Рішення № 11388586, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10 Справа№ 11/144 (2010)

Суддя Сало І.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, м.Стрий, Львівської області

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Стрий, Львівської області

Про стягнення заборгованості в розмірі 7080,24грн.

Представники:

Від позивача Дармонук Р.М.- предст. згідно довіреності б/н;

Від відповідача - ОСОБА_3- предст. згідно довіреності № 820 від 28.09.2010року;

Сторонам, які беруть участь у справі, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Стрийським міським комбінатом комунальних підприємств про стягнення із фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 7080,24грн. боргу, з яких: 2952,25грн. - сума основного боргу, 3810,00грн.- штрафу, 245,03грн. інфляційних та 72,96грн. річних.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.09.2010року.

Позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю, відзиву не представив, в судовому засіданні подав клопотання, яким просить суд відкласти розгляд справи, для надання йому можливості ознайомлення із матеріалами справи.

Оскільки позивач проти відкладення розгляду справи заперечує, посилаючись на можливість у відповідача ознайомитися з матеріалами справи та тривалий час несплати боргу.

Зважаючи на закінчення строку вирішення спору відповідно до ст.. 69 ГПК України, та заперечення проти його продовження зі сторони позивача, суд відхиляє клопотання відповідача.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

03.04.2008року між сторонами було укладено договір № 484 про надання послуг з вивезення твердо-побутових відходів, рідких нечистот та використання звалища, відповідно до якого позивач ( виконавець за договором) зобов»язався надати послуги:

- по вивезенню ТПВ;

- по вивезенню рідких нечистот;

- по користуванню міським сміттєзвалищем,

а відповідач ( замовник за договором) прийняти та оплатити надані йому послуги.

Позивач (виконавець) свої зобов”язання згідно до умов договору виконав - вивіз твердих-побутових відходів в період з квітня 2008року по вересень 2009року, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами:

-№ СФ-0000392 за Квітень-Липень 2009року на суму 920,77грн.;

-№ СФ-0000374 за Серпень 2009року на суму 231,48грн.;

-№ СФ-001428 за Березень-Листопад 2008року на суму 900,00грн.

-№ СФ-0003286 за Жовтень 2008року, на суму 150,00 грн.;

-№ СФ-0002500 за Вересень 2008року на суму 150,00грн.;

-№ СФ-0002144 за Липень-Серпень 2008року на суму 300,00грн.;

Станом на 01 серпня 2010року відповідач свій обов”язок в частині оплати за послуги надані в період з квітня 2008 року по вересень 2009 року (включно) не виконав, чим спричинив виникнення боргу в розмірі 2952,25 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки проводяться відповідно до планового об»єму послуг за даним договором та виставленого рахунку не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.5.3 договору за порушення умов договору в частині термінів оплати за кожен день прострочення нараховується штраф в сумі 5грн. штрафу за кожен день прострочення.

Станом з 01 липня 2008року по 01 серпня 2010року прострочено 762 дня. Загальна сума штрафу за цей період становить 3810,00 грн.

Також позивач просить врахувати 245,03грн. інфляційних та 3% річних. Що становить 72,96грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 7080,24грн. Дану суму позивач просить суд стягнути із відповідача в примусовому порядку.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки проводяться відповідно до планового об»єму послуг за даним договором та виставленого рахунку не пізніше 15 числа поточного місяця.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до планового до п.5,3. договору за порушення умов договору в частині термінів оплати за кожен день прострочення нараховується штраф в сумі 5грн. штрафу за кожен день прострочення.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. В даному випадку зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару, учасник зобов'язаний сплатити штрафні господарські санкції, якими згідно господарського суду України є неустойка, штраф, пеня.

Згідно представленого в матеріалах справи розрахунку позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання нараховано штраф в розмірі 3810,00грн.

Враховуючи те, що у звязку із невиконанням договірних зобов»язань відповідачем позивач поніс відповідні фінансові збитки, повязані із непоступленням коштів, а тому розмір невідшкодованих збитків збільшився у звязку із ростом цін на майно.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні збитки понесені ним внаслідок невиконання ним грошових зобовязань та 3% річних за користування чужими коштами.

Відповідач (Емітент) не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог пункту 1 статті 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, пункт 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, Емітент (Відповідач) повинен сплатити на вимогу кредитора (Позивача) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

По-друге, боржник (Відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (Позивача) зобов'язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не представлено суду доказів відсутності заборгованості, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (інд.код НОМЕР_1) на користь Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, вул. Нижанківського, 50, м.Стрий, Львівської області (код ЗКПО 05759310) 2952,25грн. основного боргу, 3810,00грн. - штрафу, 245,03грн. інфляційних втрат, та 72,96грн.-річних, 102,00грн. - державного мита та 239,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя