Постанова № 11379867, 24.09.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 10/53-8/53-8/455

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пушай В.І., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 2878П/3-7 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.08.10 за заявою ВАТ "Павлівське" про зміну способу виконання рішення по справі № 10/53-8/53-8/455

за позовом ВАТ "Павлівське", смт. Артемівка

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук

про визнання недійсним договору -

встановила:

В серпні 2010 р. позивач ВАТ «Павлівське», смт. Артемівна, Чутівського району, Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою в якій просив суд змінити спосіб виконання рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455, та стягнути з ПП ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавської області вартість майна нежитлової будівлі (яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та трансформаторної підстанції КМТ 193, ТУ-16-672, 160-87 ТМ-100/10-У) в сумі 65019 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав вказане рішення суду та не повернув вказане приміщення та трансформаторну підстанцію позивачу, і на даний час зазначене рішення виконати вже неможливо оскільки приміщення відповідачем зруйноване, а трансформаторна підстанція відсутня.

Ухвалою господарського суду Полтавської області (суддя Плеханова Л.Б.) від 19.08.2010 р. по справі № 10/53-8/53-8/445 в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу мотивовано з посиланням на те, що внаслідок зруйнування відповідачем спірної будівлі та відсутності у останнього трансформаторної підстанції позивачу відповідачем були завдані збитки, які останній має право вимагати відшкодувати за рахунок відповідача в порядку ст. 16, 22 ЦК України шляхом подання до суду нового позову та ін.

Позивач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти рішення про задоволення вимог, викладених в поданій ним до господарського суду заяві про зміну способу виконання рішення господарського суду. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні ухвали не врахував його доводи щодо необхідності застосування до спірних правовідносин практики вирішення судами аналогічних спорів, зокрема розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. та ін.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Сторони, в судове засідання своїх представників не направили.

З метою належного повідомлення останніх про час та місце розгляду скарги, на їх адреси, вказані в рішенні та заяві про зміну способу виконання рішення судом направлені рекомендовані листи з ухвалою про порушення провадження у справі від 15.09.2010 р.

Відповідно до п. 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. за № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає що сторін належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Разом з тим враховуючи, що ч. 2 ст. 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними в даній справі матеріалами та документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455 позов задоволено та зокрема визнано недійсним укладений між сторонами 17.11.2002 р. договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2) та трансформаторної підстанції КТМ 193 ТУ-16-672, 160-87, ТМ-10/10-У.

Зобовязано відповідача повернути позивачу нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_2 та трансформаторну підстанцію КТМ 193, ТУ-16-672,160-87 ТМ-100/10-У.

Вказане рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили.

В серпні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду з заявою в якій просив суд змінити спосіб виконання рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455, та стягнути з ПП ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавської області вартість майна нежитлової будівлі (яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та трансформаторної підстанції КМТ 193, ТУ-16-672, 160-87 ТМ-100/10-У) в сумі 65019 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав вказане рішення суду та не повернув вказане приміщення та трансформаторну підстанцію позивачу, і на даний час зазначене рішення виконати вже неможливо оскільки приміщення відповідачем зруйноване, а трансформаторна підстанція відсутня.

В обґрунтування вказаного позивач надав до суду постанову державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ ОСОБА_2 від 21.06.2010 р. про повернення виконавчого документа. З даної постанови вбачається, що нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 та трансформаторної підстанції КМТ 193, ТУ-16-672, 160-87 ТМ-100/10-У відсутні, в звязку з чим, на підставі п. 6 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документа позивачу.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з заявою про зміну способу виконання рішення.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що внаслідок зруйнування відповідачем спірної будівлі та відсутності у останнього трансформаторної підстанції позивачу відповідачем були завдані збитки, які останній має право вимагати відшкодувати за рахунок відповідача в порядку ст. 16, 22 ЦК України шляхом подання до суду нового позову та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в звязку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушив конституційний принцип обовязковості виконання рішення суду на всій території України.

Зазначений принцип кореспондується зі ст. 115 ГПК України, відповідно до якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З метою забезпечення можливості виконання рішення господарського суду нормами ГПК України забезпечено можливість зокрема зміни способу та порядку виконання цього рішення.

Зокрема ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (п. 1.3 розяснення вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р.).

Суд першої інстанції не звернув уваги на п. 3 розяснення вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 р. яким передбачено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (стаття 40 Закону України "Про виконавче провадження"), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Як свідчить постанова державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ ОСОБА_2 від 21.06.2010 р. про повернення виконавчого документа, нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 та трансформаторної підстанції КМТ 193, ТУ-16-672, 160-87 ТМ-100/10-У відсутні. Виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 6 ст. 40, ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин рішення господарського суду від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455 про повернення будівлі та трансформаторної станції фактично неможливо, що в свою чергу грубо порушує права позивача на виконання рішення суду та отримання належного йому майна.

Посилання суду на необхідність звернення до суду з відповідним позовом про стягнення збитків в порядку ст. 16, 22 ЦК України є безпідставними, оскільки рішення господарського суду від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455 вже винесено на користь позивача та набрало законної сили, однак воно не виконано у встановленому законом порядку та у визначений в даному рішенні спосіб (передачу майна в натурі). Проте, як свідчать матеріали справи, вказане рішення може бути виконано в разі зміни способу його виконання в зазначений позивачем спосіб.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, в ній останній вимагає відшкодування вартості присудженого до передачі йому майна в грошовому еквіваленті.

Як свідчить визнаний недійсним за рішенням суду по справі № 10/53-8/53-8/455 договір купівлі-продажу від 07.11.02 р., балансова вартість будівлі становить 65019 грн. Дану будівлю та трансформаторну станцію відповідач від позивача в рамках недійсної угоди отримав (акт від 12.11.02 р.), проте на виконання рішення суду по справі № 10/53-8/53-8/455 позивачу не передав, а зруйнував.

Беручи до уваги викладене, висновки суду щодо відмови в задоволенні заяви є необґрунтованими, ухвала господарського суду про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення підлягає скасуванню, вказана заява підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 65019 грн. вартості майна.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.08.10 р. по справі № 10/53-8/53-8/455 скасувати.

Заяву ВАТ «Павлівське», смт. Артемівна (код 13953115) про зміну способу виконання рішення господарського суду Полтавської області від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455 задовольнити.

Змінити визначений рішенням господарського суду Полтавської області від 30.01.2004 р. по справі № 10/53-8/53-8/455 спосіб виконання рішення визначений в абз. 3 резолютивної його частини.

Замість зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути ВАТ «Павлівське»с. Артемівна, Чутівського району Полтавської області нежитлову будівлю, розташовану за адресою с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, вул.. Бригадна № 1-Б та трансформаторну підстанцію КМТ 193, ТУ-16-672, 160-87 ТМ-100/10-У, стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності № НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Павлівське»(Полтавська область, Чутівський район, смт. Артемівна, вул.. Артема, 69, код 13953115) 65019 грн. вартості майна нежитлової будівлі (яка знаходиться за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Бригадна, 1-б та трансформаторної підстанції КМТ 193, ТУ-16-672, 160-87 ТМ-100/10-У).

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Повний текст постанови підписано 24.09.2010 р.

Головуючий суддя Пушай В.І.

судді Барбашова С.В.

Плужник О.В.