Рішення № 11361203, 22.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 22/235-09-6417 За позовом Заступника прокурора Суворовського району м.Одеси; в інтересах держави в особі, якою є Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙХАРЧОТОРГ";

про стягнення 1970,81грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від прокурора: Вербовщук С.Г. - представник за посвідченням № 279 від 24.07.2008р.;

Від позивача: Неклеса Ю.В. - представник за довіреністю № 01-23-2 від 11.01.2010р.;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙХАРЧОТОРГ" 1970,81грн.

Представником прокуратури та позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, тому справа розглянута за наявними матеріалами у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора та позивача, суд встановив:

01.06.2009 р. між Бюро естетики та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради та ТОВ "РАЙХАРЧОТОРГ" було укладено договір № 1017-п на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, згідно якого позивач надає у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами за адресами і на термін, відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Одеси, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, чинними на час видачі дозволів.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що відповідач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця, на яких термін дії дозволів припинений.

Відповідно до п. 3.4.3. договору відповідач зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати суму за встановлений пріоритет, або за розміщення зовнішньої реклами згідно з дозволами по розрахунковим тарифам, що діють на день сплати.

Відповідно до розділу 4.1. договору плата за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, а також за встановлений пріоритет визначається на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської ради, згідно з переліком конструкцій (додаток № 1), а також бухгалтерського розрахунку (додаток № 2) і становить 546 грн. щомісячно з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що відповідач щомісячно перераховує загальну суму плати за користування не пізніше 10 числа відповідного місяця на рахунок Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами в незалежності від періоду використання місця, так само і за встановлений пріоритет.

Однак, в порушення умов договору, у відповідача сформувалась заборгованість за несплату позивачеві коштів передбачених укладеним договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до наведених положень договору та цивільного законодавства відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві суму, що передбачена договором та узгоджена сторонами, її розмір становить 1874,60 грн. (згідно наданого розрахунку).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов’язання.

Як передбачено п. 5.2. договору у випадку прострочення платежів, передбачених п. 4.2. цього договору відповідач сплачує на користь позивача пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме в період за який нараховується пеня.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Згідно до ст. 33 ГПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд доходить висновку, що невиконання відповідачем вимог Законів України «Про рекламу»та «Про благоустрій населених пунктів»та «Правил розміщення зовнішньої реклами», затверджених Рішенням МВК від 18.06.04 № 326 в м. Одесі» заподіює істотну шкоду місцевому бюджету, шкоду інтересам міста та держави, його власності.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙХАРЧОТОРГ" (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 60, код ЄДРПОУ 35819381) на користь Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, Польський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 25830211, р/р 26001129141 у ВАТ «Морський транспортний банк», МФО 328168) суму 1874,60/тисячу вісімсот сімдесят чотири грн. 60коп./ основного боргу, та 96,21/дев’яносто шість грн. 21коп./ пені.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙХАРЧОТОРГ" (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 60, код ЄДРПОУ 35819381):

- до Державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 102 /сто дві/ грн.00коп. на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460;

- на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 /двісті тридцять шість/ гривень на р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації № 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 259, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя