Постанова № 11379792, 13.09.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2010 р. Справа № 42/05-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

Представник позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 (довіреність № 2193 від 12.07.09 р.),

Представники першого відповідача за первісним позовом:ОСОБА_2 з належно оформленою довіреністю №1692 від 27.04.2010р., ОСОБА_3 з належно оформленою довіреністю №469 від 11.02.2010р.

Представник другого відповідача в судове засідання не зявився

треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

ОСОБА_4 (особисто)

ОСОБА_5 (особисто)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_6 (вх. № 1499 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2010 року по справі № 42/05-10

за позовом фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків,

до 1) фізичної особи ОСОБА_7, м. Харків,

2) фізичної особи ОСОБА_8, м. Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пірс», м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії,

за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків,

до 1) фізичної особи ОСОБА_7, м. Харків,

2) фізичної особи ОСОБА_8, м. Харків;

3-тя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ «Пірс», м. Харків,

про переведення прав покупця за договором та зобов'язання вчинити певні дії,

за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фізичної особи ОСОБА_5, м. Харків,

до 1) фізичної особи ОСОБА_7, м. Харків,

2) фізичної особи ОСОБА_8, м. Харків,

3-я особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ «Пірс», м. Харків,

про переведення прав покупця за договором та зобов'язання вчинити певні дії,

та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_9, м. Харків,

до 1) фізичної особи ОСОБА_5, м. Харків,

2) фізичної особи ОСОБА_6, м. Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Единство», м. Харків,

про переведення прав та обов'язків покупця акцій за договором та зобов'язання здійснити реєстраційні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням від 27 квітня 2010 року господарського суду Харківської області по справі №42/05-10 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Погорелова О.В., суддя Усатий В.О., суддя Шатерніков М.І.) було вирішено:

- В позові ОСОБА_6 до Фізичної особи ОСОБА_9 та до фізичної особи ОСОБА_8 відмовити повністю.

- В самостійному позові ОСОБА_4 до фізичної особи ОСОБА_8 та до Фізичної особи ОСОБА_9 відмовити повністю.

- В самостійному позові ОСОБА_5 до фізичної особи ОСОБА_8 та до Фізичної особи ОСОБА_9 відмовити повністю.

- Задовольнити клопотання ОСОБА_9 про відновлення пропущеного строку позовної давності.

- Зустрічний позов Фізичної особи ОСОБА_9 до ФО ОСОБА_5 та до ОСОБА_6 задовольнити повністю.

- Скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою господарського суду Харківської області у справі 42/05-10 від 27.01.2010р., а саме скасувати накладення арешту в формі заборони на відчуження ОСОБА_8 (61195 АДРЕСА_1) належних йому акцій ЗАТ "АТП 126327" у кількості 107152 штук.

- Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову.

- Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову.

- Перевести на ОСОБА_9 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.07.2005 року, що був укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 щодо передання у власність 1284640 штук простих іменних акцій ЗАТ “АТП 16327” на умовах виконання договору купівлі-продажу цінних паперів, що був укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5

- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму “Единство” (код 24270230) внести до реєстру акціонерів ЗАТ “АТП 16327” записи про перехід права власності за рішенням суду на 1284640 штук простих іменних акцій ЗАТ “АТП 16327”(код ЄДРПОУ 31269328) від ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до ОСОБА_9 ( 61045, АДРЕСА_4,) та видати ОСОБА_9 сертифікат на 1284640 штук простих іменних акцій ЗАТ “АТП 16327”.

- Задовольнити клопотання відповідача 1 ОСОБА_9 про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову.

- Вжити заходи забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту в формі заборони на відчуження ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) належних йому акцій ЗАТ “АТП-16327”у кількості 1284640 штук.

- Стягнути з фізичної особи ОСОБА_6 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_3) та фізичної особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_9 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3211,60грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Другий відповідач за первісним позовом, Фізична особа ОСОБА_6, з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження; скасувати рішення господарського суду Харківської області по справі №42/05-10 від 27.04.2010 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, а первісний позов ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити, а також скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження акцій ОСОБА_5 та застосувати заборону на відчуження акцій ОСОБА_8. В обґрунтування скарги заявник посилається на незастосування та невірне застосування господарським судом Харківської області норм матеріального права, а також неповне дослідження матеріалів справи, недоведеність обставин, що мають суттєве значення до справи.

Представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів, а саме - викликання в судове засідання ОСОБА_9 для встановлення та підтвердження фактів, на які посилаються його представники.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто, або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Враховуючи те, що в судовому засіданні представниками ОСОБА_9 неодноразово давались пояснення по справі, а також те, що Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язок сторони особисто приймати участь в судовому засіданні, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Також, представником позивача заявлено клопотання про витребування від позивачів та третьої особи документальні підтвердження того, на підставі якого договору, за яку ціну та яким чином акції ЗАТ "Автоколона 2250" були передані від ОСОБА_9 ОСОБА_8

Колегія суддів зазначає, що вивченням матеріалів справи встановлено, що на виконання ухвали господарського суду Харківської області ТОВ фірмою "Реакомп" був наданий лист № 19 від 24.03.2010 року в якому зазначені відомості, щодо яких позивач просить здійснити витребування доказів, у зв'язку з чим, підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів не вбачається, оскільки такі докази є в матеріалах справи.

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Харківської області справи № 16/120-10 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, до ОСОБА_9, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору.

Клопотання мотивовано тим, що предметом розгляду справи № 16/120-10 є визнання недійсним договору міни цінних паперів № Б346 від 23.12.2009 року, тому, на думку заявника, неможливо розглядати зобов'язання сторін здійснити певні дії за договором, який може виявитись недійсним.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Також, слід зазначити, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Колегія суддів зазначає, що позивач в своєму клопотанні не обґрунтував в чому полягає неможливість розгляду даної справи до вирішення господарським судом Харківської області справи № 16/120-10, не вбачає такої неможливості і колегія суддів.

Також слід зауважити, що з ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі № 16/120-10 неможливо встановити, що предметом цієї справи є визнання недійсним саме договору № Б346 від 23.12.2009 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників та третіх осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, ФО ОСОБА_6, в січні 2010 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, після уточнення позовних вимог (19.03.2010р.), які прийняті судом, просив суд перевести на ОСОБА_6 (і.н. НОМЕР_3) права та обов'язки покупця за договором міни цінних паперів № Б346 від 23.12.2009р., що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо передання у власність акцій ЗАТ "АТП 16327" частково на 107152 акцій за ціною 4113,00 грн.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірс" та ОСОБА_8 здійснити належні, необхідні та достатні дії для реєстрації акцій в кількості 107152 штук за ОСОБА_6 Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про витребування доказів. Окрім того, до позовної заяви позивачем надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту у формі заборони на відчуження 2-відповідачем ОСОБА_8 належних йому акцій ЗАТ "АТП 126327" у кількості 107152 штук.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 січня 2010 року було задоволено заяву ФО ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт у формі заборони на відчуження ОСОБА_8 належних йому акцій ЗАТ "АТП 126327" у кількості 107152 штук.

ФО ОСОБА_5 звернувся 01 березня 2010 року до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФО ОСОБА_7, м. Харків та ФО ОСОБА_8, м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ "Пірс" про переведення на ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_2) прав та обов'язків покупця за договором міни цінних паперів № Б346 від 23.12.2009р., що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо передання у власність акцій ЗАТ "АТП 16327" частково на 344208 акцій за ціною 13212,10 грн. Разом із позовною заявою було надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. ФО ОСОБА_5 також просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пірс" та ОСОБА_8 здійснити належні, необхідні та достатні дії для реєстрації акцій в кількості 344208 штук за ОСОБА_5

ФО ОСОБА_4 01 березня 2010 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФО ОСОБА_7 та до ФО ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ "Пірс", про переведення на ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_4) прав та обов'язків покупця за договором міни цінних паперів № Б346 від 23.12.2009р., що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо передання у власність акцій ЗАТ "АТП 16327" частково на 451360 акцій за ціною 17325,00 грн. Разом із позовною заявою було надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2010 року було прийнято до розгляду позовну заяву ФО ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ТОВ "Пірс", про переведення прав покупця за договором та зобов'язання вчинити певні дії; прийнято до розгляду позовну заяву ФО ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ТОВ "Пірс", про переведення прав покупця за договором та зобов'язання вчинити певні дії; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ФО ОСОБА_4 та ФО ОСОБА_5.

Від 1-відповідача через канцелярію суду 08.04.2010р. надійшов зустрічний позов, в якому 1-відповідач просить : витребувати у ОСОБА_6 та/або у реєстратора ТОВ "Единство" 61145 м. Харків, вул. Космічна, 26, договір купівлі-продажу акцій ЗАТ "АТП-16327" укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5; перевести на ОСОБА_9 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів, що був укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 щодо передання у власність 1284640 штук простих іменних акцій ЗАТ "АТП 16327" на умовах договору купівлі-продажу цінних паперів, що був укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Единство" (код 24270230) внести зміни до реєстру акціонерів ЗАТ "АТП 16327" щодо перереєстрації 1284640 штук простих іменних акцій ЗАТ "АТП 16327" з ОСОБА_5 на ОСОБА_9 та видати сертифікат на зазначену кількість акцій; стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 витрати на оплату держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з зустрічною позовною заявою надійшли доповнення до зустрічного позову, в якому ОСОБА_7 просить залучити ТОВ "Единство" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2010 року зустрічну позовну заяву ФО ОСОБА_9 було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом; залучено до участі у справі ТОВ "Единство" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, за зустрічним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в суді першої та апеляційної інстанцій, 23 грудня 2009 року акціонер ЗАТ “АТП- 16327” ОСОБА_7 підписав договір міни цінних паперів №Б346, укладений за участю ліцензованого торговця цінними паперами ТОВ “ПІРС”, щодо обміну належних йому на праві власності 902720 штук простих іменних акцій ЗАТ “АТП- 16327” (знерухомлені у зберігача) на 3465 простих іменних акцій ЗАТ “Автоколона-2250”. Договір був виконаний сторонами: Реєстратором цінних паперів ЗАТ “Автоколона-2250”ТОВ фірма “Реакомп” ЛТД була здійснена перереєстрація 3465 простих іменних акцій ЗАТ “Автоколона-2250”з ОСОБА_8 на ОСОБА_9, Зберігач цінних паперів ТОВ “Пірс” зарахував 902720 штук простих іменних акцій ЗАТ “АТП- 16327” на рахунок у цінних паперах ОСОБА_8 та списав відповідні акції з рахунку ОСОБА_9 До укладання вищезазначеного договору міни (03.12.2009р.) ОСОБА_7, посилаючись на ст..362 ЦК України, запропонував акціонерам ЗАТ “АТП-16327” придбати належний йому пакет акцій товариства у кількості 902720 штук за ціною 700000 грн. В своїх повідомленнях, які містяться у матеріалах справи, він вказав, що продаж акцій можливий лише вищевказаним цілим пакетом і отримав письмові відповіді, в яких акціонер ОСОБА_4 (лист від 08.12.2009) вказав, що у разі узгодження порядку та строку розрахунків він дає згоду на купівлю частки, на яку поширюється його переважне право та яка складає 451360 акцій, акціонер ОСОБА_6 (лист від 09.12.2009 року) дала згоду на придбання частини вищевказаного пакету, а саме 107152 штуки акції. Від акціонера ОСОБА_5 також надійшла письмова згода (від 08.12 2009 року) на придбання частки акцій на які поширюється його переважне право (1284640 акцій).

Судовою колегією встановлено, що в період виникнення спірних правовідносин щодо договору міни цінних паперів від 23.12.2009 № Б346, чинним законодавством України не було передбачено переважне право акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій. Стаття 81 ГК України, яка встановлювала переважне право акціонерів ЗАТ на придбання акцій, виключена на підставі Закону України № 514 від 12.09.2008 року, положення частин 2, 3 статті 7 Закону України № 514, на які посилається позивач, регулюють відповідні правовідношення акціонерів приватних акціонерних товариств. Акціонери ЗАТ “АТП-16327” не приймали рішення про приведення статуту у відповідність із Законом № 514 і відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього закону та розяснення від 14.07.2009 № 8, затвердженому рішенням ДКЦПФР № 797 від 14.07.2009 року мають керуватися Законом України “Про господарські товариства”. Таким чином на момент укладання договору міни цінних паперів №Б346 від 23.12.2009 чинне законодавство не містило обмежень щодо відчуження акціонерами закритих акціонерних товариств належних їм акцій третім особам.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено в суді першої та апеляційної інстанцій, посилання позивача ОСОБА_16 і третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в обґрунтування своїх позовних вимог на пункт 4.9. статуту товариства не є належним доказом обставин на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог з наступних підстав. Положення пункту 4.9. статуту товариства в умовах чинного законодавства не відповідають положенню частини 4 пункту 6.1 статуту товариства, в якій відповідно до статуту та закону встановлено право акціонера здійснити відчуження акцій, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно частини другої п.1 статті 4 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-IV, обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Аналогічна норма встановлена і пунктом “д” частини першої статті 10 закону “Про господарські товариства”№1576-12.

Таким чином, та, як вірно вказано в рішенні першої інстанції, закон не передбачає можливості встановлювати в статуті акціонерного товариства обмеження обігу цінних паперів, які не передбачені законом.

Посилання позивача за первісним позовом на рішення Конституційного суду України по справі N 1-11/2005 від 11 травня 2005 року N 4-рп/2005, рекомендації Президії вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007 р., Постанову Пленуму Верховного суду України не відповідають обставинам спірних правовідносин, які відбулися в умовах інших законодавчих норм, а саме після вилучення з ГК України статті 81 на підставі Закону від 17.09.2008 року № 514-VI, набрання чинності Законом № 3480-IV від 23.02.2006 та внесення змін до частини першої статті 10 закону “Про господарські товариства” згідно із Законом N 997-V (997-16 ) від 27.04.2007.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у Фізичної особи ОСОБА_6 не має законних підстав перевести на себе права та обовязки покупця за договором міни цінних паперів № Б 346 від 23.12.2009 , що був укладений між ОСОБА_9 і ОСОБА_8

Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги ОСОБА_6 не доведені матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Фізичної особи ОСОБА_9 та до фізичної особи ОСОБА_8 повністю.

Щодо позовних вимог третіх осіб із самостійними вимогами, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, колегія суддів вказує на те, що судом першої інстанції правомірно визначено в оскаржуваному рішенні, що позовні вимоги третіх осіб із самостійними вимогами ґрунтуються на тих же правових підставах що й позовні вимоги ОСОБА_6 , а саме треті особи із самостійними вимогами про переведення на ОСОБА_5 прав та обов'язків покупця за договором міни цінних паперів № Б346 від 23.12.2009р., що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо передання у власність акцій ЗАТ "АТП 16327" частково на 344208 акцій за ціною 13212,10 грн. та про переведення на ОСОБА_4О прав та обов'язків покупця за договором міни цінних паперів № Б346 від 23.12.2009р., що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо передання у власність акцій ЗАТ "АТП 16327" частково на 451360 акцій за ціною 17325,00 грн., відповідно.

Враховуючи вищевикладене та те, що правові підстави вказані третіми особами в обґрунтування своїх вимог є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, судова колегія першої інстанції правомірно й обгрунтовано відмовила повністю в задоволенні самостійного позову ОСОБА_4 до фізичної особи ОСОБА_8 та до Фізичної особи ОСОБА_9 та в самостійному позові ОСОБА_5 до фізичної особи ОСОБА_8 та до Фізичної особи ОСОБА_9 відмовляє повністю.

Окрім того, однією з вимог апеляційної скарги є прийняття нового рішення у справі яким заявник просить первісний позов ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задовольнити, проте у первісного позову в якому б були вищевказані позивачі не має, натомість є позов ФО ОСОБА_6 до ФО ОСОБА_9 та до ФО ОСОБА_8 й самостійні позови ФО ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Отже, така вимога не відповідає нормам чинного законодавства, що ставляться для порядку перегляду судових рішень в апеляційному порядку, оскільки, відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. З тих же підстав суд не розглядає клопотання позивача за первісним позовом, що було заявлено у скарзі, щодо застосування заборони на відчуження акцій ОСОБА_8

Твердження ОСОБА_6 стосовно того, що суд першої інстанції поклав на відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_6 обов»язок доказування пропущеного строку позивачем ОСОБА_9 є не обгрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що саме позивачем за зустрічним позовом були надані пояснення, в яких позивач надав правове та документальне обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку, яке було правомірно задоволено судом першої інстанції.

Відповідно до Закону України “Про господарські товариства” та ЦК України, учасники (акціонери) товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди), вийти в установленому порядку з товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства, а саме: на вимогу учасника товариство зобовязане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Проте, ні в законі, ні в статуті товариства не встановлено право доступу акціонера АТ до інформації реєстру акціонерів щодо інших акціонерів товариства. Окрім того, відповідно до законодавства, ч. 2 ст. 14 Закону № 710/97-ВР від 10.12.1997 року “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, розголошення інформації реєстрів є забороненою та встановлено, що учасники Національної депозитарної системи (до яких відповідно до ст.1 цього закону відносяться і емітенти, і реєстратори) гарантують конфіденційність інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів. Усі їх працівники зобов'язані додержуватися вимог конфіденційності інформації щодо рахунків у цінних паперах та обігу цінних паперів. Відповідно до першої частини ст. 42 Закону “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 № 3480-IV інформація про облік іменних цінних паперів розкривається учасниками депозитарної системи України на письмовий запит власника інформації або з його письмового дозволу, крім випадків розкриття інформації за рішенням суду і на вимогу компетентних державних органів.

Розділом 12 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. N 60 (далі Положення 60), чинним на момент виникнення спірних правовідносин, прямо встановлено, що Зареєстрована особа (тобто акціонер) має право на отримання інформації, що міститься на її особовому рахунку. Емітент має право отримати інформацію, що міститься в системі реєстру, але не має права її розголошувати. Зареєстровані особи не мають права на отримання інформації щодо інших зареєстрованих осіб та належних їм іменних цінних паперів. Така ж норма міститься і у розділі ХІІ Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженому рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку ВІД 17.10.2006 N 1000 (далі Положення 1000), яке чинне на даний момент.

Судом першої інстанції вірно вказано у оскаржуваному рішенні, що ОСОБА_7 не мав ні права, ні можливості отримати інформацію щодо продажу акцій іншими акціонерами товариства і тим більш про умови цього продажу: строки, ціну, кількість акцій і таке інше.

Відповідач 1 вказує, що, у звязку з наміром відчуження належних йому акцій товариства у грудні 2009 року, він звернувся до керівника ЗАТ “АТП-16327” ОСОБА_4, який повідомив йому про необхідність письмово попередити усіх акціонерів. При цьому ОСОБА_4 вперше повідомив відповідача 1, що засновник товариства ОСОБА_6 продала третій особі (не акціонеру) ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу пакет акцій ЗАТ “АТП 16327” у кількості 1284640 штук, що становить 30,07% статутного капіталу товариства.

Твердження представника ОСОБА_6 в апеляційній скарзі щодо того, що ОСОБА_7 знав про продаж акцій ОСОБА_6 ОСОБА_5, а саме посилання на лист від 20.07.2005 року № 20/1, спростовуються наступним.

Як свідчать матеріали справи, встановлено судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, лист адресований реєстратору ЗАТ “АТП-16327” ТОВ фірма “Единство”, не містить жодних посилань на договір купівлі-продажу (не вказано ні дату договору, ні кількість акцій, ні їх ціна, ні продавець цих акцій). В ньому йдеться про те, що правління вважає можливим надати реєстроутримувачу пакет документів на оформлення переходу прав власності згідно договору купівлі - продажу третій особі.

Відповідно до пункту 7.3 Положення 60 (чинне на момент внесення змін до реєстру) документи, за якими вимагається внесення змін до реєстру надаються реєстроутримувачу зареєстрованою особою, яка передає цінні папери або особою, на ім'я якої передаються цінні папери (особисто, через уповноважених осіб або курєром). Правління може приймати рішення щодо договору купівлі-продажу акцій та надавати реєстратору пакет документів для внесення змін до реєстру тільки коли йдеться про угоду, стороною якої є сам емітент. Згода правління на реєстрацію переходу прав власності за наслідками цивільно-правових угод в інших випадках відповідно до п. 7.16 Положення 60 не передбачена і відповідно до пункту 7.13 цього положення, яким встановлюється виключний перелік підстав для відмови в реєстрації, не надається реєстратору.

З вищенаведеного вбачається, що лист, на який посилається в своїх запереченнях представник ОСОБА_6, не має відношення до належного повідомлення акціонера ОСОБА_9 про продаж акціонером ОСОБА_6 1284640 штук акцій ЗАТ “АТП-16327”за ціною 25 копійок кожна.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача 1 про відновлення строку пропущеної давності є обґрунтованим та правомірно задоволено судом першої інстанції.

Щодо зустрічних позовних вимог, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 липня 2005 року між акціонером ЗАТ “АТП-16327” ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу 1284640 штук простих іменних акцій “АТП-16327”.

Відповідно до норми частини третьої статті 81 ГК України, яка встановлює переважне право акціонерів ЗАТ на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства, і була чинною на момент укладання вищезазначеного договору, ОСОБА_7 мав переважне право на придбання цих акцій.

Судом першої інстанції було вірно застосовано норми законодавства та вказано, що, відповідно до ч. 3 ст. 81 ГК України, акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Конституційний Суд України в рішенні по справі N 1-11/2005 від 11 травня 2005 року N 4-рп/2005, дійшов висновку, що коли установчими документами ЗАТ закріплено переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами цього товариства, то це не є обмеженням права власника акцій володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки, підписуючи в межах чинного законодавства України установчі документи ЗАТ, акціонер добровільно погоджується на встановлення особливого порядку відчуження об'єктів своєї власності, беручи при цьому на себе відповідні зобов'язання. При цьому, Конституційним судом в п.2 рішення вирішено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.

Як зазначено в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007 р., п. 3.12., у вирішенні спору, пов'язаного з порушенням переважного права акціонерів закритих акціонерних товариств, господарським судам необхідно враховувати положення статуту закритого акціонерного товариства, які визначають порядок реалізації акціонерами товариства переважного права на придбання акцій, що продаються. У разі відсутності у статуті товариства таких положень господарський суд задовольняє заявлені вимоги акціонерів про переведення на них прав покупців акцій пропорційно кількості акцій, якими вони володіють.

Верховний Суд України у постанові від 24 жовтня 2008 року №13, п.32, зазначає, що продаж акціонером ЗАТ акцій з порушенням переважного права не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою ч.4 ст. 362 ЦК України.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що діями по укладенню договору купівлі-продажу цінних паперів з третьою особою було порушено переважне право акціонера ЗАТ “АТП 16327” ОСОБА_7 на купівлю акцій, що продаються третій особі.

Як свідчать матеріали справи, встановлено колегією суддів першої інстанції та колегією апеляційної інстанції, при укладанні договору купівлі-продажу від 20.07.2005 року між акціонером ЗАТ “АТП-16327” ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було порушено переважне право ОСОБА_9 на придбання 1284640 штук простих іменних акцій “АТП-16327”.

Таким чином, господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про те, що зустрічні позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта у скарзі на порушення господарським судом Харківської області під час прийняття оскаржуваного рішення норм процесуального права не приймаються судом до уваги, оскільки, відповідно до ч.3 ст.104, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: 1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; 2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; 3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; 6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності. Отже перелік обставин порушення норм процесуального права які є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є вичерпним й жодна обставина із вказаних відсутня в п.3 апеляційної скарги.

Щодо застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення зустрічного позову, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

У відповідності до ч.1 ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Одним із способів забезпечення позову є заборона відповідачеві вчиняти дії.

Відповідно до п.1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006 р. №01-8/2776 при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На підставі інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про внесення змін до статті 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову" від 21.10.2008 року господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову має враховувати положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову". Згідно з п.4 вказаної постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також відповідно до п. 2 розяснень Вищого Арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” - забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись на будь-якій стадії процесу та є гарантією реального виконання рішення суду.

Предметом даного спору, зокрема, є переведення на відповідача 1 прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу акцій ЗАТ "АТП 16327", що був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у кількості 1284640 штук.

Судова колегія приймає до уваги те, що зустрічні позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, за ОСОБА_5 здійснена реєстрація права власності на акції ЗАТ "АТП 16327" у кількості 1284640 штук, та ОСОБА_5 має необмежені можливості щодо відчуження належних йому акцій, що в свою чергу може призвести в подальшому до неможливості виконання рішення суду, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_9 були задоволені повністю, або для його виконання потрібно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як встановлено судом першої інстанції, так і під час апеляційного провадження є очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам відповідача 1, захист цих прав може стати неможливим без прийняття заходів забезпечення, та для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати.

Таким чином, господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про те, що зустрічні позовні вимоги є нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

Заявлені клопотання позивача про витребування доказів залишити без задоволення.

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2010 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Білоконь Н. Д.

Суддя Ільїн О.В.