Рішення № 11378131, 05.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2010 р.Справа № 6/66-10-1722 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства “МРІЯ”

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Франко-Транспорт”

про стягнення 500 тон пшениці, 180 тон ячменю, 100 тон соняшника.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 довіреність б/н від 25.05.2010 року

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням позову до Приватного підприємства “МРІЯ” (далі відповідач) про стягнення 500 тон пшениці, 180 тон ячменю, 100 тон соняшника.

01.07.2010 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Франко-Транспорт”.

Відповідач з позовом не згоден, з підстав зазначених у відзиві на позов від 01.07.2010 року.

В С Т А Н О В И В :

01.12.2009 року між Приватним підприємством “МРІЯ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Франко-Транспорт” було укладено Договір складського зберігання зерна

№ 1-12/3Б/2009.

Факт передачі зерна за договором зберігання підтверджується актами приймання-передачі, належним чином підписаними і скріпленими печатками сторонами договору:

-500 тон пшениці від 10.12.2009 р. вартістю 650000,00 грн. із ПДВ;

-180 тон ячменю від 15.12.2009 р. 178200 грн. із ПДВ;

-100 тон соняшника від 22.12.2009 р. 315000,00 грн. із ПДВ.

Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач)

зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад

зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Статтею 953 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Також і пунктом 11.1 Договору зберігання визначено, що строк зберігання зерна - до подання вимоги про його повернення.

20.01.2010 р. між ТОВ „Франко-Транспорт” (первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (новий кредитор), було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 14/2010, відповідно до умов якого новий кредитор має право вимагати від боржника (ПП „МРІЯ”) належного виконання обов'язків, передбачених договором складського зберігання зерна № 1-12/ЗБ/2009 від 01.12.2009 р.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до наведених норм Законодавства України позивач 09.04.2010 року та 22.04.2010 року звертався до відповідача з вимогами про повернення зерна, однак відповідач своїх зобов`язань щодо повернення зерна не виконав.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що повернення зерна будл здійснено на підставі видаткових накладних від 10, 15 та 22 грудня 2009р., оскільки ці накладні можуть свідчити тільки про одержання товариством з обмеженою відповідальністю „Франко-Транспорт” зерна від приватного підприємства „Мрія” по договору купівлі-продажу зерна №01.04.09 від 01.12.2009р.

Відповідно до п. 7.2.1. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997 року N 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Згідно п. 7.2.3. цієї статті, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Отже податкова накладна виписується тільки на поставку (купівлю-продаж) товарів, робіт, послуг.

Такі податкові накладні були виписані приватним підприємством „Мрія”, як продавцем, на покупця ТОВ „Франко-Транспорт”.

Таким чином, вищевказані видаткові накладні та податкові накладні підтверджують покупку товариством з обмеженою відповідальністю „Франко-Транспорт” зерна з переходом до третьої особи права власності на це зерно, а не повернення відповідачем цього зерна із зберігання.

З матеріалі справи вбачається, що зерно було передано відповідачу на зберігання по актам приймання-передачі до договору складського зберігання зерна № 1-12\3Б\2009, а повернення зерна на вимогу нового кредитора СПД ОСОБА_1, здійснено не було.

Суд не приймає до уваги в якості доказу постанову слідчого прокуратури Миколаївського району Одеської області від 09.06.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи, виходячи із, встановленої статтею 34 ГПК України належності і допустимості доказів, оскільки належним доказом повернення відповідачем зерна позивачу мав бути відповідний акт приймання-передачі зерна із зберігання. Таких доказів відповідачем не надано. А як зазначалось вище, видаткові та податкові накладні підтверджують виконання, укладеного між ТОВ „Франко-Транспорт” і ПП „Мрія” договору купівлі-продажу зерна.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства “МРІЯ” (код ЄДРПОУ 30568664, 67021, Одеська обл., Миколаївський район, с. Андрієво - Іванівка) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 65098, АДРЕСА_2, для листування: 65026, АДРЕСА_1) 500 тон пшениці, 180 тон ячменю, 100 тон соняшника.

3. Стягнути з Приватного підприємства “МРІЯ” (код ЄДРПОУ 30568664, 67021, Одеська обл., Миколаївський район, с. Андрієво - Іванівка) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 65098, АДРЕСА_2, для листування: 65026, АДРЕСА_1) 11432 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя