Рішення № 11388382, 17.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.10 Справа № 11/266/10

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Державна організація “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” (пр. Леніна, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

у присутності представників:

від позивача: ОСОБА_2 дов. ВМІ № 957590 від 11.05.2010р.;

від відповідача: Мала Н.В.дов. № 02/12 від 19.01.2010р.;

Кущ Н.В. дов. № 02/28 від 22.02.2010р.

про стягнення 10000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” 10000,00 грн., як вказано у позові безпідставно отриманих коштів за договором № 135 від 25.10.2006р. Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи, покласти на відповідача.

31.08.2010р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

Позивач наполягає на задоволенні позову виходячи з вимог ст.ст. 215, 216, 1212 Цивільного кодексу України. На обґрунтування позову пояснив, що на підставі укладеного сторонами 25.10.2006р. договору № 135 про вступ учасника до Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” перерахував на користь відповідача 10000,00 грн. суму безповоротної фінансової допомоги. Вважає, що вказаний договір є нікчемним, а відтак перераховані за договором кошти є безпідставно набутим майном, має бути йому повернуто.

Відповідач проти позову заперечив. Вказав на те, що при укладенні договору від 25.10.2006р. № 135 сторонами дотримано всіх умов дійсності: договір не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, підписаний уповноваженими на те особами, зміст договору відповідає вільному волевиявленню сторін, договір направлений на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Відповідач зазначив, що позивач приступив до виконання договору, що підтверджує його дійсне волевиявлення, 06.11.2006р. надіслав листа про відстрочення платежів за договором, чим ще раз підтвердив дійсність правочину, проте при цьому порушив положення статті 525 Цивільного кодексу України, яка не допускає односторонню відмову від зобовязання чи його зміну. Відповідач зауважив, що у відповідності до ч.1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони вправі укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, і оскільки договір про вступ учасника до фонду підтримки підприємництва не передбачений законодавством, він вважається таким, що не передбачений актами цивільного законодавства, але й не суперечить ним. Відповідач не погоджується з позицією про те, що договір містить елементи договору дарування, стверджуючи, що договір є цілісним, встановлює умови вступу підприємця до фонду підтримки підприємництва і при цьому на фонд покладається ряд обовязків, а згідно з положеннями ст. 717 Цивільного кодексу України договір, який встановлює обовязок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідач наполягає, що договір є відплатним та встановлює не право, а обовязок підприємця здійснити внесок у грошовому виразі, а не зробивши цього позивач автоматично порушує договір. Крім того, вказує відповідач, в договорі сторони визначили порядок та строки уплати - за графіком до 25.10.2009р., що виключає можливість сплачувати внески добровільно або в будь-який час відмовитись від їх оплати.

Таким чином, враховуючи викладене просить у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

25.10.2006р. між сторонами укладено договір № 135 про вступ учасника до Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого сторони зобовязалися спільно діяти в рамках статутної діяльності з метою виконання завдань Фонду.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору у звязку із вступом у Фонд підприємець здійснює безповоротну фінансову допомогу (внесок), суму якої перераховує на розрахунковий рахунок виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 4 Договору передбачений графік внесення безповоротної фінансової допомоги, розмір якої визначено у 90000,00 грн. Цим же пунктом кінцевий строк внесення допомоги встановлено до 25.10.2009р.

Зі змісту Договору вбачається, що він містить елементи різних договорів, тобто є змішаним, а у відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договори, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як слідує з представлених матеріалів на виконання Договору позивач за платіжними дорученнями № 84 від 25.07.2007р. на суму 2500,00 грн., № 61 від 23.05.2007р. на суму 2500,00 грн., № 53 від 24.04.2007р. на суму 2500,00 грн. та квитанцією № 23178846 від 17.01.2007р. на суму 2500,00 грн. перерахував на рахунок Фонду безповоротну фінансову допомогу в загальному розмірі 10000,00 грн.

Стягнення вказаної суми, як безпідставно отриманої, є предметом розгляду даної справи.

Оцінивши в сукупності умови договору № 135 про вступ учасника до державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”, доводи та заперечення сторін а також норми цивільного законодавства України господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного

За договором від 25.10.2006р. № 135 про вступ учасника до Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” ПП ОСОБА_1 здійснює безповоротну фінансову допомогу (внесок) і перераховує на розрахунковий рахунок виконавчої дирекції фонду кошти, тобто кошти мали передаватися без будь-яких зобовязань з боку фонду здійснити на користь підприємця дії чи надати матеріальні або нематеріальні цінності; сторонами чітко визначено статус майна безповоротна фінансова допомога, що за своєю правовою природою є подарунком, тобто коштами, які передані без будь-якої компенсації, а тому до правовідносин сторін за Договором підлягають застосуванню норми глави 55 Цивільного кодексу України, що стосуються дарування.

Згідно зі ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобовязується передати у майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За вимогами ч. 5 ст. 719 Цивільного кодексу України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує пятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Сума договору, укладеного між сторонами (90000,00 грн.) перевищує пятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, однак докази нотаріального посвідчення договору відсутні.

Відсутні також докази ухилення якоюсь із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В силу ч. 2 ст. 215 та ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, а в даному випадку частина правочину, не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Таким чином, слід визнати, що ПП ОСОБА_1 перерахував на користь Фонду грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. безпідставно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його в себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно.

Згідно з частиною 3 тієї ж норми її положення застосовуються, між іншим, до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За таких обставин, слід визнати існування обовязку Фонду повернути ПП ОСОБА_1 10000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджуються зібраними у справі доказами.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85, Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” (пр. Леніна, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 25742263) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 10000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 17.09.2010р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 22.09.2010р.