Рішення № 11388548, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10                                                                                           Справа№ 13/130

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агротехнологій», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Надбужжя», с. Сасів Золочівського району Львівської області

про: стягнення 173939,60 грн.

Суддя Станько Л.Л.

при секретарі Габаковській Х.В.

Представники:

від позивача Мажар Л.С. –представник (довіреність б/н від 17.05.2010 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Агротехнологій», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Надбужжя», с. Сасів Золочівського району Львівської області про стягнення 173939,60 грн., з яких 149109,85 грн. –основний борг, 16796,76 грн. –пеня, 8032,99 грн. –3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 03.08.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2010 р.

26.08.2010 р. на адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 21.08.2010 р. про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 14034,31грн. пені, 8032,99 грн. –3% річних та повністю покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 26.08.2010 р. розгляд справи відкладався до 28.09.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. До вказаної заяви позивачем долучено копію платіжного доручення № 115 від 11.08.2010 р., як доказ погашення відповідачем суми основного боргу та частково пені.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

12.06.2009 р. між сторонами укладено договір № 69/ПКБ/19-09/С (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача сільськогосподарську техніку (дискова борона Kuhn Discover XL 60) (далі по тексту –товар), а відповідач зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, вартість товару за цим договором встановлюється в національній валюті в розмірі, еквівалентному 57000,00 євро, в тому числі ПДВ 20% - 9500,00 євро, за курсом євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 4.2. даного договору, на кожний день отримання Продавцем (позивачем) платежу від Покупця (відповідача) по цьому договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що Покупець (відповідач) зобов’язується: сплатити 30% від загальної суми товару, що складає 17100,00 євро, за курсом євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 4.2. даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця (позивача), в строк до 24.06.2009 р.; сплатити 70% від загальної суми товару, що складає 39900,00 євро, за курсом євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 4.2. даного договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця (позивача), в строк до 03.07.2009 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов’язання перед позивачем, станом на час звернення з позовною заявою до суду, щодо сплати вартості товару виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 14519,34 євро, що по курсу НБУ еквівалентно 149109,85 грн. Однак, з поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що відповідач 11.08.2010 р. перерахував на рахунок позивача кошти у розмірі 151872,30 грн., з яких суму у розмірі 149109,85 грн. позивач відніс до суми основного боргу. Факт сплати відповідачем суми 151872,30 грн. підтверджується платіжним дорученням № 115 від 11.08.2010 р., копію якого долучено до матеріалів справи. Таким чином, провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення 149109,85 грн. слід припинити.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 11.4. договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем (відповідачем) пп. «а»п. 5.3. договору в частині проведення оплати товару, Покупець (відповідач) сплачує пеню на користь Продавця (позивача) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми прострочення платежу, за кожен день такого прострочення. Позивачем згідно розрахунку позовних вимог нараховано відповідачу пеню на загальну суму 1635,56 євро, що по курсу НБУ еквівалентно 16796,76 грн. Однак, як зазначалося вище, відповідачем сплачено позивачу суму у розмірі 151872,30 грн., з яких позивач суму у розмірі 149109,85 грн., згідно заяви про зменшення позовних вимог, відніс до суми основного боргу, а залишок коштів у сумі 2762,45 грн. зарахував як часткову сплату пені. Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 14034,31 грн. Щодо суми пені у розмірі 2762,45 грн., то в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, три проценти річних на загальну суму 8032,99 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки часткове погашення відповідачем заборгованості відбулося після звернення позивача з позовною заявою до суду, то судові витрати слід покласти на відповідача повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 546, 547, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство Надбужжя», с. Сасів, Золочівський район, Львівська область (р/р 2600932069 в ВАТ СКБ «Дністер», МФО 325569, код ЄДРПОУ 30947615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агротехнологій», м. Київ, вул. Новопирогівська, 66 (р/р 2600716319 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 35893046) 14034 грн. 31 коп. пені, 8032 грн. 99 коп. –3% річних, 1739 грн. 40 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          У частині позовних вимог щодо стягнення 149109,85 грн. основного боргу та 2762,45 грн. пені провадження у справі припинити.

Суддя