Рішення № 11364125, 04.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2010 р.Справа № 15/13-10-278 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача Селіванов С.А.;

від відповідача Поночовний О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства компанії „Райз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроплемзавод „Імперія” про розірвання договору поставки, витребування майна та стягнення 1367 851,96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду від 24 лютого 2010 р. оголошувалась перерва до 04 березня 2010 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Закрите акціонерне товариство компанія „Райз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та із змінами до неї про:

-розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 01681/080/Т від 27.05.2008 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством компанією „Райз” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроплемзавод "Імперія";

-витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплемзавод "Імперія" та передачу Закритому акціонерному товариству компанія „Райз” сільськогосподарської техніки: 1) комбайну зернозбирального John Deere 9680i WTS (заводський НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1) в комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи; 2) комбайну зернозбирального John Deere 9680i WTS (заводський № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_5, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_6) в комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи;

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю" Агроплемзавод "Імперія" на користь Закритого акціонерного товариства компанія „Райз” грошових коштів в розмірі 1 367 851, 96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

27 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством компанії „Райз” та ТОВ „Агроплемзавод „Імперія” було укладено договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 01681/080/Т.

Згідно п. 1.1 договору позивач зобовязався передати у власність відповідача сільськогосподарську техніку на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк та під процент, а відповідач зобовязався прийняти вказану техніку, сплатити її ціну, а також проценти за користування товарним кредитом.

Як вказує позивач, на виконання своїх зобовязань за договором ним була здійснена поставка вказаної техніки на загальну суму 4339152,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-10047-00662 від 01.11.2008 р. на загальну суму 203 472, 00 грн., № ВН-10047-00664 від 01.11.2008 р. на загальну суму 716 088,00 грн., № ВН-10047-00665 від 01.11.2008 р. на загальну суму 3419592,00 грн.

В свою чергу відповідачем на виконання своїх зобовязань по договору до 01.10.2008 р. були перераховані грошові кошти в сумі 2169576,00 грн. Так, сума відстроченого платежу на 01.10.2008 р. становить 2169576,00 грн.

Згідно п. 2.5-2.8, 3.4 вказаного договору проценти за користування товарним кредитом нараховуються та сплачуються помісячно до 5 (пятого) числа місяця наступного за розрахунковим, величина процентів за користування товарним кредитом за один день становить 0,0631%. Проценти за користування товарним кредитом розраховуються згідно формули розрахунків, наведеної в п. 2.5 договору, з врахуванням застережень, що наведені в цьому пункті договору.

Строк, за який нараховуються та сплачуються відсотки, визначається починаючи з дати отримання товару (якщо інший термін початку нарахування процентів не вказаний в додатку № 1), та закінчуючи днем повного розрахунку за товар.

Згідно додатку № 1 до договору датою початку нарахування процентів за користування товарним кредитом встановлено 01.10.2008 р.

Разом з тим позивач зазначає, що покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку проценти нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування кредитом. Черговість зарахування коштів, яка надійшла від покупця в рахунок його зобовязань по договору встановлюється в п. 2.8 договору.

Так, 20 листопада 2008 року відповідачем були перераховані грошові кошти на виконання ним грошових зобовязань по договору в розмірі 90000,00 грн.

Розмір відсотків за користування товарним кредитом з 01.10.2008 р. по 20.11.2008 р. становив 69819,13 грн. При цьому, за твердженнями позивача, отримані грошові кошти були зараховані наступним чином:

-в рахунок відсотків за користування товарним кредитом: 69819,13 грн.;

-в рахунок оплати вартості товару 20180,87 грн. (90000,00 грн. - 69819,13 грн.).

Таким чином, розмір товарного кредиту (неоплачена частина вартості товару) з 21.11.2008 р. становив 2 149 395, 13 грн. (2169576,00 грн. - 20180,87 грн.).

Сума відсотків за користування товарним кредитом з 21.11.2008 р. по 01.09.2009 р. (дата повернення товару позивачу) становила 2161430,83 грн.

Відтак, позивач зазначає, що сума грошових коштів, які відповідач повинен був сплатити 01.09.2009 р. у випадку належного виконання зобовязань по договору становила 4 310 825,96 грн. (2149395,13 грн. + 2161430,83 грн.). При цьому позивач вказує, що ринкова вартість сільськогосподарської техніки визначена незалежною експертною оцінкою рухомого майна становить 2942974,00 грн.

До того ж у звязку з порушенням відповідачем умов договору позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 1367851,96 грн. у вигляду неодержаного прибутку (втраченої вигоди). В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконані зобовязання по оплаті вартості поставленого товару та відсотків за користування товарним кредитом згідно умов договору, що є протиправною поведінкою та у відзиві на позовну заяву відповідачем не оскаржується і визнається. Так, внаслідок протиправної поведінки саме боржника позивач не отримав грошових коштів, на які він розраховував при укладенні договору. Оскільки позивачем подано позов про розірвання договору, що позбавляє позивача права отримати грошові кошти від відповідача, на які позивач розраховував при укладенні договору, відповідно сума грошових коштів, на які позивач розраховував при укладенні договору, є збитками (втраченою вигодою).

Таким чином, на думку позивача, втрачена вигода позивача зменшується на розмір ринкової вартості сільськогосподарської техніки, що визначена незалежною експертною оцінкою рухомого майна. Отже, сума неодержаного прибутку (втраченої вигоди) становить 1 367 851, 96 грн. (4 310 825, 96 грн. - 2942974, 00 грн.).

Крім того, позивач посилається на ч. 4 ст. 694 ЦК України, згідно якої, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Згідно п. 11.1 договору у випадку, якщо покупець не виконує (з дотриманням встановленого розділом 2 порядку) своїх зобовязань по оплаті ціни товару, або зобовязань по сплаті процентів за користування товарним кредитом, я так само інших зобовязань по цьому договору, постачальник має право безперешкодно, без будь-яких обмежень зі сторони покупця, отримати товар, а покупець зобовязаний негайно, не пізніше трьох днів з моменту отримання вимоги від постачальника, фактично передати товар уповноваженому представнику постачальника разом з необхідними документами (технічна документація на товар, акт приймання-передачі і т.і.). Право власності на товар цьому випадку переходить до постачальника з моменту направлення ним покупцеві вимоги повернути товар. Фактичне отримання постачальником товару підтверджується підписом його належного представника на акті приймання-передачі.

09 грудня 2009 р. вимога про повернення товару була відправлена відповідачу, що підтверджується копіями опису до цінного листа та поштовою квитанцією. Також позивач у позові зазначив, що ним 09.12.2009 р. направлялась і вимога про розірвання договору, однак відповіді позивач не отримав, що і стало підставою для звернення до суду з проханням про розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2010 року було порушено провадження по справі № 15/13-10-278 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме: не заперечує проти розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 01681/080/Т від 27.05.2008 р. та витребування у відповідача і передачі позивачу сільськогосподарської техніки, проте заперечує проти вимог про стягнення збитків, про що зазначено у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

27 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством компанії „Райз” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроплемзавод „Імперія” (покупець) був укладений договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 01681/080/Т.

Згідно п. 1.1 вказаного договору позивач зобовязується передати у власність відповідача сільськогосподарську техніку (далі - товар) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк та під процент, а відповідач зобовязується прийняти товар, сплатити його ціну, а також проценти за користування товарним кредитом.

Сторонами в договорі зазначено, що найменування товару, його кількість, ціна, асортимент, номенклатура, строк передачі товару покупцю та базис поставки, а також інші умови визначені, крім тексту договору, також у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. У випадку, якщо товар має нестандартну комплектацію, вона наводиться в специфікації, що викладена в додатку № 2 до договору (п. 1.2 договору).

Ціну договору становить ціна товару та сума нарахованих процентів за користування товарним кредитом. Ціна товару визначена сторонами у додатку № 1.

Як вбачається з додатку № 1 до вказаного договору, предметом поставки сторонами визначено комбайн зернозбиральний John Deere 9680i WTS, у комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).

При цьому відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару.

Як зясовано судом, на виконання своїх зобовязань за договором позивачем була здійснена поставка обумовленої вказаним договором сільськогосподарської техніки на загальну суму 4339152,00 грн. згідно видаткових накладних № ВН-10047-00662 від 01.11.2008 р. на суму 203472,00 грн., № ВН-10047-00664 від 01.11.2008 р. на суму 716088,00 грн., № ВН-10047-00665 від 01.11.2008 р. на суму 3419592,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем була передана відповідачу обумовлена договором сільськогосподарська техніка, що підтверджується актами приймання-передачі від 16.07.2008 р. і від 30.07.2008 р. та актами введення в експлуатацію вказаної с/г техніки. Так, згідно вказаних актів приймання-передачі відповідач отримав наступну сільськогосподарську техніку:

-комбайн зернозбиральний John Deere 9680i WTS (заводський НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1) в комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи;

-комбайн зернозбиральний John Deere 9680i WTS (заводський № НОМЕР_4, двигун НОМЕР_5, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_6) в комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи.

Як вказує позивач, відповідачем на виконання умов договору до 01.10.2008 р. були перераховані грошові кошти в сумі 2169576,00 грн. Так, сума відстроченого платежу станом на 01.10.2008 р. склала 2169576,00 грн.

Згідно п. 2.5 вказаного договору проценти за користування товарним кредитом нараховуються та сплачуються помісячно до 5 (пятого) числа місяця наступного за розрахунковим. Сума процентів за користування товарним кредитом розраховується за відповідною формулою, наведеною в п. 2.5 договору, з урахуванням зазначених у цьому пункті договору застережень.

При цьому величина процентів за користування товарним кредитом за один день становить 0,0631% (п. 2.5, 2.6, 3.4 договору).

П. 2.7 договору передбачено, що строк, за який нараховуються та сплачуються відсотки, визначається починаючи з дати отримання товару (якщо інший термін початку нарахування процентів не вказаний в додатку № 1), та закінчуючи днем повного розрахунку за товар. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. В цьому випадку проценти нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування кредитом. Черговість зарахування коштів, яка надійшла від покупця в рахунок його зобовязань по договору встановлена сторонами в п. 2.8 договору.

Згідно додатку № 1 до спірного договору датою початку нарахування процентів за користування товарним кредитом встановлено 01.10.2008 р.

Як вказує позивач, 20 листопада 2008 року на виконання умов договору відповідачем були перераховані грошові кошти в розмірі 90000,00 грн.

Розмір відсотків за користування товарним кредитом з 01.10.2008 р. по 20.11.2008 р. склав 69819,13 грн., що вбачається з наданого позивачем розрахунку відсотків за користування товарним кредитом. При цьому отримані позивачем грошові кошти були ним зараховані наступним чином: 69819,13 грн. - в рахунок відсотків за користування товарним кредитом, 20180,87 грн. (90000,00 грн. - 69819,13 грн.) - в рахунок оплати вартості товару.

Таким чином, розмір товарного кредиту (неоплачена частина вартості товару) з 21.11.2008 р. становив 2 149 395,13 грн. (2169576,00 грн. - 20180,87 грн.). До того ж сума нарахованих позивачем відсотків за користування товарним кредитом з 21.11.2008 р. по 01.09.2009 р. (дата повернення товару позивачу) склала 2161430,83 грн., що вбачається з наданого позивачем розрахунку відсотків за користування товарним кредитом.

Відтак, сума грошових коштів, які підлягали сплаті відповідачем 01.09.2009 р. у випадку належного виконання зобовязань по договору, склала 4310825,96 грн. (2149395,13 грн. + 2161430,83 грн.).

Між тим, як встановлено судом, свої зобовязання за договором від 27.05.2008 р. № 01681/080/Т по оплаті товару і процентів за користування товарним кредитом відповідач не виконав належним чином, що не спростовано відповідачем.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу приписів ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

В порушення вказаних вимог законодавства відповідач не виконав умови договору в частині своєчасної та повної оплати товару, тоді як позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання та передав відповідачу обумовлену договором сільськогосподарську техніку.

При цьому слід зазначити, що невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (п. 2 ст. 598 ЦК України).

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вказує позивач, оскільки відповідачем було допущено правопорушення у вигляді невиконання умов вказаного договору щодо повної сплати вартості сільськогосподарської техніки, 09 грудня 2009 року відповідачу була надіслана пропозиція про розірвання договору поставки від 27.05.2008 р. № 01681/080/Т, що підтверджується описом до цінного листа та квитанцією поштового відділення. Однак, відповідь на пропозицію позивач не отримав.

Так, у відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.

Підставою для розірвання спірного договору поставки позивач визначає факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки сільгосптехніки, внаслідок чого позивач був позбавлений права на отримання прибутку, який він розраховував отримати на момент укладання договору.

Приймаючи до уваги те, що з боку відповідача не були виконані належним чином зобовязання за договором поставки щодо оплати вартості поставленої сільгосптехніки, що є однією з істотних умов договору поставки, суд вважає, що такі дії відповідача свідчать про істотне порушення умов вказаного договору. При цьому відповідач в ході розгляду справи не спростував вказані обставини та погодився з вимогами про розірвання договору поставки від 27.05.2008 р. № 01681/080/Т. За таких обставин, суд вважає за необхідне розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір поставки від 27.05.2008 р. № 01681/080/Т.

До того ж, на думку суду, заявлені позивачем разом з вимогою про розірвання договору поставки вимоги про повернення переданої відповідачу на виконання умов цього договору сільськогосподарської техніки є цілком обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Згідно із ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов'язання.

В силу приписів ч. 2, 4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, ч. 4 ст. 694 ЦК України, якою визначені особливості продажу товару в кредит, наділяє продавця правом вимагати повернення неоплаченого товару, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, що мало місце у даному випадку з боку відповідача.

При цьому в п. 11.1 договору поставки сторонами були визначені наслідки невиконання покупцем зобовязань у встановленому договором порядку. Так, у випадку, якщо покупець не виконує (з дотриманням встановленого розділом 2 порядку) своїх зобовязань по оплаті ціни товару, або зобовязань по сплаті процентів за користування товарним кредитом, я так само інших зобовязань по цьому договору, постачальник має право безперешкодно, без будь-яких обмежень зі сторони покупця, отримати товар, а покупець зобовязаний негайно, не пізніше трьох днів з моменту отримання вимоги від постачальника, фактично передати товар уповноваженому представнику постачальника разом з необхідними документами (технічна документація на товар, акт приймання-передачі і т.і.). Право власності на товар цьому випадку переходить до постачальника з моменту направлення ним покупцеві вимоги повернути товар. Фактичне отримання постачальником товару підтверджується підписом його належного представника на акті приймання-передачі.

Як вказує позивач, 09 грудня 2009 р. разом з вимогою про розірвання договору була виставлена і вимога про повернення товару, що підтверджується копіями опису до цінного листа та поштовою квитанцією.

Вимоги позивача про повернення йому сільськогосподарської техніки, переданої відповідачу на виконання умов договору поставки, що розірвано судом, відповідач визнав та погодився передати вказаний товар позивачу.

До того ж, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

У звязку з вищенаведеним позивач просить суд також стягнути з відповідача суму неодержаного прибутку (втраченої вигоди), яку позивач розраховував отримати.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (абз. 4 ч. 1 ст. 225 ГК України).

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 ГК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до вказаних положень ст. 623 та ст. 22 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобовязання, якого припустився боржник. Отже, між цим порушенням та збитками має бути причинний звязок. За його наявності збитки підлягають відшкодуванню.

З матеріалів справи вбачається, що саме з боку відповідача були допущені порушення зобовязання, у зв'язку з чим шкідливі наслідки настали для позивача, які виражені у неотриманні доходу, на який позивач розрахував при укладенні договору поставки. Так, розмір неодержаного прибутку позивачем розраховано з урахуванням ринкової вартості сільськогосподарської техніки, яка була визначена звітами про незалежну оцінку зернозбиральних комбайнів, підготовленими ТОВ „Юридична фірма „Юрбізнесконсалт” на підставі договору на проведення оцінки від 21.12.2009 р.

Згідно вказаних звітів ринкова вартість вказаної сільськогосподарської техніки становить 1471487,00 грн. кожна одиниця, що разом складає 2942974,00 грн. (1471487,00 грн. х 2).

Враховуючи вищевикладене та те, що у випадку належного виконання зобовязань по договору відповідач повинен був сплатити 4310825,96 грн., про що зазначалось вище і не спростовано відповідачем, відповідно втрачена вигода позивача зменшується на розмір ринкової вартості сільськогосподарської техніки, що визначена незалежною експертною оцінкою.

Отже, сума неодержаного прибутку (втраченої вигоди) становить 1367851,96 грн. (4310825,96 грн. - 2942974,00 грн.).

Відповідач у відзиві на позов, заперечуючи проти стягнення збитків, посилається на недоведення позивачем наявності збитків у своїй майновій сфері, протиправності дій відповідача та причинного звязку між такими протиправними діями і збитками.

Проте, такі доводи відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки факт невиконання відповідачем зобовязань по повній оплаті вартості поставленого товару та відсотків за користування товарним кредитом згідно умов договору поставки, що є протиправною поведінкою, судом було встановлено та відповідачем не спростовано, оскільки в іншому разі це б виключало можливість звернення позивача до суду з даним позовом. При цьому саме внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач не отримав грошових коштів, на які він розраховував при укладенні договору поставки від 27.05.2008 р. № 01681/080/Т.

Слід зазначити, що для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків; протиправної поведінки заподіювача збитків; причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; а також наявність вини заподіювача збитків. Наведені підстави деліктної відповідальності є загальними, оскільки їх наявність необхідна переважно для всіх випадків відшкодування шкоди. В свою чергу відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

При цьому обов'язковою умовою деліктної відповідальності є протиправність поведінки заподіювача. У даному випадку протиправність поведінки позивача судом була встановлена, і між такою поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками наявний прямий причинний звязок. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками характеризується наступними ознаками: по перше, причинний зв'язок існує там, де є тимчасова послідовність явищ, тобто причина завжди передує результату, а останній це тільки та зміна в зовнішньому світі, яка створюється дією причин; по-друге причина з необхідністю породжує свій наслідок. Відтак, існує причинний зв'язок між неотриманням грошових коштів позивачем в строки передбачені договором та порушенням зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства компанії „Райз” є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Щодо понесених позивачем судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, крім сплати державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, позивачем були понесені витрати в розмірі 2300,00 грн., які повязані з розглядом справи, на оплату проведення незалежної експертної оцінки вартості зернозбиральних комбайнів, оскільки на цих матеріалах ґрунтуються вимоги позивача щодо визначення розміру упущеної вигоди. Так, сплата цих витрат на підставі укладеного позивачем з ТОВ „Юридична фірма „Юрбізнесконсалт” договору на проведення оцінки від 21.12.2009 р. підтверджується випискою банку по особовому рахунку.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

З огляду на вищезазначене та у звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати по сплаті держмита (1% від стягнутої суми та 85 грн. за немайнові вимоги про розірвання договору), по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на проведення незалежної експертної оцінки сільгосптехніки покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Закритого акціонерного товариства компанії „Райз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроплемзавод „Імперія” про розірвання договору поставки, витребування майна та стягнення 1367 851,96 грн. задовольнити.

2.Розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 01681/080/Т від 27.05.2008 р., укладений між Закритим акціонерним товариством компанія „Райз” (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; код ЄДРПОУ 13980201) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроплемзавод "Імперія" (68752, Одеська область, Болградський район, с. Василівка, вул. Суворова, буд. 23, код ЄДРПОУ 35901676).

3.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплемзавод "Імперія" (68752, Одеська область, Болградський район, с. Василівка, вул. Суворова, буд. 23; код ЄДРПОУ 35901676) та передати Закритому акціонерному товариству компанія „Райз” (03680, м.Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; код ЄДРПОУ 13980201) наступну сільськогосподарську техніку:

- комбайн зернозбиральний John Deere 9680i WTS (заводський НОМЕР_2, Двигун НОМЕР_3, Рік випуску 2007, Свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_1) в комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи;

- комбайн зернозбиральний John Deere 9680i WTS (заводський № НОМЕР_4, Двигун НОМЕР_5, Рік випуску 2007, Свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_6) в комплекті жатка зернова John-Deere 625R, 7,6м; транспортний візок Bruns; підбарабання для рапсу 9680; рапсовий стіл Zurn 7,6м з правим ножем, комплект для збирання кукурудзи.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю" Агроплемзавод "Імперія" (68752, Одеська обл., Болградський район, с. Василівка, вул. Суворова, буд. 23; код ЄДРПОУ 35901676, р/р №260061193328 в ОФ ВАТ АБ „Укргазбанк” МФО 328759) на користь Закритого акціонерного товариства компанія „Райз” (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; код ЄДРПОУ 13980201) грошові кошти в розмірі 1367851/один мільйон триста шістдесят сім тисяч вісімсот пятдесят одна/грн. 96 коп.; витрати по сплаті держмита в сумі 13763/тринадцять тисяч сімсот шістдесят три/грн. 52 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.; інші витрати, повязані з розглядом справи, в розмірі 2300/дві тисячі триста/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 09.03.2010 р.

Суддя