Ухвала суду № 11380797, 07.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2010 р. м. КиївК-3262/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігазоіл»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року

у справі № АС-53/220-07 Господарського суду Харківської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігазоіл»

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігазоіл»(далі ТОВ, позивач), скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі МДПІ, відповідач) № 000312310/0 від 07 травня 2007 року в сумі 212250,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року постанову місцевого господарського суду скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ оскаржило її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ТОВ просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року та залишити в силі постанову Господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 року.

Представники сторін в судове засідання не зявились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В звязку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

До початку судового розгляду справи від МДПІ до суду касаційної інстанції надійшло клопотання, в якому податковий орган просить закрити провадження у даній справі у звязку з визнанням постановою Господарського суду Харківської області від 15 квітня 2010 року ТОВ банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Оскільки, МДПІ не надано суду доказів внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи позивача у справі, то підстав для закриття провадження колегія суддів не вбачає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 000312310/0 від 07 травня 2007 року про визначення ТОВ податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 212250,00 грн. слугували висновки акту МДПІ № 572/23-104/32938623 від 24 квітня 2007 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 грудня 2006 року.

Даним актом зафіксовано порушення позивачем пункту 1.32, пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР; далі Закон № 334/94-ВР) в звязку з віднесенням у 2006 році до складу валових витрат комісійної винагороди за надану гарантію в сумі 705000,00 грн., яка до складу валових витрат не відноситься, за рахунок чого занижено податок на прибуток за 2006 рік на 176250,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, для віднесення витрат до валових витрат виробництва та обігу необхідною умовою є отримання товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Родовід банк»кредитна лінія ТОВ для розрахунків з ТОВ «Новойл»за поставлений товар у 2006 році не відкривалася.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку, що у ТОВ права на віднесення до валових витрат комісійної винагороди за надану гарантію не виникло, а відтак підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновку постанови суду апеляційної інстанції, а тому не можуть бути підставою для її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігазоіл» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіБрайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.