Рішення № 11375413, 21.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2010 р.Справа № 10/59-10-1778 за позовом Приватного підприємства «Град-Сервіс»

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України

про стягнення 2616,23грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Корчевний О.В. за довіреністю від 12.01.2010р. №1

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПП «Град-Сервіс» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України 2616,23грн., з яких, 2244,60 грн. –основний борг за послуги, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на вивезення твердих побутових відходів від 01.08.2009р. №00346/2/К05/1/О; 213,69 грн. –пеня, 23,26 грн. –3% річних та 134,68 грн. –індекс інфляції, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг. Також позивач просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу на перелічених у позові поточних рахунках, з посиланням при цьому на те, що у позивача є підстави вважати, що грошові кошти можуть зникнути з рахунків відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.04.2010р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю відзиву на позов, який відповідач може надати в наступне судове засідання. Вказане клопотання задоволено господарським судом та розгляд справи відкладений на 21.05.2010р., про що 30.04.2010р. винесено відповідну ухвалу і представник відповідача повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою останнього.

Між тим, у судове засідання 21.05.2010р. відповідач не з’явився, про причини свого нез’явлення суд не повідомив, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову не надав, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.08.2009р. між ПП «Град-Сервіс»(виконавець, позивач) та КЕВ м. Одеси Міністерства оборони України (замовник, відповідач) укладений договір на вивіз твердих побутових відходів №00346/2/К05/1/О, згідно з яким, позивач зобов’язується своїми силами та засобами на протязі всього строку дії даного договору виконувати комплекс послуг по вивозу твердих побутових відходів, розташованих відповідачем у надані та встановлені позивачем контейнери для твердих побутових відходів, а відповідач зобов’язується прийняти виконані позивачем послуги (роботи), і своєчасно їх оплачувати.

Згідно з розділом 2 договору, в якому встановлені умови щодо надання послуг (робіт), позивач встановлює відповідачу необхідну кількість контейнерів для ТПВ. Кількість, ємність, види контейнерів, місця їхнього розташування (дислокація), а також графік вивозу ТПВ визначається сторонами в Додатку №1 до цього договору (п.2.1.). Позивач здійснює передачу контейнерів відповідачу в користування на протязі десяти робочих днів з моменту надходження оплати на поточний рахунок позивача. Факт передачі контейнерів супроводжується підписанням Акту прийому-передачі контейнерів (п.2.2.).

Відповідно до умов п. 4.2. договору вартість послуг, які надає позивач протягом місяця, встановлюється у «Розрахунку вартості послуг по вивозу твердих побутових відходів»(додаток №2 до договору). Загальна сума договору становить 5611,50 грн.

У п. 4.4. договору встановлено, що відповідач щомісячно здійснює оплату наданих позивачем послуг. Оплата проводиться не пізніше 5-го числа місяця за минулий місяць, а відповідно до умов п. 6.1. договору, у випадку порушення відповідачем встановлених даним договором строків сплати послуг позивача, відповідач оплачує позивачу пеню у сумі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми вартості послуг за кожен день прострочення.

Згідно з умовами п.9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009р.

Додатком №1 до цього договору є Дислокація, кількість контейнерів та графік вивезення ТБО, а Додатком №2 до договору являється Розрахунок вартості послуг по вивезенню ТБО, який 01.08.2009р. підписаний та засвідчений печатками сторін, згідно з яким, щомісячна вартість послуг позивача становить 1122,30 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що за серпень-грудень 2009р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 5611,50 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт по вивезенню ТБО за вказаний період, які підписані і засвідчені печаткою відповідача. Водночас відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в сумі 3366,90 грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача, а саме, 06.11.2009р. відповідач перерахував позивачу 1122,30 грн., 11.11.2009р. –1122,30 грн. та 14.12.2009р. –1122,30 грн.

Залишок боргу за надані позивачем послуги в сумі 2244,60 грн. відповідач позивачу не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2244,60 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 213,69 грн., 3% річних в сумі 23,26 грн., інфляційні в сумі 134,68 грн.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Вимогами ч.1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким, позивач зобов’язався самотужки та власними засобами протягом усього терміну дії договору виконувати комплекс послуг (робіт) з видалення твердих відходів (ТПВ), а відповідач зобов’язався приймати виконані послуги (роботи) і вчасно їх оплачувати, зокрема, щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця за минулий місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що послуги, які надані позивачем за серпень-грудень 2009 року на суму 5611,50 грн. оплачені відповідачем лише частково в сумі 3366,80 грн., а залишок боргу в сумі 2244,60 грн. відповідачем не сплачений. При цьому відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку порушення відповідачем встановлених даним договором строків сплати послуг позивача, відповідач оплачує позивачу пеню у сумі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми вартості послуг за кожен день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем за порушення відповідачем строків оплати послуг, що надані позивачем з серпня по грудень 2009р., та згідно з яким, сума пені становить 213,69 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства.

Поряд з цим в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок 3% річних, згідно з яким, сума 3% річних становить 23,26 грн. та розрахунок індексу інфляції, згідно з яким, сума інфляційних становить 134,68 грн. також перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства. При цьому жодних заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків відповідач до суду не надав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу відхилено господарським судом, оскільки позивачем взагалі не доведені та не обґрунтовані його посилання на те, що грошові кошти можуть зникнути з рахунків відповідача, а такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не знаходиться у зв’язку з предметом позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства «Град-Сервіс» задовольнити.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси Міністерства оборони України (м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284, п/р 35213001003759 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Приватного підприємства «Град-Сервіс»(65029, м. Одеса, вул. Ковалевського, 30-а, код ЄДРПОУ 32635131, п/р 26001310859501 в АБ «Південний»м. Одеси, МФО 328209) основний борг в сумі 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 60 коп., пеню в сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 69 коп., 3% річних в сумі 23 (двадцять три) грн. 26 коп., індекс інфляції в сумі 134 (сто тридцять чотири) грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 21 травня 2010 року.

Суддя