Рішення № 11378094, 28.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2010 р.Справа № 16/84-10-2390 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 28.09.2009р.

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 14.06.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю „ЦФАРДЕА” про стягнення заборгованості у сумі 75544 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту СПД ОСОБА_4 ) звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „ЦФАРДЕА” (далі по тексту ТОВ „ЦФАРДЕА”) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 75544 грн. та судових витрат, до складу яких позивачем було включено: 75,54 грн. штрафу, 756,20 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а також 400 грн. витрат на правову допомогу адвоката. Свої вимоги позивач обґрунтовував порушенням відповідачем умов договору купівлі продажу оптової партії товару №2/12 від 08.12.2009р., у звязку з відмовою Продавця передати проданий за вказаною угодою позивачу товар (цитруси).

Відповідач згідно з запереченнями на позовну заяву, наданими у судовому засіданні 19.07.2010р., проти задоволення позову заперечував, посилаючись, передусім, на існування між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі договору комісії, що, в свою чергу, в силу приписів статті 1016 ЦК України виключає можливість покладення на відповідача, як Комісіонера, відповідальності за невиконання постачальником товарів - Way Trans Limited Corporate, зобовязань щодо передачі цитрусу. При цьому, відповідач наполягав на непідписанні ТОВ „ЦФАРДЕА” договору купівлі продажу оптової партії товару №2/12 від 08.12.2009р., покладеного в обґрунтування заявленого позову.

В свою чергу, згідно з поясненнями позивача оригінал договору купівлі продажу оптової партії товару №2/12 від 08.12.2009р. у СПД ОСОБА_4 відсутній. В подальшому, відповідно до заяви, наданої у судовому засіданні 28.07.2010р., позивачем були змінені підстави заявленого позову, в обґрунтування вимог позивачем покладено доводи про існування між сторонами по справі договірних зобовязань, які виникли на підставі вчиненого правочину купівлі-продажу цитрусових. Крім того, позивачем зі складу судових витрат виключено штраф у розмірі 75,54 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У матеріалах справи наявна копія договору купівлі продажу оптової партії товару № 2/12 від 08.12.2009р., за змістом п.п. 1, 2, 3 якого ТОВ „ЦФАРДЕА” (Продавець) зобовязувалося поставити та передати у власність СПД ОСОБА_4 (Покупця) товари загальною вартістю 156000 грн. у термін не пізніше 2-х місяців з моменту підписання договору. При цьому, з вказаної копії вбачається наявність на договорі купівлі продажу оптової партії товару № 2/12 від 08.12.2009р. печаток та підписів, вчинених СПД ОСОБА_4 та директором ТОВ „ЦФАРДЕА”.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, останній заперечує проти підписання вказаного договору ТОВ „ЦФАРДЕА”. Водночас представник позивача вказував, що даний договір направлявся в електронному вигляді та на підставі вказаного договору відповідачем на оплату був виставлений рахунок № ЦФ 0000013 від 14.12.2009р., проте оригінал договору у нього відсутній.

В свою чергу, заперечуючи проти доводів позивача щодо укладення договору купівлі-продажу, відповідач стверджує про укладення між сторонами договору комісії № 2/12 від 08.12.2009р., в умовах якого зазначено, що відповідач (Комісіонер) зобовязується за дорученням СПД ОСОБА_4 (Комітенту) за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо придбання цитрусу у компанії „Alex Trade Company” на загальну суму 75544 грн. При цьому, на підтвердження вказаних обставин, ТОВ „ЦФАРДЕА” надало суду власне примірник цього договору, який не був підписаний ані позивачем ані відповідачем. Факт непідписання цього договору позивачем ТОВ „ЦФАРДЕА” не оспорює. Водночас відповідач наполягає на укладенні між сторонами по справі саме договору комісії № 2/12 від 08.12.2009р., про що, на його думку, свідчить факт здійснення СПД ОСОБА_4 оплати рахунку № ЦФ 0000013 від 14.12.2009р., який був виставлений, за твердженням відповідача, саме на виконання договору комісії № 2/12 від 08.12.2009р. Проте, вказані доводи відповідача судом до уваги не приймаються як безпідставні та такі, що не базуються на фактичних обставинах справи, з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до вимог ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. При цьому, згідно з приписами ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Проте, відповідачем не було надано суду взагалі доказів здійснення ТОВ „ЦФАРДЕА” позивачу пропозицій укласти договір комісії. При цьому, доводи відповідача про направлення 08.12.2009р. для підписання примірника вказаного договору одночасно із рахунком на оплату № ЦФ 0000013 від 14.12.2009р. судом оцінюються критично, адже вказаний рахунок датований 14.12.2009р., що саме по собі виключає можливість направлення вказаного договору позивачу 08.12.2009р., тобто раніше дня виписки вказаного рахунку. Крім того, за поясненнями представника позивача, останньому взагалі не відомо про існування вказаного договору комісії та грошові кошти ним перераховувалися в межах правочину купівлі-продажу, а не договору комісії. З урахуванням викладеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача на вищевказані приписи Цивільного кодексу України, оскільки документами, наявними у матеріалах справи, не підтверджується взагалі самий факт звернення відповідача до СПД ОСОБА_4 з пропозицією укласти договір комісії на умовах вказаних у наданому суду примірнику договору комісії № 2/12 від 08.12.2009р.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем суду було надано копію контракту № 09/06 від 15.12.2009р., укладеного між відповідачем (Покупець), та Way Trans Limited Corporate (Продавець), на підтвердження виконання ТОВ „ЦФАРДЕА” прийнятих на себе за договором комісії № 2/12 від 08.12.2009р. зобовязань із придбання цитрусових. Проте, оскільки зі змісту вказаного контракту взагалі не можливо встановити який саме товар був предметом поставки та власне його укладання суперечить положенням примірника договору комісії № 2/12 від 08.12.2009р. щодо визначення Продавця, за яким Продавцем товару мала виступити компанія „Alex Trade Company”, вказаний контракт судом до уваги не приймається. Більш того, контракт № 09/06 від 15.12.2009р. або будь-який інший договір, укладений відповідачем з іншими контрагентами, не може безперечно підтверджувати факт укладення між сторонами по справі вказаного договору комісії, на який посилається відповідач.

З урахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги як необґрунтовані та недоведені доводи відповідача про укладення договору комісії № 2/12 від 08.12.2009р. та подальші твердження відповідача про неможливість покладення на нього відповідальності за невиконання зобовязань щодо передачі цитрусу.

В свою чергу, надаючи правову оцінку доводам позивача про вчинення між сторонами по справі правочину купівлі-продажу цитрусу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. При цьому, згідно з приписами ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Положеннями ст. 208 ЦК України передбачено обовязкову письмову форму для правочинів між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. В свою чергу, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

В свою чергу, зважаючи на відсутність у позивача оригіналу договору купівлі продажу оптової партії товару № 2/12 від 08.12.2009р., а також враховуючи, що примірник договору був направлений відповідачу, що вбачається з наявності на його копії печатки ТОВ „ЦФАРДЕА” та підпису директора останнього, а також про що свідчить подальше виставлення відповідачем рахунку на передоплату № ЦФ 0000013 від 14.12.2009р. за цитрусові та прийняття грошових коштів, сплачених позивачем за вказаним рахунком від позивача, суд доходить висновку, що між сторонами по справі було фактично вчинено правочин купівлі-продажу цитрусу на умовах вказаних саме у договорі купівлі продажу оптової партії товару № 2/12 від 08.12.2009р.

Згідно з положеннями ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного правочину, на підставі рахунку-фактури № ЦФ 0000013 від 14.12.2009р. відповідача, Позивачем було перераховано в якості передоплати оплати за цитруси, - грошові кошти на загальну суму 75544 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №2 від 14.12.2009р.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому, згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як було зазначено по тексту рішення вище, відповідно до п. 3 договору купівлі продажу оптової партії товару № 2/12 від 08.12.2009р. сторони дійшли згоди, що Продавець має поставити товари у термін не пізніше 2-х місяців з моменту підписання договору.

Проте до теперішнього часу ТОВ „ЦФАРДЕА” в порушення прийнятих на себе за вказаною угодою зобовязань обумовлені сторонами цитрусові позивачу не передало. В свою чергу, СПД ОСОБА_4 24.02.2010р. було надіслано на адресу відповідача лист за вих. № 1 від 22.02.2010р. з вимогами повернути сплачені в якості попередньої оплати товару грошові кошти, який був отриманий ТОВ „ЦФАРДЕА” 27.02.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 11080288. Однак, вказані вимоги відповідачем виконані не були.

Приймаючи до уваги невиконання Продавцем договірних зобовязань з поставки товарів, СПД ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 75544 грн., раніше сплачених відповідачеві в якості попередньої оплати за цитруси.

Відповідно до ст.. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому, за змістом ст.. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно зі ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Крім того, відповідно до частин 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було зазначене по тексту рішення вище, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивачу не було поставлено цитруси, які було попередньо оплачено позивачем у сумі 75544 грн. Наведені обставини змусили позивача відмовитися від договору купівлі продажу, про що свідчить лист за вих. № 1 від 22.02.2010р. з вимогами повернути сплачені в якості попередньої оплати товару грошові кошти.

При цьому, наявність та розмір заборгованості ТОВ „ЦФАРДЕА” перед СПД ОСОБА_4 в сумі 75544 грн. підтверджується платіжним дорученням на перерахування попередньої оплати у вказаній сумі, витікає із змісту правовідносин, які виникли між сторонами, та ґрунтується на вищенаведених приписах чинного цивільного законодавства України. Більш того, відповідачем факт отримання коштів у сумі 75544 грн. не заперечується.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених СПД ОСОБА_4позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 75544 грн. та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 207, 208, 509, 525, 526, 610, 625, 640, 641, 642, 655, 662, 663, 670, 693 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України.

При цьому, враховуючи, що позивачем були заявлені до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 400 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. В контексті цих норми судові витрати на послуги адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Наведені міркування суду підтверджуються і положеннями пункту 10. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.98 р. N 02-5/78, відповідно до яких витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з угодою дорученням від 14.05.2010р., укладеним між позивачем та СПД ОСОБА_5 останній зобовязався надати позивачу юридичні послуги з підготування та складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ „ЦФАРДЕА”, вартість яких була обумовлена сторонами даної угоди у розмірі 400 грн., які було сплачено СПД ОСОБА_6 згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру від 14.05.10р. Слід зазначити, що зі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 212 ОСОБА_5 має статус адвоката.

З урахуванням викладеного, керуючись наведеними вимогами чинного Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 400 грн., факт понесення яких позивачем був доведений. Крім того, суд вважає за необхідне витрати, повязані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок відповідача у повному обсязі згідно із ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 207, 208, 509, 525, 526, 610, 625, 640, 641, 642, 655, 662, 663, 670, 693 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ЦФАРДЕА”/ м. Одеса, вул. Маразлієвська, буд. 20, кв. 2-а, п/р 26008311638401 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 36109261/ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /14030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ грошову суму у розмірі 75544 грн. 00 коп. /сімдесят пять тисяч пятсот сорок чотири грн.. 00 коп./; 755 грн. 44 коп. / сімсот пятдесят пять грн. 44 коп./ держмита; 236 грн. 00 коп. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу; 400 грн. 00 коп. / чотириста грн.. 00 коп./ - витрати на оплату послуг адвоката. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 03.08.2010р.

Суддя