховому будівництві”, без проведення подальших мулярно-штукатурних робіт та встановлення підвіконників.

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 договору будь-які дефекти/неполадки, виявлені “Покупцем” під час чи після монтажу усуваються “Постачальником” протягом 7 (семи) робочих днів.

Згідно пункту 4.2 розділу 4 договору “Постачальник” зобовязується виготовити та встановити вироби в термін 30 (тридцять) робочих днів з моменту підписання данного договору та факту отримання “Постачальником” суми передоплати.

Пунктом 4.5 розділу 4 договору визначається, що вироби вважаються зданими “Постачальником” і прийнятими “Покупцем” по якості згідно п. 3.1- 3.4; по типу конструкції згідно п. 4.3; по кількості згідно фактичної кількості, встановлена “Покупцю” відповідно до замовлення та “Оцінки вартості”.

У відповідності до пункту 5.1 розділу 5 договору оплата за вироби, які поставляються відповідно до даного договору здійснюється у формі передоплати у розмірі не менше 80% від загальної суми, зазначеної у “Оцінці вартості”, решта суми сплачується “Покупцем” після монтажу, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів.

Як визначається у пункті 6. 2 розділу 6 договору “Постачальник” несе відповідальність за якість виробу та монтажу, відповідно до п. 3.1-3.4 договору та гарантійних зобовязань.

Згідно пункту 8.2 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами умов та обовязків, вказаних у даному договорі.

В гарантійному листі № 0101 від 30.10.2009 року відповідач Приватний підприємець ОСОБА_2 зазначив, зокрема, що він гарантує надійну та якісну роботу віконно-дверних конструкцій. Несправності, які виникли протягом гарантійного терміну, усуваються виробником безкоштовно. Термін гарантії 10 (десять) років з моменту монтажу.

27 серпня 2009 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору №0101, згідно пункту 1.1. розділу 1 якої "Постачальник" зобов'язується виконати роботи обумовлені договором №0101 до 7 вересня 2009 року.

Згідно “Оцінки вартості”, яка є невідємною частиною договору на поставку виробів № 0101 від 02.06.2009 року загальна вартість металопластикових та алюмінієвих виробів, які відповідач зобовязався виготовити та встановити складає 160000 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами договору, належним чином: сплатив за виготовлені та встановлені відповідачем металопластикові та алюмінієві вироби згідно банківських виписок (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи):

- від 05.06.2009 року на суму 125000 грн.

- від 15.06.2009 року на суму 44070 грн.

- від 17.07.2009 року на суму 21906 грн.

- від 04.08.2009 року на суму 35000 грн.

- від 10.12.2009 року на суму 1120 грн.

Всього позивач сплатив відповідачу за договором на поставку виробів № 0101 від 02.06.2009 року 227096 грн.

Як стверджує позивач та як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем було виготовлено та встановлено металопластикових та алюмінієвих виробів для позивача на загальну суму 155200 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 12 листопада 2009 року, який підписаний повноважним представником позивача та відповідачем та скріплений печатками сторін (належним чином засвідчена копія акту знаходиться в матеріалах справи).

Згідно банківської виписки від 11.11.2009 р. відповідач повернув позивачу зайво сплачені кошти в сумі 4800 грн.

Відтак, за відповідачем рахується 67096 грн. зайво сплачених коштів які були перераховані позивачем за договором на поставку виробів № 0101 від 02.06.2009 року .

29 березня 2010 року Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс” позивачем по справі, направлено Приватному підприємцю ОСОБА_2 відповідачу по справі, вимогу № без номера від 29.03.2010 р. про повернення ПАП “Агропродсервіс” зайвосплачених коштів в розмірі 67096 грн. (копія фіскального чеку № 865 від 29.03.2010 р. знаходиться в матеріалах справи).

Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів повернення суми зайвосплачених коштів позивачу не надав.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують повернення зайво сплачених коштів позивачу та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 67096 грн. боргу по зайво сплачених коштах за договором на поставку виробів № 0101 від 02.06.2009 року.

Таким чином, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення 67096 грн. боргу по зайво сплачених коштах позов слід задовольнити, як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не суперечить чинному законодавству.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 20 000 грн. то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою суду від 23 липня 2010 року від позивача було витребувано, зокрема: документальне підтвердження розміру понесених збитків на суму 20000 грн.; належні та допустимі докази на підтвердження: факту наявності суттєвих недоліків та дефектів (неполадок) пов"язаних із якістю виконаних робіт відповідачем; факту наявності вини відповідача та причинно - наслідкового зв"язку між неякісно виконаними роботами відповідачем та понесеними збитками позивачем. Вимоги суду позивач не виконав. Також ухвалою суду від 06 вересня 2010 року від позивача було повторно витребувано зазначені матеріали та докази. Вимоги суду позивач не виконав.

Згідно п. 5 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують позов.

Однак, позивачем, всупереч зазначених вимог, не подано доказів, що підтверджують позовні вимоги про стягнення з відповідача 20000 грн. збитків, спричинених неякісно проведеними роботами з монтажу.

Неподання документального підтвердження розміру понесених збитків на суму 20000 грн., а також належних та допустимих доказів на підтвердження: факту наявності суттєвих недоліків та дефектів (неполадок) повязаних із якістю виконаних робіт відповідачем, факту наявності вини відповідача та причинно - наслідкового звязку між неякісно виконаними роботами відповідачем та понесеними збитками позивачем, не дає суду можливості встановити факт завдання саме відповідачем збитків позивачу, а також розміру таких збитків.

Станом на 20.09.2010 року вимоги суду позивачем не виконані, витребувані матеріали, необхідні для вирішення спору без поважних причин не подані, що перешкоджає вирішенню господарського спору по суті позовних вимог про стягнення 20000 грн. збитків спричинених неякісно проведеними роботами на користь Приватного агропромислового підприємства “Агропродсервіс”, створює перешкоди для всебічного, обєктивного та повного дослідження всіх обставин у справі, що стосуються зазначених позовних вимог. А тому суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення 20000 грн. збитків спричинених неякісно проведеними роботами позов слід залишити без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

У відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, понесені позивачем, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 43,49,81 ч.1 п.5, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд:

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного агропромислового підприємства “Агропродсервіс”, с. Настасів, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30356854, - 67096 грн. боргу по зайво сплачених коштах, 670 грн 96 коп державного мита та 181 грн. 80 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3.В частині позовних вимог про стягнення 20000 грн. збитків позов залишити без розгляду.

4.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 27 вересня 2010 року

Суддя