Рішення № 11388902, 23.09.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2010 р. Справа № 18/152

За позовом Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Варіант"

про стягнення заборгованості в сумі 9 214 грн. 96 коп.

Суддя Гудак А.В.

В засіданні були присутні:

Від позивача : Левченко О.Ю. дов. № 44 від 28.01.10р.

Від відповідача : не з'явився

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача ТзОВ "Варіант" про стягнення коштів в сумі 9214 грн. 96 коп. попередньої оплати.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.10р. позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача 9214 грн. 96 коп. в тому числі: 4916 грн. –попередню оплату, 2922,48 грн. - пеня, 344,12 грн. –штраф, 1032,36 грн. –інфляційні; судові витрати: державне мито 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Представник відповідача в судові засідання 02.09.10р. 23.09.10р. не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленнями про вручення поштових відправлень № 3440300620044 від 16.08.10р. (а.с.24), яке отримано відповідачем 17.08.10р., № 3440300621636 від 06.09.10р. (а.с.29), яке отримано відповідачем 07.09.10р., про причини неявки суд не повідомлено.           

Крім того, відповідач не подав суду документи: копію довідки про включення до ЄДРПОУ на день розгляду справи; відзив з документальним обґрунтуванням; докази сплати; доказ направлення примірника відзиву позивачу, витребувані ухвалами суду від 16.08.10р., 02.09.10р.

Враховуючи те, що відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх заперечень на позов і відповідач наданим йому правом не скористався, господарський суд вважає можливим розгляд справи № 18/152 без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" ( позивач ) замовив у ТзОВ "Варіант" ( відповідач ) виготовити офісні меблі для власного користування ( стіл робочий, стіл комп'ютерний, шафа для одягу, набір шаф для паперів) на загальну суму 4916 грн. ( стіл робочий –1083 грн., стіл комп'ютерний –816 грн. , шафа для одягу –750 грн., набір шаф для паперів –1447,67 грн.), що підтверджено рахунком від 05.11.08р. (а.с.12).

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти у розмірі 4916 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 151 від 10.12.08р. (а.с.10).

Однак, відповідач не виконав, взяті на себе зобов'язання щодо виготовлення офісних меблів на суму 4916 грн. Проте, 28.08.09р. відповідачем на адресу позивача було направлено гарантійний лист № 252 від 28.08.09р. (а.с.11), в якому відповідач зобов'язується в період з 10.09.09р. по 20.09.09р. повернути позивачу перераховані кошти в сумі 4916 грн.

В матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу відповідачем 4916 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідано до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов"язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем ( попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором , - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав, взяті на себе зобов'язання, прострочив поставку товару.

Відповідно до ч.3 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно із ч.4 даної статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов"язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем нараховано 2922,48грн. - пені за період з 17.12.08р. по 02.08.10р. та 344,12 грн. –штрафу у розмірі 7% від суми основного боргу.

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф,пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежне виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення зобов"язання.

Встановивши, що зобов"язання відповідача носять не грошовий, а майновий характер, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 2922,48грн. - пені за період з 17.12.08р. по 02.08.10р. та 344,12 грн. –штрафу у розмірі 7% від суми основного боргу.

Згідно поданого позивачем детального розрахунку інфляційних втрат (а.с.4), позивачем за період з 17.12.08р. по 02.08.10р. нараховані інфляційні втрати в розмірі 1032,36 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач перед позивачем має негрошові зобов"язання. Суд вважає, що стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі 1032,36 грн. є необгрунтованими, та такими, що не грунтуються на чинному цивільному законодавстві.

Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються відшкодування на користь позивача судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 53,35%. А тому, витрат по сплаті держмита становлять 54,42 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу становлять 129,91 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржують ся в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ТзОВ "Варіант" ( м. Кузнецовськ, вул. Нова, 77, Рівненська область, код ЄДРПОУ 32631025) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" ( м. Київ, вул.Електріків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474 ) кошти в сумі 4916 (чотири тисячі дев"ятсот шістнадцять) грн. попередньої оплати; витрати по сплаті державного мита в сумі 54 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 129 грн.91коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3.Відмовити в стягненні 4298 грн. 96 коп. в тому числі: 2922,48 грн. - пеня, 344,12 грн. –штраф, 1032,36 грн. –інфляційні.

Суддя

Повний текст рішення суддею підписано "28" вересня 2010 р.