Рішення № 11388292, 27.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.09.10 р.                     Справа № 15/170                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербіс-Сервіс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 36011200)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Галеон-Д” с. Богоявленка (код ЄДРПОУ 33191133)

про стягнення 150435,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко М.А. – директор згідно протоколу № 1 загальних зборів ТОВ від 12.06.2008 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербіс-Сервіс” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Галеон-Д” с. Богоявленка про стягнення 150435,00 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/170, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 30.07.2010 р., 18.08.2010 р. відповідач в судові засідання 18.08.2010 р., 27.09.2010 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АД № 927231 станом на 21.09.2010 р., з якого вбачається, що ТОВ “Галеон-Д”, ідентифікаційний код 33191133, зареєстровано за адресою: 85643, Донецька область, с. Богоявленка, вул. Щорса, буд. 56. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направив відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання відповідачем даних ухвал суду підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2010 р. сторони уклали договір поставки № 1/4, згідно якого в порядку та на умовах, визначеним даним договором, продавець (відповідач) зобов’язався передати у власність покупцю товар (вугілля), а покупець (позивач) зобов’язався прийняти та оплатити вказаний товар.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк та дата поставки товару погоджується сторонами щомісячно та фіксуються в додатках до договору.

Відповідно до п. 3.5 договору моментом поставки партії товару є дата, вказана на штемпелі станції відправлення в залізничній накладній.

Згідно п. 5.1 договору покупець здійснює 100% оплату протягом 5 банківських днів з моменту прийому товару покупцем по якості та кількості проти надання продавцем покупцю рахунку–фактури із зазначенням сортаменту та кількості товару, що підлягає поставці. Допускається інший, ніж вказаний в даному пункті, порядок здійснення оплати за наявності письмової домовленості між сторонами.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його представниками обох сторін та діє до 31.12.2010 р.

До спірного договору сторони підписали додатки № 1 від 25.01.2010 р., № 2 від 01.02.2010 р., № 3 від 17.02.2010 р., № 4 від 18.02.2010 р., № 5 від 01.03.2010 р., № 6 від 11.03.2010 р., якими передбачили найменування, кількість, якість, ціну за одиницю та загальну вартість товару, а також умови поставки. Також сторони підписали додаткову угоду до договору від 25.02.2010 р., в якій погодили зміну банківських реквізитів відповідача. Спірний договір з додатками та додаткова угода до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторони в усній формі домовилися про здійснення передоплати вугілля за спірним договором № 1/4 від 25.01.2010 р. Вказані обставини підтверджуються конкретними діями сторін: здійснення позивачем платежів із призначенням платежу як оплати за вугілля згідно договору № 1/4 від 25.01.2010 р.; прийняття відповідачем даних платежів як передоплати за спірним договором. Таким чином на виконання додатків № 5 від 01.03.2010 р. та № 6 від 11.03.2010 р. до договору поставки № 1/4 від 25.01.2010 р. позивач протягом січня–березня 2010 р. здійснював передоплату товару, а відповідач після отримання грошових коштів поставляв вугілля покупцю. Вказані обставини підтверджуються завіреними копіями наступних документів: банківських виписок з відмітками банку про проведення платежу, видаткових та податкових накладних, актів прийому–передачі вугільної продукції, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних. В результаті здійснення попередніх оплат та поставок вугілля станом на 31.03.2010 р. заборгованість відповідача на користь позивача склала 165435,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами. В даному акті зазначено сальдо на 01.03.2010 р. в сумі 142435,00 грн. В обґрунтування вказаної суми сальдо позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 28.02.2010 р., заборгованість за яким на користь позивача складала 142435,00 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Завірені копії містяться в матеріалах справи.

З вказаних обставин вбачається, що станом на 31.03.2010 р. відповідач не здійснив поставку вугілля позивачу на суму передоплати за березень 2010 р. в розмірі 165435,00 грн. Сторони проти недопоставки не заперечують, про що свідчить підписання ними акту звірки взаєморозрахунків від 31.03.2010 р.

01.06.2010 р. відповідач частково повернув позивачу грошові кошти на суму 15000,00 грн., що підтверджується завіреною копією банківської виписки, у зв’язку з чим заборгованість відповідача, пов’язана з недопоставкою вугілля позивачу, станом на день подачі позову до суду складає 165435,00 грн. – 15000,00 грн. = 150435,00 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не повернув суму попередньої оплати за непоставлене позивачу вугілля згідно п. 9.3 спірного договору), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Позивач надав до суду заяву від 13.08.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з частковим поверненням відповідачем передоплати на суму 7000,00 грн. та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 143435,00 грн. Завірена копія банківської виписки міститься в матеріалах справи.

26.08.2010 р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з частковим поверненням відповідачем передоплати на суму 10000,00 грн. та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 133435,00 грн. Завірена копія банківської виписки міститься в матеріалах справи.

Факт направлення заяв від 13.08.2010 р. та 26.08.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується описом вкладення до цінного листа від 27.08.2010 р., повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 31.08.2010 р. представнику відповідача, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Вказані заяви суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Відповідно до п. 9.3 договору у випадку визначення сторонами 100% передоплати за товар в якості умови платежу по даному договору та відсутності поставки товару в строки, обумовлені п. 3.1 договору, продавець зобов’язаний не пізніше 5–го числа місяця, наступного за місяцем поставки, перерахувати всю суму передоплати на розрахунковий рахунок покупця.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Спірним договором сторони погодили повернення суми передоплати за непоставлений товар до 5–го числа місяця, наступного за місяцем поставки, за наявності декількох умов: визначення сторонами 100% передоплати за товар в якості умови платежу по даному договору та відсутності поставки товару в строки, обумовлені п. 3.1 договору. З матеріалів справи вбачається, що сторони в усній формі погодили здійснення 100% передоплати за товар, що підтвердили своїми фактичними діями. Строком поставки товару згідно додатків № 5 від 01.03.2010 р. та № 6 від 11.03.2010 р. був березень 2010 р., тобто вже з 01.04.2010 р. почалося прострочення поставки вугілля за березень 2010 р. Враховуючи п. 9.3 договору, відповідач зобов’язаний був повернути позивачу передоплату на суму 133435,00 грн. до 05.04.2010 р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач акти звірки підписав та скріпив печаткою, чим підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем на суму 165435,00 грн. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач після підписання останнього акту звірки частково повернув отриману передоплату на загальну суму 32000,00 грн. згідно банківських виписок, в результаті чого заборгованість склала 133435,00 грн. (165435,00 грн. – 32000,00 грн. = 133435,00 грн.).

Таким чином відповідач не виконав зобов’язання повернути передоплату в установлений договором строк за непоставлений товар на суму 133435,00 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволення позову – на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Галеон-Д” (юридична адреса: 85643, Донецька область, с. Богоявленка, вул. Щорса, буд. 56; код ЄДРПОУ 33191133; рахунок 2600612206980 в АБ „Український Бізнес Банк”, МФО 334969) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтербіс-Сервіс” (юридична адреса: 83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22–А; поштова адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 157–А; код ЄДРПОУ 36011200; рахунок 26008502385000 в філії ПАТ „ПУМБ” м. Донецка, МФО 335537) основний борг на суму 133435,00 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 1334,35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 209,33 грн.

У судовому засіданні 27.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.09.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя