Рішення № 11371686, 22.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2010 р.Справа № 31/167-09-6325 Позивач: ВАТ „Страхове товариство „Гарантія”

Відповідач 1: АТ АСТ „Вексель”

Відповідач 2: ДП Пансіонат „Борей” НАН України

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 25 500 грн.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Бобрик О.А.

від відповідача 1: Ракул Г.В.

від відповідача 2: ОСОБА_1

від третьої особи: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнення з відповідачів 25 500 грн. сплаченого страхового відшкодування внаслідок ДТП. А саме, з відповідача АТ АСТ „Вексель” позивач вимагає стягнення 24990 грн., і з відповідача ДП Пансіонат „Борей” НАН України позивач вимагає стягнення 510 грн.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача АТ АСТ „Вексель” позов не визнав.

Представник відповідача ДП Пансіонат „Борей” НАН України позов визнав.

3-я особа з позовом погодилася.

Матеріалами справи встановлено:

05.06.2008 року позивач (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування автомобіля Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3. Вигодонабувачем за договором визначене ТОВ «Український промисловий банк». Страхування здійснено крім іншого на випадок ДТП. Страхова сума 106575 грн. На випадок ДТП передбачена франшиза 0,5%. Виплата страхового відшкодування здійснюється вигодонабувачу, або за його письмовою згодою страхувальнику. Договір діє 12 календарних місяців.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію Т/З від 04.06.2008 року, автомобіль Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 належить ОСОБА_5

З постанови Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2009 року убачається наступне. 25.03.2009 року ОСОБА_1 на автомобілі Шкода Октавія р.н. НОМЕР_2 у м. Одеса порушив правила дорожнього руху, що призвело до ДТП з автомобілем Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5

З висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08.04.2009 року убачається, що ціна матеріальної шкоди власнику автомобіля Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 пошкодженого внаслідок ДТП складає 37475 грн. 97 коп. Висновок зроблений ОСОБА_7, який відповідно до свідоцтва № 1217 має право здійснювати автотоварознавчи експертизи щодо визначення розміру збитку завданого власнику транспортного засобу.

З страхового акту від 26.05.2009 року який складений позивачем убачається, що сума страхового відшкодування становить 30407 грн. 28 коп. щодо автомобіля Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3.

26.05.2009 року, 12.11.2009 року, 02.03.2010 року, позивач виплатив вигодонабувачу ТОВ «Український промисловий банк»страхове відшкодування по договору добровільного страхування від 05.06.2008 року на загальну суму 25000 грн., що підтверджено платіжними дорученнями, та листами ТОВ «Український промисловий банк».

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.02.2009 року убачається, що АТ АСТ „Вексель” застрахувало цивільно-правову відповідальність при експлуатації автомобіля Шкода Октавія р.н. НОМЕР_2. Страхувальником є ДП Пансіонат „Борей” НАН України. Ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду 25500 грн. Франшиза 510 грн. Поліс діє до 03.02.2010 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію Т/З від 05.07.2007 року, автомобіль Шкода Октавія р.н. НОМЕР_2 належить ДП Пансіонат „Борей” НАН України.

З заяви позивача на адресу АТ АСТ „Вексель” від 02.03.2010 року убачається вимога про виплату страхового відшкодування в сумі 24990 грн. Заява отримана АТ АСТ „Вексель” 02.03.2010 року.

З контракту від 10.01.2009 року убачається, що ОСОБА_1 станом на дату ДТП працював директором ДП Пансіонат „Борей” НАН України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів... Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом...

Відповідно до ст. 1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 979 ЦК України - за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 981 ЦК України - договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до ст. 993 ЦК України - до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування” - Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” - до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - 9.1. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. 9.2. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. 9.3. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика...

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - 12.1. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” - 35.1. Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” 37.1. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. 37.5. Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини суд зробив наступні висновки.

ОСОБА_5 належить автомобіль Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3. 05.06.2008 року позивач (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування автомобіля Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3. Вигодонабувачем за договором визначене ТОВ «Український промисловий банк». Під час дії договору добровільного страхування від 05.06.2008 року, а саме 25.03.2009 року ОСОБА_1 працюючий директором ДП Пансіонат „Борей” НАН України, на автомобілі Шкода Октавія р.н. НОМЕР_2, який належить ДП Пансіонат „Борей” НАН України, у м. Одеса порушив правила дорожнього руху, що призвело до ДТП з автомобілем Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 під керуванням Пармаклі П.С. Внаслідок ДТП автомобіль Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження. Розмір матеріальної шкоди щодо автомобіля Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 складає 37475 грн. 97 коп. Страховим актом від 26.05.2009 року позивач встановив, що сума страхового відшкодування щодо автомобіля Міцубісі Ланцер р.н. НОМЕР_3 становить 30407 грн. 28 коп. 26.05.2009 року, 12.11.2009 року, 02.03.2010 року, позивач виплатив вигодонабувачу ТОВ «Український промисловий банк»страхове відшкодування по договору добровільного страхування від 05.06.2008 року на загальну суму 25000 грн. За полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.02.2009 року АТ АСТ „Вексель” застрахувало цивільно-правову відповідальність ДП Пансіонат „Борей” НАН України, при експлуатації автомобіля Шкода Октавія р.н. НОМЕР_2, з лімітом відповідальності за майнову шкоду 25500 грн. і франшизою 510 грн. строком до 03.02.2010 року.

Оскільки позивач як страховик виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування від 05.06.2008 року на загальну суму 25000 грн., це означає, що до нього в межах суми виплаченого страхового відшкодування, від потерпілого при ДТП ОСОБА_5 перейшло право вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, яке потерпілий при ДТП ОСОБА_5 має до ОСОБА_1 який є особою винною у ДТП. В свою чергу відповідальність за матеріальну шкоду заподіяну ОСОБА_1 несе ДП Пансіонат „Борей” НАН України, оскільки ОСОБА_1 вчинив ДТП працюючи директором ДП Пансіонат „Борей” НАН України. Цивільно-правова відповідальність ДП Пансіонат „Борей” НАН України при експлуатації автомобіля Шкода Октавія р.н. НОМЕР_2, на дату ДТП була застрахована АТ АСТ „Вексель”.

В розумінні ст. 1194 ЦК України в першу чергу відповідальність перед позивачем щодо відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування - 25000 грн., несе АТ АСТ „Вексель”, а у другу чергу ДП Пансіонат „Борей” НАН України, оскільки особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (ДП Пансіонат „Борей” НАН України), у разі недостатності страхового відшкодування (яке має сплатити АТ АСТ „Вексель”) для повного відшкодування завданої шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому (позивачу до якого в межах суми виплаченого страхового відшкодування від потерпілого при ДТП ОСОБА_5 перейшло право вимоги), різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

В даному випадку за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.02.2009 року ліміт відповідальності АТ АСТ „Вексель” за майнову шкоду складає 25500 грн., а франшиза складає 510 грн. Оскільки франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, це означає, що фактичний розмір відповідальності АТ АСТ „Вексель” складає 24990 грн. В розумінні ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ДП Пансіонат „Борей” НАН України несе відповідальність за відшкодування суми франшизи 510 грн., оскільки страхувальником, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

На підставі викладеного з АТ АСТ „Вексель” на користь позивача має бути стягнута сума 24490 грн. а не 24990 грн., а з ДП Пансіонат „Борей” НАН України на користь позивача має бути стягнута сума 510 грн. франшизи, що взагалом складає суму 25000 грн. Помилка позивача при визначенні суми позову до АТ АСТ „Вексель” полягає у тому, що позивач не врахував наявність у позивача права вимагати відшкодування лише в межах суми виплаченого позивачем страхового відшкодування - 25000 грн.

Отже, позов до АТ АСТ „Вексель” підлягає задоволенню частково, а позов до ДП Пансіонат „Борей” НАН України підлягає задоволенню повністю.

Суд відхиляє правові позиції відповідача АТ АСТ „Вексель” щодо не визнання позову, в зв`язку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

Суд не залучав до участі у справі ОСОБА_5, оскільки право вимоги в межах суми страхового відшкодування перейшло від цієї особи до позивача. Позивач в свою чергу самостійно реалізовує право вимоги отримане від ОСОБА_5, оскільки законодавством інше не передбачено.

Суд не вирішував питання щодо призначення у справі судової експертизи з наступних підстав.

У справі є висновок від 08.04.2009 року, щодо визначення розміру матеріальної шкоди, який складений ОСОБА_7, який відповідно до свідоцтва № 1217 має право здійснювати автотоварознавчи експертизи щодо визначення розміру збитку завданого власнику транспортного засобу. Сторони не надали суду доказів того, що висновок від 08.04.2009 року є не обґєктивним чи складений з порушеннями норм законодавства або методики оцінки. За відсутності доказів того, що висновок від 08.04.2009 року є не обґєктивним чи складений з порушеннями норм законодавства або методики оцінки, відсутні правові підстави для призначення у справі судової експертизи щодо визначення розміру матеріальної шкоди.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу за позовом до АТ АСТ „Вексель” покладаються на позивача та АТ АСТ „Вексель” пропорційно задоволеної вимоги. Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу за позовом до ДП Пансіонат „Борей” НАН України покладаються на ДП Пансіонат „Борей” НАН України в звґязку з задоволенням позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Отже, господарський суд має в резолютивній частині рішення вирішити питання про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених позивачем судових витрат у справі і вирішити питання про покладення на позивача частини фактично понесених ним судових витрат у справі в зв`язку з частковою відмовою в задоволенні позову до АТ АСТ „Вексель”.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” до АТ АСТ „Вексель” про стягнення 24990 грн. задовольнити частково.

Стягнути з АТ АСТ „Вексель” код 20031391 (м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3) на користь ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” код 14229456 (м. Київ, Печерський узвіз, 3) 24490 грн., 244 грн. 89 коп. по держмиту, 115 грн. 63 коп. за ІТЗ судового процесу.

В іншої частині в задоволенні позову ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” до АТ АСТ „Вексель” про стягнення 24990 грн. відмовити.

Покласти на ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” фактично понесені судові витрати у справі по держмиту в сумі 5 грн. 01 коп., 2 грн. 37 коп. за ІТЗ судового процесу.

Позов ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” до ДП Пансіонат „Борей” НАН України про стягнення 510 грн. задовольнити.

Стягнути з ДП Пансіонат „Борей” НАН України код 03534311 (м. Одеса, пр. Свободи, 107) на користь ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” код 14229456 (м. Київ, Печерський узвіз, 3) - 510 грн., 5 грн. 10 коп. по держмиту, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 23.04.2010 року.

Рішення набуває законної сили з 06.05.2010 р.

Суддя