Рішення № 11377903, 04.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 10/60-10-1812 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазифікація Південь»

до відповідача Приватне підприємство «Енергоресурс»

про стягнення 305695,41 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Єрьоменко В.І. за довіреністю від 15.04.2010р.

від відповідача: не з’явився

          Суть спору: ТОВ «Укргазифікація Південь»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Енергоресурс»305695,41 грн., з яких, 158388,08 грн. –основний борг за продукцію, яка поставлена позивачем на підставі умов укладеного з відповідачем договору поставки труб від 01.10.2009р.; 144925 грн. –штраф та 2382,3 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленої позивачем продукції.

          Ухвалою від 20.04.2010р. за вищевказаним позовом господарським судом порушено провадження у справі №10/60-10-1812, з призначенням її до розгляду на 12.05.2001р.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2010р., яка залишена без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2010р., на підставі п.10 ч.1 ст.63 ГПК України повернуто без розгляду зустрічний позов ПП «Енергоресурс», а ухвалою суду від 12.05.2010р. розгляд справи відкладений господарським судом на 28.05.2001р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання відповідача, невиконанням ним вимог суду щодо надання витребуваних доказів, а також клопотанням останнього про відкладення розгляду справи.

          14.06.2001р. за вх. №15185 господарський суд одержав клопотання позивача про забезпечення позову, згідно з яким, позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 305695,41 грн., які належать ПП «Енергоресурс»та знаходять на розрахунковому рахунку №26002010664001 у Філії АКБ «Імексбанк»у м. Одесі, МФО 388584, а також на усіх інших існуючих розрахункових рахунках, відкритих ПП «Енергоресурс»у фінансових установах та ухвалу про забезпечення позову направити на виконання до Першого відділу ЖВС Приморського РУЮ у м. Одесі, з посиланням при цьому на те, що на сьогоднішній день є очевидна небезпека заподіянню шкоди інтересам позивача і захист цих прав може стати неможливим без прийняття заходів забезпечення позову, а також для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати. Тією ж датою за вх. №15186 господарський суд одержав клопотання позивача про витребування доказів, згідно з яким, позивач просить суд витребувати з КП «ОМБТІ та РОН»інформацію та документи про наявність майна зареєстрованого за ПП «Енергоресурс», з Управління ДАЇ ГУМВС України в Одеській області інформацію про наявність зареєстрованих транспортних засобів за ПП «Енергоресурс», з посиланням при цьому на те, що вказані докази необхідні позивачу для подальшої можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

          Ухвалою суду від 22.07.2010р. розгляд даної справи призначено на 04.08.2010р. та відповідача зобов’язано надати до суду у належним чином засвідчених копіях Статутні та реєстраційні документи відповідача, в т.ч. довідку про включення до ЄДРПОУ, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, в т.ч. документи, які спростовують наявність боргу відповідача в сумі 158388,08 грн.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини свого нез’явлення суд не повідомив, та витребуваних судом доказів не надав. При цьому ухвала суду про призначення розгляду справи на 04.08.2010р. відповідачем одержана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №699192, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав, що викладені у позові, а також підтримав клопотання позивача про забезпечення позову та про витребування доказів і просив суд їх задовольнити, з підстав, що викладені у клопотаннях.

          На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.10.2009р. між ТОВ «Укргазифікація Південь»(постачальник, позивач) і ПП «Енергоресурс»(покупець, відповідач) укладений договір поставки труб, згідно з яким, відповідач зобов’язується прийняти й оплатити, а позивач поставити труби поліетиленові (надалі –продукція), кількість, асортимент, ціна і якість якої вказані у Специфікації, яка являється невід’ємною частиною даного договору (Додаток №1).

Згідно з умовами п.3.1. договору відповідач зобов’язаний оплатити повну вартість поставленої в кредит продукції не пізніше 31.10.2009р. Сума поставленої в кредит продукції становить 158388,08 грн.. а відповідно до умов п.3.2. договору всі платежі за продукцію здійснюються в національній валюті України, розрахунки між сторонами по даному договору здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок позивача. Пред’явлення претензій до позивача з приводу неякісної продукції не являється підставою для відповідача у несплаті вартості поставленої продукції.

Умовами п.3.3. договору передбачено, що у випадку невиконання (заборгованості) відповідачем зобов’язань по оплаті поставленої продукції з моменту визначених даних договором строків, відповідач на вимогу позивача сплачує позивачу, окрім неустойки, обумовленої даним договором, 3% річних за весь час прострочення платежів (ст.625 ЦК України).

Умовами п.5.3. договору також передбачено, що у випадку невиконання (заборгованості) строків оплати продукції відповідач оплачує позивачу штраф в розмірі 0,5% вартості узгодженої партії продукції за кожний день прострочення.

Відповідно до умов п.4.3. договору поставка партії продукції повинна супроводжуватися передачею відповідачу накладної позивача. Представник відповідача зобов’язаний передати позивачу належним чином оформлену довіреність на одержання ТМЦ.

Згідно з умовами п.8.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Тією ж датою вказаний договір підписаний та скріплений печатками сторін, а Додатком №1 до цього договору, який також підписаний та скріплений печатками сторін є Специфікація на товари, що підлягають поставці, в якій встановлено найменування товару, його марку, розміри, одиниця виміру, кількість, ціну за 1п/м, загальну вартість продукції, а саме 158387,08 грн., та строки поставки, а саме до 14.10.2009р.

Також судом встановлено, що на виконання умов цього договору позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлену договором продукцію на загальну суму 158388,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №УГЮ-100263 від 05.10.2009р., яка підписана і скріплена печатками сторін та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії НБИ №224548 від 05.10.2009р., яка підписана і засвідчена печаткою відповідача.

Поряд з цим судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк поставлену позивачем продукцію не оплатив, а позивач в свою чергу звернувся до відповідача з претензію від 17.03.2010р. №1, в якій заявив вимогу оплати боргу в сумі 158388,08 грн. та попередив відповідача, що у випадку несплати боргу позивач буде вимагати від відповідача оплати всіх штрафних санкцій передбачених договором. Вказана претензія надіслана відповідачу 17.03.2010р., що підтверджується описом вкладення у лист та фіскальним чеком від 17.03.2010р.

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав та борг позивачу не сплатив, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 158388,08 грн., штрафу в сумі 144925 грн. та 3% річних в сумі 2382,33 грн.

При цьому згідно з розрахунком позивача, штраф та 3% річних нараховані відповідачу з 15.10.2009р. по 17.04.2010р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір поставки труб, згідно з яким, позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію (труби поліетиленові), кількість, асортимент, ціна і якість якої вказані у Специфікації, а відповідач зобов’язався прийняти й оплати поставлену позивачем продукцію до 31.10.2009р.

Також судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки та 05.10.2009р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 158388,08 грн., що підтверджується видатковою накладною від 05.10.2009р. №УГЮ-100263, яка підписана відповідачем і засвідчена печаткою останнього та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії НБИ №224548 від 05.10.2009р., яка також підписана відповідачем і засвідчена печаткою останнього, та які в силу вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»є первинними документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином обставини щодо поставки продукції відповідачу підтверджені позивачем належними доказами. При цьому жодних заперечень щодо поставленої позивачем продукції, її кількості, якості та вартості відповідач до суду не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що поставлена позивачем продукція не оплачена відповідачем, як у строк, що вставлений умовами укладеного між сторонами договору, так і після звернення позивача з претензією щодо оплати боргу за поставлену продукцію. При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу в сумі 158388,08 грн., а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 158388, 08 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 144925 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку невиконання строків оплати продукції відповідач оплачує позивачу штраф в розмірі 0,5% вартості узгодженої партії продукції за кожний день прострочення.

Між тим, розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким, нарахування штрафу відповідачу здійснено позивачем з 15.10.2009р. по 17.04.2010р., не відповідає встановленим обставинам справи щодо прострочення відповідача, яке почалося з 31.10.2009р., а тому розрахунок штрафу повинний здійснюватися з 31.10.2009р. по 17.04.2010р., тобто за 168 днів прострочення і розмір штрафу за цим розрахунком становить 133045,99 грн. (158388,08 грн.х0,5%х168 днів).

За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача штрафу задовольняється господарським частково в сумі 133045,99 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, господарський суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Умовами укладеного між сторонами договору поставки труб також передбачено, що у випадку невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті поставленої продукції з моменту визначених даних договором строків, відповідач на вимогу позивача сплачує позивачу, окрім неустойки, обумовленої даним договором, 3% річних за весь час прострочення платежів.

Між тим, розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем з 15.10.2009р. по 17.04.2010р. також не відповідає встановленим обставинам справи щодо прострочення відповідача, яке почалося з 31.10.2009р., а тому розрахунок 3% річних повинний здійснюватися з 31.10.2009р. по 17.04.2010р., тобто за 168 днів прострочення і розмір 3% річних за цим розрахунком становить 2187,06 грн. (158388,08 грн.х3%/365 днівх168днів).

За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача 3% річних також частково задовольняється господарським судом в сумі 2187,06 грн.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 305695,41 грн. відхилено господарським судом, як таке, що жодним чином необґрунтоване позивачем і не підтверджено відповідними доказами.

Клопотання позивача про витребування додаткових доказів також відхилено господарським судом, з огляду на те, що зазначені у клопотанні докази необхідні позивачу для подальшої можливості забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. В свою чергу такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не пов'язаний із предметом позовних вимог про стягнення грошових коштів, а тому і докази, які витребування яких позивач вимагає у відповідними клопотанні не являються необхідними для вирішення даного спору по суті.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазифікація Південь» задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Енергоресурс»(65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 61 кв.61, код ЄДРПОУ 30258137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазифікація Південь» (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20-А, код ЄДРПОУ 20972455, р/р 2600101634820 у філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Одеси, МФО 328618) основний борг в сумі 158388 (сто п’ятдесят вісім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 08 коп., штраф в сумі 133045 (сто тридцять три тисячі сорок п’ять) грн. 99 коп., 3% річних в сумі 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2934 (дві тисячі дев’ятсот тридцять чотири) грн. 67 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 коп.

          3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 05 серпня 2010 року.

Суддя