Рішення № 11364329, 03.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2010 р.Справа № 12/281-09-6158 Позивач: Кам'янець-Подільське відкрите акціонерне товариство "ГІПСОВИК"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія"

про стягнення 17680 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився          

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Кам'янець-Подільське відкрите акціонерне товариство "ГІПСОВИК" (далі - Кам'янець-Подільське ВАТ "ГІПСОВИК"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (далі - ТОВ "ПУСК") про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 17680 грн.

          18.02.2010 р. Позивач надав до суду клопотання від 13.02.2010 р., яким позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути без його участі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.12.2009 р. наданими суду позивачем, але у судове засідання не з’явився, поважності підстав неявки суду не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          18.02.2009 р. між Кам'янець-Подільським ВАТ "ГІПСОВИК" (Продавець) та ТОВ "ПУСК" (Покупець), було укладено договір купівлі –продажу № 14, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність Покупця товар, а той в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити його.

          Згідно п.5.1 Договору порядок розрахунків - попередня оплата в розмірі 100% за залізничні послуги, згідно виставленого Продавцем рахунку. На товар надається відстрочка платежу до 15 банківських дні з дня відвантаження. Розрахунки за товар проводяться в грошовій формі, шляхом перерахування грошей на рахунок продавця, згідно виставленого Продавцем рахунку (п. 5.2. Договору).

26.03.2009 р. згідно рахунку-фактури № СФ-0000171 від 19.03.2009 р. Відповідачем була здійснена попередня оплата за ж/д послуги на суму 6445,2 грн. про що свідчить банківська виписка від 26.03.2009 р.

27.03.2009 р. згідно видаткової накладної №РН-000480 Позивач відвантажив Відповідачу муку вапнякову фасовану в кількості 68 тон на суму 17680 грн. Однак, розрахунок за отриманий Товар Відповідачем проведений не був.

26.05.2009 р. Відповідачу була направлена претензія №549 від 25.05.2009 р. з проханням перерахувати суму боргу у розмірі 17680 грн., яка однак, лишилася без відповіді.

Також Відповідачу неодноразово Позивачем було направлено листи з приводу сплати заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2009 р. -17.11.2009 р., який відповідачем не підписано, а листи залишено без відповіді.

          Порушення Відповідачем зазначених вище договірних зобов’язань зумовило звернення Позивача до суду з відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

          Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

          Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).

          Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до п.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

          Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Кам'янець-Подільського відкритого акціонерного товариства "ГІПСОВИК", щодо стягнення з Відповідача 17680 грн. заборгованості за Договором купівлі - продажу №14 підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 176,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Південноукраїнська скляна компанія" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, буд. 3, к.206 А, ідентифікаційний код 32146488) на користь Кам'янець-Подільського відкритого акціонерного товариства "ГІПСОВИК" (32300, Хмельницька область, м. Кам’янець - Подільський, пров. Індустріальний, буд. 1, код ЄДРПОУ 22986119) - 17680 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. –заборгованості за договором купівлі - продажу, 176 (сто сімдесят шість) грн. 80 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя