Рішення № 11374893, 14.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2010 р.Справа № 16/53-10-1443 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „АРДА” до товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіген” про стягнення 46891,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „АРДА” (далі по тексту ТОВ „Торговий Дім „АРДА”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіген” (далі по тексту ТОВ „Оксіген”) 46891,52 грн. загальної заборгованості за договором поставки № 3388 від 11.11.2008р., у тому числі 31689,43 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1182,49 грн., неустойки в сумі 8717,20 грн., витрат від інфляції у сумі 5302,39 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ТОВ „Оксіген” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „Торговий Дім „АРДА” товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Торговий Дім „АРДА” (Постачальник) та ТОВ „Оксіген” (Покупець) було укладено договір поставки № 3388 від 11.11.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначених даним договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних /специфікаціях.

Згідно з положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          За змістом п.п. 1.2, 1.3, 4.1 договору поставки № 3388 від 11.11.2008р. сторони домовилися, що поставка товару на склад Покупця здійснюється транспортом Постачальника та за рахунок Постачальника на умовах DDP (Інкотермс-2000). Поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку Покупця, які узгоджуються з Постачальником, за цінами вказаними у специфікації. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору за видатковою накладною № 45414118 від 14.11.2008р. позивачем було поставлено, а уповноваженим на підставі генеральної довіреності № 2352 від 12.11.2008р. представником відповідача отримано товарів на загальну суму 37514,71 грн. В подальшому, відповідно до накладної № 44850 від 17.02.2009р. Покупцем частину товару, вартістю 5825,28 грн. було повернуто Продавцеві.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Статтею 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

При цьому, відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 договору поставки № 3388 від 11.11.2008р. Покупець зобов'язався оплатити кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 21 календарного дня з дня її поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам. Оплата здійснюється в національній валюті України.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Але в порушення умов п.п. 1.1, 3.1, 3.2 договору поставки № 3388 від 11.11.2008р., вимог ст.ст. 525, 526, 193 ЦК України ТОВ „Оксіген” розрахунки у встановлений договором строк за поставлену згідно з видатковою накладною № 45414118 від 14.11.2008р. партію товару здійснено не було, внаслідок чого за Покупцем утворилась заборгованість перед ТОВ „Торговий Дім „АРДА” по вказаному договору на загальну суму у розмірі 31689,43 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В свою чергу, згідно з п. 5.5 договору поставки № 3388 від 11.11.2008р. у випадку порушення Покупцем строків, визначених п. 3.2 договору Покупець оплачує Постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. При цьому, сторони домовилися про те, що неустойка за порушення Покупцем строків вказаних в п. 3.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання ТОВ „Оксіген” грошових зобов’язань за вказаним договором ТОВ „Торговий Дім „АРДА” додатково було нараховано до сплати відповідачу неустойку в сумі 8717,20 грн. При цьому, враховуючи, що відійшовши від положень ч.6 ст. 232 ГК України, сторони в умовах договору поставки № 3388 від 11.11.2008р. передбачили обов’язок Покупця сплатити пеню за весь період неналежного виконання Покупцем зобов’язань, суд доходить висновку, що нарахування пені позивачем здійснювалося цілком правомірно за 454 дня з 06.12.2008р. (тобто після спливу строку сплати товару, передбаченого п. 3.2 договору) до 05.03.2010р.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов’язань по договору поставки № 3388 від 11.11.2008р. ТОВ „Торговий Дім „АРДА” додатково було нараховано до сплати відповідачу 1182,49 грн. 3% річних та 5302,39 грн. інфляційних витрат.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання ТОВ „Оксіген” договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаних ним за договором поставки № 3388 від 11.11.2008р. товарів, ТОВ „Торговий Дім „АРДА” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ТОВ „Оксіген”, у тому числі 31689,43 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 1182,49 грн., неустойки в сумі 8717,20 грн., витрат від інфляції у сумі 5302,39 грн., всього –46891,52 грн. загальної заборгованості за договором поставки № 3388 від 11.11.2008р.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, розмір основного боргу у сумі 31689,43 грн. ТОВ „Оксіген” перед ТОВ „Торговий Дім „АРДА”, збитків від інфляції та 3% річних, а також неустойки витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень діючого законодавства України, підтверджується накладною про передачу відповідачу обумовлених договором поставки № 3388 від 11.11.2008р. товарів, накладною на повернення товарів, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд оцінює позовні вимоги ТОВ „Торговий Дім „АРДА” про стягнення з ТОВ „Оксіген” 31689,43 грн. основного боргу за договором поставки № 3388 від 11.11.2008р., 3% річних у розмірі 1182,49 грн., неустойки в сумі 8717,20 грн., витрат від інфляції у сумі 5302,39 грн., правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 692, 694, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оксіген”/ 65044, м. Одеса, вул.. Французький бульвар, 53, п/р 2600330945980 в ФАКБ „Інвестбанк”, МФО 328094, код ЄДРПОУ 33072648 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „АРДА” / 49083, м. Дніпропетровськ, вул.. Собінова, 1, п/р 26009001300065 в ПАТ „АКТАБАНК” м. Дніпропетровськ, МФО 307394, код ЄДРПОУ 32232867/ 31689 грн. 43 коп. /тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дев’ять грн. 43 коп./ - основного боргу; 3% річних у розмірі 1182 грн. 49 коп. / одна тисяча сто вісімдесят дві грн.. 49 коп./; неустойку в сумі 8717 грн. 20 коп. /вісім тисяч сімсот сімнадцять грн. 20 коп./; витрати від інфляції у сумі 5302 грн. 39 коп. / п’ять тисяч триста дві грн.. 39 коп. /; 468 грн. 92 коп. / чотириста шістдесят вісім грн. 92 коп./ - держмита; 236 грн. 00 коп./ двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 17.05.2010р.

Суддя