Рішення № 11361237, 12.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2010 р.Справа № 12/280-09-6157 Позивач: відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

Відповідач: військова частина А 1620

про стягнення 23299,63 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кошкіна І.Ю. –довіреність від 21.07.2008р.

від відповідача: не з’явився.

          СУТЬ СПОРУ: Позивач, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із військової частини А 1620 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в загальній сумі 21296,4 грн. з яких 2712,59 грн. –пені, 1230,45 - індексу інфляції та 3 % річних у сумі 353,85 грн.

13.01.2010 р., 15.01.2010 р. та 03.02.2010 р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні.

18.01.2010 р. Позивач надав уточнення позовних вимог від 11.01.2010 р. вих.№22/02.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 04.03.2010 р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          04.06.2007 р. між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (далі –Орендодавець) та відповідачем –військовою частиною А 1620 (далі –Орендар), було укладено договір № 630-33 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 м2 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Орендодавець передав, а Орендар отримав у строкове платне користування частину технологічного приміщення (далі - Майно), розташованого в ЛТЦ-23, м. Біляївка на першому поверсі одно - поверхового будинку № 154 по вул. Леніна, загальною площею 3,4 м2 - спеціалізованих технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку, про що свідчить акт приймання - передачі майна від 04.06.2007 р.

Відповідно до п. 12.1. термін дії договору встановлено до 31.12.2007 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору не менш ніж за 30 днів до закінчення його строку він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до п. 3.2 Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди Майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, становить 129 83 грн. з ПДВ (20%) за 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 3,4 м2 всієї орендованої площі становить 441, 51 грн. з ПДВ (20%).

Пунктом 3.3. встановлено, що Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

          Відповідно до п.5.8. у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

          Відповідно до п. 6.1.3. Орендар зобов’язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

          Однак всупереч взятим на себе зобов’язанням Відповідач у період з серпня 2008 р. по жовтень 2009 р. не проводив розрахунки по сплаті за оренду приміщення.

Як зазначив Позивач в своїй позовній заяві станом на 31.10.2009 р. заборгованість за надані послуги по оренді нерухомого майна становить 21296,40 грн. з яких 2 712,59 грн. - пені, 1230,45 грн. - індекс інфляції та 353,85 грн. 3 % річних.

Відповідно до уточнених позовних вимог та наданого Позивачем розрахунку заборгованість за період з 01.08.2008 р по 31.12.2009 р складає 23299,63 грн., що підтверджується і актом звірки взаємних розрахунків наданий Відповідачем.

Відповідно до п. 8.2. за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем було надіслано на адресу Відповідача Претензію №257 від 03.03.2009 р. з проханням сплатити заборгованість за Договором, однак відповіді на неї не отримав.

У зв’язку з несплатою Відповідачем орендної плати з серпня 2008 р. по грудень 2009 р., Позивач для захисту своїх порушених прав звернувся з позовною заявою до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна-особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2, ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються за порушення строків виконання зобов'язання, а саме нараховується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Однак, п. 8.2. Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. Отже стягненню з Відповідача підлягає пеня у розмірі, який вказано в Договорі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з військової частини А 1620 боргу з орендної плати в сумі 19544,08 грн., 1746,33 грн. - пені, 437,71 грн. -3 % річних та 1571,51 грн. - інфляційних підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 231,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в сумі 236 грн.

          Згідно платіжному дорученню від 26.11.2009р. № 4261 та платіжному дорученню від 12.01.2010 р. №59 Позивачем сплачено в доход Державного бюджету державне мито в розмірі 231,04 грн. замість 232,99 грн., отже, слід також стягнути із Відповідача на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита у сумі 1,95 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з військової частини А 1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код ЄДРПОУ 09631044) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №8 філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (65066, м. Одеса, сел. Шевченко, 37 лінія, буд.46, ідент. код 16479714) –19544 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот сорок чотири) грн. 08 коп. –заборгованість з орендної плати; 1746 (одна тисяча сімсот сорок шість) грн. 33 коп. –пені; 437 (чотириста тридцять сім) грн. 71 коп. –3% річних; 1571 (одна тисяча п’ятсот сімдесят одна) грн. 51 коп. –інфляційних; 231 (двісті тридцять одна) грн. 04 коп. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з військової частини А 1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код ЄДРПОУ 09631044) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31114095700008, банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 1 (одна) грн. 95 коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 16.02.2010 р.

Суддя