Рішення № 11363538, 04.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2010 р.Справа № 6/19-10-287 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону, в інтересах держави, в особі: Міністерства внутрішніх справ України

та: Військової частини № 3012

до 1) Одеської міської ради

2) Виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання права державної власності.

          Суддя Демешин О. А.

Представники:

від прокуратури: Свентицький І.С. –довір. № 4038 від 066.07.2009 р.,

від позивача 1: не з’явився,

від позивача 2: Васильєв А.С. –довір. № 2 від 05.01.2010 р.,

Чернишова О.Т. –довір. № 1 від 04.01.2010 р.,

від відповідача 1: Дукова І.В. –довір. № 31/исх-гс від 25.01.2010 р.,

від відповідача 2: Дукова І.В. –довір. № 03-10 вих/д від 25.01.2010 р.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Військової частини № 3012 з позовом до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права державної власності в особі Міністерства внутрішніх справ України на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 22 та перебуває в оперативному управлінні військової частини 3012, а саме:штаб - казарма (літера А), площею 771,7 м2.

контрольно-перепускний пункт (літера Б), площею 242,6 м2.

гараж (літера В), площею 915, 2 м2.

свинарник (літера Г), площею 180,3 м2.

санітарна частина (літера Д), площею 395 м2.

казарма (літера Е), площею 1024 м2.

склад (літера Ж), площею 83,4 м2.

учбове (літера 3), площею 83,1 м2.

баня - котельня (літера И), площею 177, 08 м2;

навіс (літера К), площею 74,1 м2.

сарай (літера Л), площею 169,7 м2.

огорожа №1-11

мостіння І-ІІІ

Відповідач з позовом не згоден з підстав, зазначених у письмовому відзиві, наданому у судовому засіданні 11.02.2010 року.                               

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року №1138, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом державної виконавчої влади і реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство внутрішніх справ уповноважено здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” визначено, що внутрішні війська входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, охорони виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також участі в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Згідно зі статтею 6 того ж Закону внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України складаються із з'єднань та військових частин.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, управління об'єктами державної власності —здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника

таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 зазначеного закону уповноваженими органами є міністерства та інші органи виконавчої влади.

Відповідно до вимог ст.ст. 316 та 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 326 того ж Кодексу передбачено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах якої право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Згідно ст.ст. 1,3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України", дія якого розповсюджується на внутрішні війська МВС України, визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша -техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належить до цього сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі право господарського відання або права оперативного управління.

Згідно з ч.1 ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Військова частина 3012 є військовою установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а майно, закріплене за військовою частиною 3012, є державною власністю, що перебуває в оперативному управлінні зазначеної військової частини.

Реалізуючи право оперативного управління державним майном військова частина 3012, відповідно до ч.1 ст. 137 Господарського кодексу України, володіє та користується майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення функцій, пов'язаних з охороною та обороною важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, а також з охороною громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

На балансі військової частини 3012 перебувають наступні будівлі та споруди:штаб - казарма (літера А), площею 771,7 м2.

контрольно-перепускний пункт (літера Б), площею 242,6 м2.

гараж (літера В), площею 915, 2 м2.

свинарник (літера Г), площею 180,3 м2.

санітарна частина (літера Д), площею 395 м2.

казарма (літера Е), площею 1024 м2.

склад (літера Ж), площею 83,4 м2.

учбове (літера 3), площею 83,1 м2.

баня - котельня (літера И), площею 177, 08 м2;

навіс (літера К), площею 74,1 м2.

сарай (літера Л), площею 169,7 м2.

огорожа №1-11

мостіння І-ІІІ

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” обов'язковій державній реєстрації підлягають речові

права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Як передбачено п.4. ст. 4 зазначеного Закону державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомого майном, що є у державній власності.

Відповідно до п. п. 1.5, 6.1 „Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, підлягає обов'язковій реєстрації. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування фізичним і юридичним особам на підставі документів, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно п.п.1, 1.1. Розпорядження Одеського міського голови від 20 січня 2003 року 59-01 р „Про оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна” оформлення і видачу свідоцтв про право власності на будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, побудовані юридичними та фізичними особами доручено виконавчому комітету Одеської міської ради в особі юридичного управління та Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.

Відповідно до п. 4 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 року №919 „Про порядок підготовки та оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна”, підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна доручено, зокрема, юридичному департаменту Одеської міської ради.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З метою реєстрації права власності на зазначені будівлі та споруди військової частини 3012 за Державою Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, в жовтні 2007 року військова частина 3012 звернулась до Одеської міської ради щодо вчинення останньою зазначених дій та видачі відповідного свідоцтва.

Проте, юридичним управлінням Одеської міської ради право державної власності на зазначене вище нерухоме майно визнано не було та листом від 07.11.2007 року за вих. № 10396 вих. було відмовлено в оформлені свідоцтва про право власності на зазначені об'єкти нерухомого майна, у зв'язку із відсутністю у позивачів документів, передбачених „Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року №6/5, а саме: оригіналу технічного паспорту, посвідчених у встановленому законом порядку копій довідки ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію, положення військової частини 3012.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно п. 10, додатку № 1 Тимчасового положення до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відносяться також Рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Позовні вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи: рішенням виконавчого комітету Одеської міської Ради депутатів трудящих від 31.10.1966 року № 796, рішенням виконавчого комітету Одеської міської Ради депутатів трудящих від 17.11.1966 року №845, акт від 21.11.1966 року про виділення земельної ділянки в натурі, актом вводу в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів військової частини від 22.12.1972 року, актом робочої комісії з прийому в експлуатацію закінченого ремонтом-реконструкцією гуртожитку від 08.10.1997 року, актом прийому в експлуатацію будівель та споруд від 22.12.1989 року, заявою від 05.10.2007 року, відповіддю юридичного управління Одеської міської ради від 07.11.2007 року № 10396 вих. витягом з історичного формуляра, довідкою про балансову вартість нерухомих фондів військової частини 3012 від 10.09.09 року №869, довідкою з ЄДРПОУ відносно військової частини 3012, технічним паспортом.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи актів прийоми в експлуатацію будівель та споруд, введення спірних об`єктів в експлуатацію відбулось ще в часи існування СРСР.

В той період, згідно вимог ст..11 Конституції СРСР 1977року, державі належало на правах власності майно всіх державних, торговельних та комунальних підприємств, необхідне для виконання завдань, що стояли перед державою.

У 1990 році був прийнятий Закон України „Про економічну самостійність УРСР”, згідно якого у власності України перебувають основні засоби виробництва, мацно підприємств, а також житловий фонд та інше майно на території України.

З прийняттям у 1991р. Закону УРСР „Про власність" з'явилися нові об'єкти та суб'єкти права власності. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України „Про власність" власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Згідно ст.31 зазначеного Закону до державної власності в "Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність та власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Однією з основних ознак цього є суб'єкт такого права. Пункт 1 ст.32 Закону України „Про власність" визначає суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності державу в особі Верховної ради України, а згідно з п.21 ст34 цього ж Закону загальнодержавну (республіканську) власність складає ,зокрема, майно Збройних Сил, прикордонних і внутрішніх військ.

Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності „ покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 року N 185-У визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Як зазначалось вище, відповідно до Закону України „Про правовий режим майна у Збройних силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема про визнання права власності на майно та за іншими позовами, пов'язаними з охороною права власності.

За таких обставин, суд вважає безпідставними посилання відповідачів у відзиві на те, що за захистом порушеного права повинен звертатись власник майна, а МВС України таким не являється, оскільки власником майна є держава, а Міністерство внутрішніх справ України є органом, що здійснює управління державним майном.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи Одеська міська рада в супереч названим нормам закону створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та військової частини 3012 у здійсненні ними своїх прав на спірне майно .

          З огляду на наведене, суд дійшов висновку, про наявність законних підстав для визнання за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 22 та перебуває в оперативному управлінні військової частини 3012, а саме:

штаб - казарма (літера А), площею 771,7 м2.

контрольно-перепускний пункт (літера Б), площею 242,6 м2.

гараж (літера В), площею 915, 2 м2.

свинарник (літера Г), площею 180,3 м2.

санітарна частина (літера Д), площею 395 м2.

казарма (літера Е), площею 1024 м2.

склад (літера Ж), площею 83,4 м2.

учбове (літера 3), площею 83,1 м2.

баня - котельня (літера И), площею 177, 08 м2;

навіс (літера К), площею 74,1 м2.

сарай (літера Л), площею 169,7 м2.

огорожа №1-11

мостіння І-ІІІ

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 22 та перебуває в оперативному управлінні військової частини 3012, а саме:

штаб - казарма (літера А), площею 771,7 м2.

контрольно-перепускний пункт (літера Б), площею 242,6 м2.

гараж (літера В), площею 915, 2 м2.

свинарник (літера Г), площею 180,3 м2.

санітарна частина (літера Д), площею 395 м2.

казарма (літера Е), площею 1024 м2.

склад (літера Ж), площею 83,4 м2.

учбове (літера 3), площею 83,1 м2.

баня - котельня (літера И), площею 177, 08 м2;

навіс (літера К), площею 74,1 м2.

сарай (літера Л), площею 169,7 м2.

огорожа №1-11

мостіння І-ІІІ

3. Стягнути з Одеської міської ради (м.Одеса, пл..Думська, 1) на користь Державного бюджету України (р\р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФІО 828011, КБК 22090200) держмита 5876 гривень 52коп.

4. Стягнути з Одеської міської ради (м.Одеса, пл..Думська, 1) на користь Державного бюджету України (р\р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФІО 828011, КБК 22050000) витрати на ІИЗ судового процесу 118гривень

5. Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (м.Одеса, пл..Думська, 1) на користь Державного бюджету України (р\р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФІО 828011, КБК 22090200) держмита 5876 гривень 52коп.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (м.Одеса, пл..Думська, 1) на користь Державного бюджету України (р\р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФІО 828011, КБК 22050000) витрати на ІИЗ судового процесу 118гривень

Рішення суду набирає законої сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя