Рішення № 11375351, 17.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2010 р.Справа № 34/205-09-6427 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"

про стягнення на суму 159319,93грн.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г. суддя Панченко О.Л.

суддя Смелянець Г.Є.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: Булах М.А. - діюча на підставі довіреності від 01.12.09р.;

від відповідача: Серебряков О.Л., діючий на підставі довіреності №452/17 від 12.01.10р.

В судовому засіданні 19.04.2010р. оголошено перерву до 07.05.2010р. до 11год.00хв. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 115800,38грн., інфляційних витрат у сумі 29950,6грн., 3% річних у сумі 12383,28грн. та 97406,25грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2009р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/205-09-6427.

22.02.10р. представник позивача подав до канцелярії суду уточнення позовної заяви, згідно яких просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 115800,38грн., 23299,27грн. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 13058,83грн.

Ухвалою в.о. господарського суду Одеської області від 22.02.10р. строк розгляду справи продовжено по 23.03.10р.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 22.03.2010р. справу №34/205-09-6427 передано на колегіальний розгляд у складі колегії суддів: Фаєр Ю.Г., Панченко О.Л., Смелянець Г.Є., головуючим колегії призначено суддю господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.03.2010р. прийнято справу №34/205-09-6427 до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Фаєр Ю.Г., Панченко О.Л., судді Смелянець Г.Є.

13.05.2010р. позивач звернувся до суду з уточненням позовної заяви (вх№12120) відповідно до якої просить додатково, крім заявленої до стягнення суми, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хай-Рейз Констракшнз” на користь позивача 7239,90грн., з яких інфляційні витрати у сумі 5943,17грн. та 3% річних у сумі 1218,28грн. за період з 23.12.2009р. по 30.04.2010р., згідно доданого до заяви розрахунку.

Відповідач позовні вимоги визнає в частині суми основного боргу у розмірі 115800,38грн. Проти позову в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 23299,27грн. та 3% річних у сумі 13058,83грн. відповідач заперечує посилаючись на те, що позивач не прийняв жодних зусиль для отримання дебіторської заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" перед товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС" у розмірі 115800,38грн., у зв’язку з чим необґрунтовано застосував санкції ч.2 ст.625 ЦК України, які застосовуються лише у випадках прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить суд позовні вимоги у частині стягнення індексу інфляції та 3% річних залишити без розгляду.

З урахуванням уточнень позивача відповідач вважає, що інфляційні витрати та 3% річних повинні нараховуватися з січня 2010р. у зв’язку з тим, що позов отримано останнім лише у січні 2010р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

На підставі рахунків-фактур №СФ-0000005 від 17.04.08р., №СФ-0000006 від 19.04.08р., №СФ-0000007 від 22.04.08р., №СФ-0000008 від 23.04.08р., №СФ-0000009 від 24.04.08р., №СФ-0000010 від 25.04.08р., №СФ-0000011 від 30.04.08р., №СФ-0000028 від 08.05.08р., №СФ-0000029 від 10.05.08р., №СФ-0000030 від 12.05.08р., №СФ-0000031 від 14.05.08р., №СФ-0000032 від 16.05.08р., №СФ-0000033 від 19.05.08р., №СФ-0000034 від 20.05.08р., №СФ-0000035 від 21.05.08р., №СФ-0000036 від 22.05.08р., №СФ-0000037 від 23.05.08р., №СФ-0000038 від 26.05.08р., №СФ-0000047 від 29.05.08р., №СФ-0000048 від 30.05.08р., №СФ-0000049 від 02.06.08р., №СФ-0000050 від 05.06.08р., №СФ-0000051 від 06.06.08р., №СФ-0000052 від 09.06.08р., №СФ-0000053 від 10.06.08р., №СФ-0000054 від 11.06.08р., №СФ-0000055 від 12.06.08р., №СФ-0000056 від 13.06.08р., №СФ-0000057 від 14.06.08р., №СФ-0000067 від 17.06.08р., №СФ-0000068 від 19.06.08р., №СФ-0000069 від 20.06.08р., №СФ-0000070 від 21.06.08р., №СФ-0000071 від 23.06.08р., №СФ-0000072 від 24.06.08р., №СФ-0000073 від 25.06.08р., №СФ-000074 від 26.06.08р., №СФ-0000075 від 27.06.08р., №СФ-0000078 від 28.06.08р., із зазначенням в них найменування, кількості, ціни товару та умов продажу –попередня оплата, позивач поставив, а відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 2411383,07грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000003 від 17.04.2008р. на суму 45170,10грн., №РН-0000004 від 19.04.08р. на суму 45170,10грн., №РН-0000005 від 22.04.08р. на суму 45170,10грн., №РН-0000006 від 23.04.08р. на суму 45170,10грн., №РН-0000007 від 24.04.08р. на суму 27384грн., №РН-0000008 від 25.04.08р. на суму 74603,2грн., №РН-0000009 від 30.04.08р. на суму 150248грн., №РН-0000027 від 08.05.08р. на суму 45332грн., №РН-0000028 від 10.05.08р. на суму 27645грн., №РН-0000029 від 12.05.08р. на суму 50170,4грн., №РН-0000030 від 14.05.08р. на суму 71278,5грн., №РН-0000031 від 16.05.08р. на суму 79857,75грн., №РН-0000032 від 19.05.08р. на суму 30562,5грн., №РН-0000033 від 20.05.08р. на суму 72437,5грн., №РН-0000034 від 21.04.08р. на суму 30807грн., №РН-0000035 від 22.05.08р. на суму 73017грн., №РН-0000036 від 23.05.08р. на суму 50755,65грн., №РН-0000037 від 26.05.08р. на суму 30660,3грн., №РН-0000063 від 29.05.08р. на суму 67584грн., №РН-0000064 від 30.05.08р. на суму 93312грн., №РН-0000065 від 02.06.08р. на суму 112778,25грн., №РН-0000066 від 05.06.08р. на суму 119587грн., №РН-0000067 від 06.06.08р. на суму 64264,2грн., №РН-0000068 від 09.06.08р. на суму 31785грн., №РН-0000069 від 10.06.08р. на суму 52617,5грн., №РН-0000071 від 11.06.08р. на суму 85311,45грн., №РН-0000072 від 12.06.08р. на суму 53230,14грн., №РН-0000073 від 13.06.08р. на суму 85311,45грн., №РН-0000074 від 14.06.08р. на суму 148508,28грн., №РН-0000089 від 17.06.08р. на суму 31785грн., №РН-0000090 від 19.06.08р. на суму 99749,25грн., №РН-0000091 від 20.06.08р. на суму 52212,75грн., №РН-0000092 від 21.06.08р. на суму 31282,5грн., №РН-0000093 від 23.06.08р. на суму 31540,50грн., №РН-0000094 від 24.06.08р. на суму 47536,5грн., №РН-0000144 від 25.06.08р. на суму 97059,6грн., №РН-0000147 від 26.06.08р. на суму 31540,5грн., №РН-0000150 від 27.06.08р. на суму 31540,5грн., №РН-0000104 від 28.06.08р. на суму 47407,5грн., і не заперечується відповідачем.

Зазначене також підтверджується довіреністю на отримання паливно-мастильних матеріалів, строк якої встановлено з 01.04.2008р. по 30.06.2009р., проте відповідач частково оплатив вартість отриманого від позивача товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи виписки банку про рух грошових коштів відповідача та не заперечується останнім.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов’язання щодо оплати заборгованості за отримані нафтопродукти, з урахуванням часткової сплати вказаної заборгованості, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього, відповідно до останньої редакції яких просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" заборгованість, яка станом на 30.04.2010р. склала 159319,93грн., у т.ч. заборгованість за поставлені нафтопродукти 115800,38грн., 29242,44грн. інфляційних витрат та 14277,11грн. –3% річних.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

В силу ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 2 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту, строку поставки, що вбачається із змісту ст.ст.266, 268 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.692 цього кодексу покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З аналізу приписів наведеної норми матеріального права вбачається, що ця норма містить загальне правило щодо моменту виникнення в покупця обов'язку з оплати придбаного товару, тобто момент з якого продавець має право вимагати виконання покупцем його обов'язку, проте нею не встановлений строк, протягом якого відповідне зобов'язання має бути виконане, а відтак і момент, з якого це зобов'язання є простроченим.

Тоді як строки (терміни) виконання зобов'язань законодавцем врегульовані у ст.530 даного кодексу, за якою якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок заборгованості за поставлені нафтопродукти на суму 115800,38грн, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС" в цій частині вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас відносно заявлених позивачем вимог щодо стягнення збитків від інфляції на суму 29242,44грн. та 3% річних у розмірі 14277,11грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу вказаної норми вбачається, що обов'язок боржника сплатити інфляційні витрати та 3% річних виникає в зв'язку з простроченням грошового зобов'язання та розраховується за час такого прострочення.

В силу ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Із змісту підписаних обома сторонами вищезазначених видаткових накладних №РН-0000003 від 17.04.2008р., №РН-0000004 від 19.04.08р., №РН-0000005 від 22.04.08р., №РН-0000006 від 23.04.08р., №РН-0000007 від 24.04.08р., №РН-0000008 від 25.04.08р., №РН-0000009 від 30.04.08р., №РН-0000027 від 08.05.08р., №РН-0000028 від 10.05.08р., №РН-0000029 від 12.05.08р., №РН-0000030 від 14.05.08р., №РН-0000031 від 16.05.08р., №РН-0000032 від 19.05.08р., №РН-0000033 від 20.05.08р., №РН-0000034 від 21.04.08р., №РН-0000035 від 22.05.08р., №РН-0000036 від 23.05.08р., №РН-0000037 від 26.05.08р., №РН-0000065 від 02.06.08р., №РН-0000066 від 05.06.08р., №РН-0000067 від 06.06.08р., №РН-0000068 від 09.06.08р., №РН-0000069 від 10.06.08р., №РН-0000071 від 11.06.08р., №РН-0000072 від 12.06.08р., №РН-0000073 від 13.06.08р., №РН-0000074 від 14.06.08р., №РН-0000089 від 17.06.08р., №РН-0000090 від 19.06.08р., №РН-0000091 від 20.06.08р., №РН-0000092 від 21.06.08р., №РН-0000093 від 23.06.08р., №РН-0000094 від 24.06.08р., №РН-0000144 від 25.06.08р., №РН-0000147 від 26.06.08р., №РН-0000150 від 27.06.08р., №РН-0000104 від 28.06.08р. вбачається, що сторони погодили найменування товару, кількість та вартість, проте, сторони не узгодили строк оплати товару.

Тобто сторонами у видаткових накладних не погоджено умови вчиненої ними господарської операції, у тому числі щодо строку оплати товару.

На оплату товару позивачем виставлено рахунки-фактури №СФ-0000005 від 17.04.08р., №СФ-0000006 від 19.04.08р., №СФ-0000007 від 22.04.08р., №СФ-0000008 від 23.04.08р., №СФ-0000009 від 24.04.08р., №СФ-0000010 від 25.04.08р., №СФ-0000011 від 30.04.08р., №СФ-0000028 від 08.05.08р., №СФ-0000029 від 10.05.08р., №СФ-0000030 від 12.05.08р., №СФ-0000031 від 14.05.08р., №СФ-0000032 від 16.05.08р., №СФ-0000033 від 19.05.08р., №СФ-0000034 від 20.05.08р., №СФ-0000035 від 21.05.08р., №СФ-0000036 від 22.05.08р., №СФ-0000037 від 23.05.08р., №СФ-0000038 від 26.05.08р., №СФ-0000047 від 29.05.08р., №СФ-0000048 від 30.05.08р., №СФ-0000049 від 02.06.08р., №СФ-0000050 від 05.06.08р., №СФ-0000051 від 06.06.08р., №СФ-0000052 від 09.06.08р., №СФ-0000053 від 10.06.08р., №СФ-0000054 від 11.06.08р., №СФ-0000055 від 12.06.08р., №СФ-0000056 від 13.06.08р., №СФ-0000057 від 14.06.08р., №СФ-0000067 від 17.06.08р., №СФ-0000068 від 19.06.08р., №СФ-0000069 від 20.06.08р., №СФ-0000070 від 21.06.08р., №СФ-0000071 від 23.06.08р., №СФ-0000072 від 24.06.08р., №СФ-0000073 від 25.06.08р., №СФ-000074 від 26.06.08р., №СФ-0000075 від 27.06.08р., №СФ-0000078 від 28.06.08р., отримання яких відповідачем позивач не доводив.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що сторонами не погоджено певного строку (терміну) виконання зобов'язання, а позивач звернувся до відповідача з вимогою у розумінні ст.530 Цивільного кодексу України оплатити заборгованість шляхом звернення до суду з позовом 23.12.2009р., підстави для стягнення збитків від інфляції та 3% річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з квітня 2008р. по 30.12.2009р. (7-денний строк виконання зобов’язання з дня пред’явлення вимоги у розумінні ст.530 Цивільного кодексу України) відсутні.

В свою чергу заявлені позивачем до стягнення за уточненням до позовної заяви вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за період з 31.12.2009р. по 30.04.2010р. відповідають вимогам ст.530 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене та, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку за вказаний період, суд доходить висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлені нафтопродукти на суму 115800,38грн., 5310,67грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 1218,28грн. за період з 31.12.2009р. по 30.04.2010р.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 1223,29грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 181,20грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (Одеська область, м.Іллічівськ, с.Малодолинське, вул.Заводська, 1; код ЄДРПОУ 33832730; р/р26000301000156, МФО 388410) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕНІТАР ПАРТНЕРС" (67500, Одеька область, смтКомінтернівське, вул.Першотравнева, 56; ЄДРПОУ 35695364; р/р2600801386 в ОФ ВАТ „МКБ”, МФО 328812) заборгованість за поставлені нафтопродукти на суму 115800(сто п’ятнадцять тисяч вісімсот)грн.38коп., збитки від інфляції на суму 5310(п’ять тисяч триста десять)грн.67коп. та три відсотки річних у розмірі 1218(одна тисяча двісті вісімнадцять)грн.28коп., витрати по сплаті держмита на суму 1223(одна тисяча двісті двадцять три)грн.29коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 181(сто вісімдесят одна)грн.20коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 21.05.2010р., набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.Г. Фаєр

Суддя О.Л. Панченко

Суддя Г.Є. Смелянець