Рішення № 113673, 21.08.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.08.2006

Справа №2-29/11987-2006

За позовом – Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський ремонтно-механічний завод”, м. Сімферополь.

До відповідачів:

1. Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь;

2. Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, м.Сімферополь.

Про визнання незаконним визначення статусу об’єкта та спонукання виконати певні дії.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Поповіч І.Я. – представник, довіреність від 21.08.2006р. № 476-01.

Від відповідачів – не з’явились.

Сутність спору: ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Сімферопольського міськвиконкому та Сімферопольського МБРТІ про визнання незаконним визначення статусу об'єкта нерухомості літ. «Л», загальною площею 2300,2м2, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, як об'єкта жилого фонду – „гуртожитку” та визначення статусу даного об'єкту, як об'єкт виробничого призначення - «адміністративно-побутовий корпус», а також, про спонукання Сімферопольського МБРТІ внести зміни до реєстрової книги № 279 у запис № 4841 про реєстрацію права власності Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольский ремонтно-механічний завод» (95022 м. Сімферополь, пр. Перемоги, 4км, ЗКПО 00901499) на майновий комплекс, розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, шляхом вказання нової назви об'єкта нерухомості літ. «Л», загальною площею 2300,2м2, а саме: «адміністративно-побутовий корпус».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі наказу Фонду майна АР Крим № 2192 від 28 грудня 1996 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» та акту прийому-передачі державного майна у власність ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод», в числі інших об'єктів і майна, був переданий об’єкт нерухомості – літ „Л”, загальною площею 2300,2м2. розташований за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, зазначений зі статусом об’єкту виробничого призначення – „побутова”.

Однак, в подальшому, при проведенні реєстрації права власності на вказаний об’єкт, відповідачами на думку позивача, безпідставно було визначено статус цього об’єкту як «адміністративна будівля - гуртожиток».

З посиланням на відповідні обставини, надані суду документи та норми Житлового кодексу України, ст. 48 Закону України «Про власність» і ст. 391 ЦК України позивач просить задовольнити позовні вимоги щодо визначення статусу об’єкту та внесення змін до державного реєстру прав власності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

В порядку попередньої підготовки справи до слухання, судом призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено експертам фірми „Амата” (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Трансформаторна,6).

Перший відповідач – Сімферопольський міськвиконком явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву суду не надав, але надіслав клопотання про залучення до участі у справі Фонд майна АР Крим в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши дане клопотання суд знаходить його таким, що не підлягає задоволенню.

Так, згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Однак, як вже було зазначено, предметом судового спору є питання визначення статусу об’єкту нерухомого майна, який був в процесі приватизації майна державної власності переданий до статутного фонду (у власність) позивача, але аж ніяк не питання про законність приватизації цього об’єкту або чинність наказу Фонду майна АР Крим № 2192 від 28 грудня 1996 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод».

Позивачем не оспорюється право власності на об’єкт нерухомості – літ „Л”, загальною площею 2300,2м2. розташований за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, право власності на вказане майно зареєстровано за ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод».

Також, на день розгляду справи зі статутних документів позивача випливає, що Фонд майна АР Крим навіть не є акціонером ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод», оскільки в процесі господарської діяльності після проведення приватизації всі акції були повністю викуплені товариством, в зв’язку з чим, доля держави в статутному капіталі відсутня.

До того ж, зі змісту акту прийому-передачі майна від 04 лютого 1999 року між Фондом майна АР Крим та позивачем не вбачається наявності доказів передачі позивачу будь-якого об’єкту нерухомості з характеристиками „гуртожиток”, а отже, рішення з господарського спору не може вплинути на права або обов'язки Фонду майна АР Крим – тобто, клопотання першого відповідача є необґрунтованим.

Другий відповідач – Сімферопольське МБРТІ явку свого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Фонду майна АР Крим № 2192 від 28 грудня 1996 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» в процесі приватизації Сімферопольський ремонтно-механічний завод був перетворений у відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» зі статутним фондом 696680 грн. та було затверджено статут товариства.

Згідно з актом оцінки майна державного підприємства, затвердженого наказом Фонду майна АР Крим від 29.11.1996р № 1988, за станом на 01 жовтня 1998 року, між Фондом майна АР Крим та ВАТ «Сімферопольский ремонтно-механічний завод» 04 лютого 1999 року був оформлений акт прийому-передачі державного майна у власність ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод», до складу якого, в числі інших об'єктів і майна, був включений об'єкт „Побутова” з інв. № 1429\1353, без зазначення вартості, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 10.

В 2003 році Сімферопольським МБРТІ була проведена технічна інвентаризація нерухомого майна, яке було включене до акту прийому-передачі від 04 лютого 1999 року між Фондом майна АР Крим і ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод».

В результаті вказаних дій Сімферопольського МБРТІ, об’єкт нерухомості, позначений у вищенаведеному акті прийому-передачі як «Побутова», був інвентаризований та зареєстрований Сімферопольським МБРТІ під літ. Л, як «адміністративна будівля - гуртожиток», загальною площею 2300,2м2.

Дана обставина підтверджується інвентарною справою Сімферопольського МБРТІ від 15.05.2003р і витягом про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно № 3540683, виданим 11.05.2004р.

В процесі здійснення господарської діяльності, в 2004 році після зміни керівництва та складу акціонерів ВАТ «Сімферопольский ремонтно-механічний завод», позивачу стало відомо, що попереднім керівництвом заводу, в будівлі адміністративно-побутового корпусу, на порушення правил і положень про гуртожитки і про проживання в них громадян, було організовано «гуртожиток» і було прописано 17 чоловік за період з 1976 року по 2003 рік, що підтверджується картками прописки.

При зверненні до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з питаннями про зміну, шляхом приведення у відповідність з вимогами закону, статусу будівлі АПК (адміністративно-побутового корпусу) заводу – тобто, виключення з реєстру прав власності спірного об'єкту характеристики „гуртожиток”, а також про надання незаконно проживаючим в цьому об'єкті особам (сім'ям) іншої жилої площі, позивачу листом від 29.09.05р була надана відповідь про відсутність вільних гуртожитків.

Суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «Сімферопольский ремонтно-механічний завод» підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом вбачається, що згідно з витягом Сімферопольського МБРТІ про реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно № 3540683, виданим 11.05.2004р., вказана реєстрація права власності ВАТ «Сімферопольский ремонтно-механічний завод» була проведена саме на підставі Наказу Фонду майна АР Крим № 2192 від 28 грудня 1996 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський ремонтно-механічний завод» та акту прийому-передачі від 04 лютого 1999 року між Фондом майна АР Крим і ВАТ «Сімферопольський ремонтно-механічний завод».

Однак, зі змісту вказаного акту прийому-передачі майна від 04 лютого 1999 року, суд не вбачає наявності доказів передачі позивачу будь-якого об’єкту нерухомості з характеристиками „гуртожиток”, а докази зворотного в матеріалах справи відсутні, що за таких обставин вже дає суду підстави вважати необґрунтованим визначення статусу спірного об’єкту нерухомості саме як об’єкту жилого фонду - „гуртожиток”.

До того ж, на підставі ст. 127 Житлового кодексу УРСР гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян в період роботи або навчання

При цьому, через вказану норму ЖК УРСР під гуртожитки надаються спеціально збудовані або переобладнанні для цієї мети жилі будинки, які реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Крім того, постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 затверджено Примірне положення про гуртожитки, відповідно до умов якого також передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально побудовані або переобладнанні для цієї мети жилі будинки (п.3); переобладнання жилих будинків під гуртожитки здійснюється з дозволу виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського значення) Ради народних депутатів (п.3); жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів (п.5); в гуртожитках повинні забезпечуватися необхідні умови для проживання, занять, відпочинку жильців (п.6); заселення гуртожитків проводиться після створення в них необхідних житлово-побутових умов для проживання та після отримання дозволу санітарно-епідеміологічної станції (п.7).

Між тим, до ведення виконкому Сімферопольської міської ради, згідно зі статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать делеговані державою повноваження стосовно обліку жилого фонду і здійснення контролю за його використанням, а також щодо обліку і реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Однак, у порушення наведених норм законодавства та ст. 33 ГПК України, відповідачами не надано суду доказів належності спірного об’єкту до жилих будинків або про переобладнання з жилого будинку у гуртожиток, а також доказів реєстрації спірного об’єкту у виконкомі Сімферопольської міської ради як гуртожитку та щодо наявності дозволу санітарно-епідеміологічного органу на заселення цього об’єкту.

При цьому, суд зазначає, що позивачем до позовних матеріалів були залучені податкові розрахунки земельного податку за земельну ділянку під спірним об'єктом з яких судом вбачається, що плата за землю вноситься позивачем і приймається власником землі (виконавчим органом якого є виконком Сімферопольської міської ради) з цільовим призначенням та за ставками, як за землі виробничого призначення (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони і іншого призначення) – тобто, не як плата за землі жилої і громадської забудови.

Тим часом, відповідно до ст. 38 ЗК України до земель жилої і громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення жилої забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального використання, а згідно зі ст. 39 ЗК України використання земель житлової і громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Таким чином, суд вважає, що невідповідність цільового призначення земельної ділянки визначеному відповідачами статусу спірного об’єкту нерухомості є ще одним доказом обґрунтованості позовних вимог, який свідчить про безпідставність характеристики цього об’єкту - „гуртожиток”, оскільки за змістом наведених норм земельного законодавства використання землі за цільовим призначенням є головною умовою законності користування земельними ділянками і розміщення на цих ділянках відповідних об’єктів.

З висновку № 6 від 21.08.2006р будівельно-технічної експертизи, проведеної ПП «Амата», судом вбачається, що експертом було встановлено: об’єкт нерухомості – літ „Л”, загальною площею 2300,2м2. розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, не відповідає вимогам нормативних актів (санітарних норм, ДБН), які пред'являються до гуртожитків в частині облаштування площі жилих кімнат, наявності кухонь, обладнання санвузлів та інженерного обладнання; об’єкт не є об’єктом жилого фонду; об’єкт згідно зі БНіП 2.01.02.-85* Виробничі будівлі та БНіП 2.09.04-87 Адміністративні та побутові будівлі, є адміністративно-побутовою будівлею.

Зі змісту описової частини висновку судом вбачається, що об’єкт нерухомості – літ „Л”, загальною площею 2300,2м2, знаходиться безпосередньо на території заводу і його дворовий фасад примикає до будівлі виробничого корпусу літ. „М”, що за висновками експерта не відповідає БНіП 2.09.04-87 стосовно дотримання протипожежної відстані між жилими та виробничими будівлями.

Також, експерт дійшов до висновку, що будівля літ. „Л” не відповідає вимогам п. 2.43-2.47 ДБН В.2.2-15-2005, які застосовуються при проектуванні жилих будівель, гуртожитків та затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005р. № 80, погодженим Міністерством охорони здоров’я України, Державним департаментом пожежної безпеки МНС України, Держжилкомунгоспом України.

Судова експертиза проводилась з дотриманням вимог відповідних нормативних документів, шляхом огляду та дослідження об’єкту, на підставі порівняльного аналізу відповідності характеристик та параметрів об’єкта вимогам будівельних норм та правил і з врахуванням матеріалів справи; експерта було попереджено про кримінальну відповідальність. Суд приймає висновок експерта

З огляду на таке, суд доходить висновку що спірний об'єкт нерухомості літ. Л, зареєстрований як «адміністративна будівля-гуртожиток», загальною площею 2300,2м2, не відповідає вимогам законодавства, які пред'являються до об'єктів зі статусом – «гуртожиток», оскільки не є жилим будинком, що зареєстрований у виконкомі Сімферопольської міськради як гуртожиток, а житлово-побутові умови мешкання в спірному об'єкті не відповідають встановленим правилам і нормам.

При цьому, з висновків експертизи та матеріалів справи, виходячи з цільового призначення земельної ділянки, розташування об’єкту на території заводу і близькості до виробничих цехів, суд вважає що літ „Л” являє собою допоміжний об'єкт виробничого призначення – адміністративно-побутовий корпус, призначений для розміщення управлінського персоналу і задоволення побутових потреб працівників заводу.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» і ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном, хоч би й не пов'язаних з позбавленням володіння.

Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. N 7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (п. п.1.4., 1.5. Положення), а за таких обставин, позовна вимога про внесення змін до реєстру прав власності щодо вказання правильної назви об’єкта літ. „Л” також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75,82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати незаконним статус об'єкта нерухомості літ. «Л», загальною площею 2300,2м2, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, як об'єкта жилого фонду – „гуртожитку” та визначити статус даного об'єкту, як об'єкт виробничого призначення - «адміністративно-побутовий корпус».

3. Спонукати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації (95000 м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) внести зміни до реєстрової книги № 279 у запис № 4841 про реєстрацію права власності Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольский ремонтно-механічний завод» (95022 м. Сімферополь, пр. Перемоги,4км, ЗКПО 00901499) на майновий комплекс, розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 10, шляхом вказання нової назви об'єкта нерухомості літ. «Л», загальною площею 2300,2м2, а саме: «адміністративно-побутовий корпус».

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.