Ухвала суду № 11381343, 26.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-23732/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на додаткову постанову господарського суду Луганської області від 07 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року

у справі №10/678н-ад

за позовом Приватного підприємства «Фелікс»(надалі – ПП «Фелікс»)

до відповідачів: 1.Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області (надалі –Краснодонська ОДПІ Луганської області), 2.Головного управління Державного казначейства у Луганській області (надалі –ГУ ДК у Луганській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032342/0 від 19.07.2006 року та №0000042342/0 від 10.08.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з порушення чинного законодавства, а отже, підлягають скасуванню.

Постановою господарського суду Луганської області від 02 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення №0000032342/0 від 19.07.2006 року та №0000042342/0 від 10.08.2006 року; з Державного бюджету на користь позивача стягнуто: податок на додану вартість у розмірі 133809412078; бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року та травень 2006 року у сумі 733286,00грн.; витрати по сплаті судового збору у сумі 3,20.

У квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням про повернення судового збору у розмірі 1700,00грн. та виправлення помилки у виконавчому документі.

Додатковою постановою господарського суду Луганської області від 07 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року, клопотання позивача задоволені в повному обсязі. А саме, винесено додаткову постанову, якою пункт 3 резолютивної частини постанови господарського суду Луганської області по цій справі від 02.02.07 року після слів та цифр «індивідуальний номер платника податку на додану вартість 133809412078»доповнено словами та цифрами: «на поточний рахунок №26000000530980 у філії банку «Фінанси а Кредит»ТОВ в Луганській області, МФО 304717», виклавши його у наступній редакції: 3.Стягнути з Державного бюджету України –на користь Приватного підприємства «Фелікс», ідентифікаційний код 13380949, яке знаходиться за адресою: місто Красно дон, площа Комсомольська,1 Луганської області, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 133809412078, на поточний рахунок №26000000530980 у філії банку «Фінанси та Кредит»ТОВ в Луганській області, МФО 304717, - бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року та травень 2006 року у сумі 733286 (сімсот тридцять три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.»; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 1700,00грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій Краснодонська ОДПІ Луганської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального то процесуального права, постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання відмовити.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй позовній заяві, не вказав номер розрахункового рахунку у банку, на який належить перерахувати бюджетне відшкодування з ПДВ, а отже, судом першої інстанції при постановленні рішення в резолютивній частині зазначений реквізит не був вказаний. Крім того, у позовній заяві позивачем не було поставлено питання щодо стягнення на його користь судового збору у розмірі 1700,00грн., який був сплачений ним при зверненні до суду, відповідно до платіжного доручення №721 від 20.10.2006 року (а.с.7 т.1).

Відповідно до п.2, п.3 ч.1 ст.168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ч.2 ст.168 КАС України, питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Виходячи з вищевикладеного та з огляду на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення не було визначено спосіб його виконання, а судовий збір у розмірі 1700,00грн. був сплачений позивачем при поданні позовної заяви, клопотання позивача є обґрунтованими.

За таких обстави колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, постановили обґрунтовані рішення. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області –залишити без задоволення.

Додаткову постанову господарського суду Луганської області від 07 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2007 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.