Рішення № 11388513, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10 Справа№ 1/79

За позовом: Військового прокурора Рівненського гарнізону, в інтересах держави, в особі Військової частини А1446, м.Рівне

до відповідача: Військової частини 3002, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 851,92 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники:

Від військової прокуратури: Покора К.В. - помічник прокурора (посв.№22 від 15.07.2010р.);

Від позивача: Собко О.Ю. юрисконсульт (дов. вих. №823 від 28.09.2010р., дійсна до 31.12.2010р.);

Від відповідача: Кріль О.С. начальник юридичної служби (дов. №8 від 11.01.2010р., дійсна до 31.12.2010р.).

Позов заявлено Військовим прокурором Рівненського гарнізону, в інтересах держави, в особі Військової частини А 1446, м. Рівне, до Військової частини 3002, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 851,92 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2010р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 16.09.2010р. Ухвалою суду від 16.09.2010р. розгляд справи відкладено на 22.09.2010р. через невиконання прокурором та сторонами вимог ухвали суду від 07.09.2010р. та неявку в судове засідання представників сторін. Ухвалою суду від 22.09.2010р. розгляд справи відкладено на 28.09.2010р. через неявку в судове засідання представників сторін, невиконання прокурором та сторонами вимог ухвал суду від 07.09.2010р. та від 16.09.2010р., а також враховуючи клопотання прокурора про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представник позивача та військової прокуратури позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просять їх задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 851,92 грн.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представник відповідача позовні вимоги повністю визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та військової прокуратури, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши зібрані та наявні в матеріалах справи докази судом встановлено таке.

03.01.2007р. між Військовою частиною 3002 МВС (Замовник) та 1129 військовий шпиталь Західного оперативного командування, в особі Військової частини 3002 (Виконавець) було укладено договір №5. Термін дії договору з 03.01.2007р. до 31.12.2007р.(п.4.1 договору). Після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши письмово другу сторону за один місяць.

Відповідно до п.1 договору Виконавець надає медичну допомогу особовому складу Замовника на підставі направлень останнього, Замовник оплачує вартість наданих послуг. Виконавець зобовязується надавати амбулаторно-медичну допомогу, здійснювати стаціонарне обстеження, лікування, надавати консультативну медичну допомогу військовослужбовцям Замовника, надавати всі види медичних послуг виключно на підставі направлення Замовника в межах медичного висновку про необхідні види і обсяги медичної допомоги, а Замовник зобовязується відшкодовувати витрати за надання медичної допомоги за фактично надані медичні послуги, згідно розрахунків накладних. При наданні медичних послуг, складається їх калькуляція, відповідно до вимог Постанови КМ України № 1923 від 18.10.1999р. (із внесеними змінами та доповненнями)(п.2 договору).

Позивачем, на виконання умов договору, було надано відповідачу медичні послуги та видано накладну №б/н на суму 851,92 грн., підписану сторонами.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що відшкодування витрат за надання медичної допомоги здійснюється за фактично надані послуги, згідно рахунків накладних.

Відповідач, в порушення умов договору, не здійснив оплати позивачу за отримані від останнього медичні послуги у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 851 грн. 92 коп.

30.03.2010р. на адресу відповідача позивачем надіслано претензію вих.№239 від 30.03.2010р. про оплату заборгованості за надані медичні послуги. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Станом на 31.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та складає 851,92 грн.

Доказів погашення заборгованості, станом на день розгляду справи, відповідачем суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України - за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 договору №5 від 03.01.2007р. - Виконавець надає медичну допомогу особовому складу Замовника на підставі направлень останнього, Замовник оплачує вартість наданих послуг. Виконавець зобовязується надавати амбулаторно-медичну допомогу, здійснювати стаціонарне обстеження, лікування, надавати консультативну медичну допомогу військовослужбовцям Замовника, надавати всі види медичних послуг виключно на підставі направлення Замовника в межах медичного висновку про необхідні види і обсяги медичної допомоги, а Замовник зобовязується відшкодовувати витрати за надання медичної допомоги за фактично надані медичні послуги, згідно розрахунків накладних. При наданні медичних послуг, складається їх калькуляція, відповідно до вимог Постанови КМ України № 1923 від 18.10.1999р. (із внесеними змінами та доповненнями)(п.2 договору).

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що відшкодування витрат за надання медичної допомоги здійснюється за фактично надані послуги, згідно рахунків накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема накладної №б/н на суму 851,92 грн., підписаної сторонами, позивач належним чином виконав свої зобовязання перед відповідачем, проте відповідач не оплатив отриманих від позивача медичних послуг в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 851, 92 грн.

Згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 7 ст.193 ГК України встановлено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобовязання.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні 28.09.2010р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.09.2010р.

Виходячи із змісту наведених норм, а також враховуючи той факт, що медичні послуги позивачем (Виконавцем) були надані, відповідно до умов договору, проте залишилися не оплаченими відповідачем (Замовником), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Так як Військова прокуратура Рівненського гарнізону звільнена від сплати державного мита, та враховуючи той факт, що спір виник з вини відповідача, судові витрати стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 530, 610, 611, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.12, 13, 15, 29, 32, 46, 47-1, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Військової частини 3002 (79000, м.Львів, вул.Княгині Ольги, 105, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08682683) на користь Військової частини А1446 (33005, м.Рівне, вул.О.Теліги, 2/А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07722570) 851 грн. 92 коп. основного боргу.

3.Стягнути з Військової частини 3002 (79000, м.Львів, вул.Княгині Ольги, 105, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08682683) в дохід Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита.

4.Стягнути з Військової частини 3002 (79000, м.Львів, вул.Княгині Ольги, 105, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08682683) в дохід Державного бюджету України - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя