Рішення № 11374454, 12.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2010 р.Справа № 9/25-10-371 За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ;

в особі Філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";

До відповідача: Військової частини А 1620;

про стягнення 51803 грн. 57 коп.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: Корнієнко І.О.(за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 26.01.2010 р. за вх. № 630 Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Філії "Дирекції первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини А 1620 (далі –Відповідач) в сумі 51803 грн. 57 коп.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзивах від 05.03.2010 р. за вх. № 5625, від 19.03.2010 р. за № 7093.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Між Відкритим акціонерним товариство "Укртелеком" в особі Філії "Дирекції первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Позивач) та військовою частиною А 1620 (далі –Відповідач був укладений договір № 1155-8 від 20.04.2005 р. про технічне обслуговування обладнання засобів зв’язку (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язується здійснювати експлуатаційно - технічне обслуговування засобів та споруд зв’язку Відповідача зазначених у додатку № 1 до Договору , а Відповідач своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв’язку, згідно з встановленими додатками до Договору за № 3 , та № 4 .

На виконання умов договору Відповідачем було передано а Позивачем прийнято на експлуатаційно-технічне обслуговування споруди і засоби зв’язку зазначені у акті приймання-передачі засобів зв’язку на експлуатаційне-технічне обслуговування ( додатку № 1 до Договору ) згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв’язку ( додаток № 2 ).

З додаткової угоди за № 1 про доповнення до Договору від 20.04.2005 р. за № 1155-8 вбачається, що Сторонами змінено розрахунок вартості послуг ( додаток № 3 А ) на суму 3457 грн. 86 коп., та відповідно до додатку № 4 А ліміт грошових коштів на споживання електрозв’язку у сумі 42265 грн. 20 коп.

Згідно з п. 3.2. Договору Відповідач зобов'язаний вносити плату за послуги на розрахунковий рахунок Позивача щомісячно, до 20 числа місяця наступного за поточним.

У зв’язку з простроченням Відповідачем грошових зобов’язань по виконанню умов Договору, Позивачем 04.12.2009 р. було направлено претензію за № 5233/06 про сплату заборгованості .

Відповідно до матеріалів справи, у зв’язку з неналежним та несвоєчасним виконання Відповідачем п.3.2. Договору до відповідача в порядку ст. 230-232 Господарського кодексу та п. 4.1. договору було нараховано : пеню - 383,54 грн., збитки від інфляції - 2 298,04 грн. та 3 % річних - 711,95 грн.

Таким чином, загальний борг в період: листопад 2008 р. –грудень2009 р. включно становить 51 803,57 грн., з яких: основний борг –48 410,04 грн., пеня - 383,54 грн., збитки від інфляції - 2 298,04 грн., 3 % річних - 711,95 грн.

У відзивах наданих до суду від 05.03.2010 р. вх. № 5625 та від 19.03.2010р. за вх. № 7093 Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що : фінансування військової частини А1620 здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому Відповідач є лише розпорядником бюджетних коштів, яка бере бюджетні зобов'язання на підставі затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів кошторису; платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів здійснює Державне казначейство України в разі наявності у розпорядників невикористаних бюджетних асигнувань, відповідності намірів витрачання бюджетному асигнуванню i наявності бюджетного зобов'язання для платежу.

Також Відповідач зазначає, що нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їx на цілі що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, i притягнення відповідних посадових ociб до дисцишпнарно1, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Таким чином Відповідач вважає, що Військова частина А 1620 є неналежним відповідачем по справі.

Однак суд зазначені заперечення до уваги не приймає та наголошує на підписаному та наданому у судовому засіданні 12.05.2010 р. акту звірки розрахунків в період з 01.11.2008 р. по 01.01.2010 р., відповідно підписаного належними представниками позивача та відповідача, відповідно до якого Військова частина А 1620 визнає основну суму боргу .

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Право чин , різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 230. Господарського кодексу України Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 231. за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 230-232 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 1620 ( 65000, м. Одеса, вул.. Магістральна, 37, р/р 35218008003304 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08502712 )

на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" ( 03310, м. Київ, вул.. Солом’яна, 3 , р/р 26006501022891 в Київський регіональній дирекції ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714 ) –48410 грн. 04 коп. –сума основного боргу, 383 грн.54 коп. - пеня , збитки від інфляції - 2298 грн.04 коп., 3 % річних –711 грн. 95 коп., 518 грн. 04 коп. - держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.