Ухвала суду № 11381338, 26.08.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2010 р.                               м. Київ                                        К-11244/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Брайка А.І., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області

на постанову господарського суду Луганської області від 02 лютого 2007 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року

у справі №10/678н-ад

за позовом Приватного підприємства «Фелікс»(надалі – ПП «Фелікс»)

до відповідачів: 1.Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області (надалі –Краснодонська ОДПІ Луганської області), 2.Головного управління Державного казначейства у Луганській області (надалі –ГУ ДК у Луганській області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень №0000032342/0 від 19.07.2006 року та №0000042342/0 від 10.08.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з порушення норм чинного законодавства, а отже, підлягають скасуванню.

Постановою господарського суду Луганської області від 02 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення №0000032342/0 від 19.07.2006 року та №0000042342/0 від 10.08.2006 року; з Державного бюджету на користь позивача стягнуто бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року та травень 2006 року у сумі 733286,00грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що у податкового органу не було законних підстав для зменшення заявлених в квітні та травні 2006 року до відшкодування сум податку на додану вартість, оскільки позивач не допустив порушень чинного законодавства при декларуванні в березні –травні 2006 року сум податкового кредиту і відповідно сум, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету за ці періоди.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій Краснодонська ОДПІ Луганської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального то процесуального права, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Краснодонської ОДПІ Луганської області, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ПП «Фелікс»до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість (надалі – ПДВ) за березень 2006 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виправлених помилок, відповідно до яких, від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту склало 1256108,00грн. Податковим органом 31.05.2006 року було проведено камеральну перевірку, за висновками якої порушень встановлено не було (а.с.21 т.1).

Також, позивач подав до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування в розмірі 970681,00грн. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 970681,00грн. на розрахунковий рахунок у банку. За результатами камеральної перевірки зазначеної податкової декларації порушень не встановлено (а.с.20 т.1).

Крім того, позивачем було подано до Краснодонської ОДПІ Луганської області податкову декларацію з ПДВ за травень 2006 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 685206,00грн.

В подальшому, контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Фелікс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2006 року, про що складено акт №1492/23-13380949 від 18.07.2006 року.

В ході проведення перевірки Краснодонською ОДПІ Луганської області було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що, за висновками податкового органу привело до завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2006 року на розрахунковий рахунок у сумі 435236,65грн., завищення від’ємного значення податку на додану вартість за березень 2006 року на 1196,48грн. та за квітень 2006 року на 1626,94грн. Також, в акті перевірки зазначено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2006р. у розмірі 535444,35грн., що пов’язано з відсутністю відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок постачальників та покупців позивача.

За результатами проведеної перевірки Краснодонською ОДПІ Луганської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032342/0 від 19.07.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 438060,00грн.

Крім того, контролюючим органом проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Фелікс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року, про що складено акт №1574/23-13380949 від 07.08.2006 року.

В ході проведення перевірки Краснодонською ОДПІ Луганської області було встановлено порушення позивачем п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4, абз.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що, за висновками податкового органу привело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2006 року на розрахунковий рахунок у сумі 307039,74грн., зайвого віднесення до податкового кредиту ПДВ у розмірі 319,10грн. Крім того, позивачем не включено до складу податкового зобов’язання у травні 2006 року попередню оплату від РКХЗ «Заря»у загальній сумі –3647,71грн., в т.ч. ПДВ –729,54грн. Також, в акті перевірки зазначено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2006р. у розмірі 378166,26грн., що пов’язано з відсутністю відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок постачальників та покупців позивача.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042342/0 від 10.08.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 307040,00грн.

Згідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Правовий аналіз підпункту 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»дозволяє зробити висновок, що законодавцем для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню обумовлено лише одне обмеження: така сума має дорівнювати сплаті ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно із приписами п.7.5 ст.7 зазначеної вище норми Закону, вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що податок на додану вартість дійсно надмірно сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг), та може бути відшкодований платнику податку з урахуванням виконання позивачем інших умов щодо відшкодування, встановлених Законом.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Луганської області від 02 лютого 2007 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.